Чехівська А. Г.

Науковий керівник – Любар Оксана Олександрівна

вінницький національний аграрний університет

Розрахунки за вексельними операціями:

бухгалтерський аспект

У процесі здійснення господарської діяльності нерідко виникають ситуації, коли потрібно розрахуватись з постачальниками та підрядниками і не вистачає грошових коштів. Під час реалізації продукції компанії вимагають передоплату, без неї вони стримують свою діяльність, відмовляються від реалізації при наявності товару, готової продукції на складі з метою запобігання виникненню сумнівної, а майбутньому можливо безнадійної заборгованості. Світова криза зменшила можливості банків надавати підприємствам кредити, змушує підприємства відмовитися від реалізації на умовах післяплати. «Вітчизняним суб’єктам підприємницької діяльності доводиться проявляти особливу винахідливість для виживання в нових умовах»[7, с.16].

Одним із шляхів виходу із цієї ситуації є застосування вексельної форми для розрахунків з покупцями, постачальниками та для розрахунків за іншими операціями.

Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовно грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку сплати платежу певну суму власнику векселя (векселедержателю) [4].

Для потреб бухгалтерського обліку векселі класифікують за різними ознаками (рис.1) [1, с.1].

Вексель допомагає прискорити реалізацію товарів і збільшує швидкість руху обігових коштів.

Розрізняють векселі прості і переказні. У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець і векселедержатель. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред’явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, через певний час.

Рис.1.Класифікація векселів

Насправді він є борговою розпискою. Переказний вексель (тратта) виписується кредитором, тобто постачальником (трасантом). Він містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити пред'явнику векселя певну суму у вказаний у векселі строк. Переказний вексель має бути акцептований платником (трасатом), і тільки в цьому разі він набуває юридичну силу. При одержанні векселів від покупців (замовників) за відвантажені (відпущені) товари (виконані роботи, послуги) в бухгалтерському обліку постачальника роблять запис по дебету рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно роблять запис на списання відвантажених товарів (робіт, послуг) по дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунків 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 23 «Виробництво» тощо. Погашення покупцями (замовниками) заборгованості, забезпеченої векселями, в бухгалтерському обліку постачальника відображається записом по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані».

Загальні правила обігу векселів установлено Уніфікованим законом [5]. Якщо строк платежу не зазначено, вважається, що переказний вексель підлягає оплаті за пред’явленням. Додаткові умови для обігу векселів в Україні визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні» [3], відповідно до ст.4, якого:

- видавати прості й переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;

- у разі видачі векселя як засобу платежу за договором припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором і виникають грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором і виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем. Згідно із ст.5 цього Закону прості та переказні векселі складають у документальному вигляді на спеціальних бланках за формою, затвердженою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за узгодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону;

- вексель, що складається на території України і місце платежу за яким знаходиться на території України, заповнюють державною мовою;

- вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником і головним бухгалтером або уповноваженими ним особами, підписи яких скріплюють печаткою;

- платіж за векселем на території України здійснюють лише в безготівковій формі.

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено наступні рахунки для відображення вексельних операцій:

1. Векселі видані:

а) Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» - для обліку розрахунків з постачальниками за товари, роботи, послуги, заборгованість за якими забезпечено виданими векселями і вона не є поточним зобов’язанням. За кредитом цього рахунку відображують видачу векселя в забезпечення за отримані товари, роботи, послуги, за дебетом – погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

б) Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» - для обліку розрахунків за кредиторською заборгованість постачальникам, підрядникам за отримані товари, роботи, послуги, на яку підприємством видано векселі. За кредитом цього рахунку відображують видачу векселя в забезпечення поставок за отримані товари, роботи, послуги, а за дебетом – погашення заборгованості за виданим векселем [6, c.16].

2. Векселі одержані:

а) Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» - для обліку поточної заборгованості покупців, замовників за відвантажені товари, продукцію, надані роботи, послуги, забезпеченої векселем. За дебетом цього рахунку відображають одержання векселя, а за кредитом – одержання коштів у рахунок погашення векселів, продаж векселя третій особі, погашення одержаним векселем кредиторської заборгованості тощо [6, c.16].

б) Субрахунок 182 «Довгострокові векселі одержані» - для обліку векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості [2, c.1].

Головними перевагами векселів є: простота організації розміщення; найбільш оперативний спосіб залучення коштів; найдешевший механізм залучення коштів; інструмент, що дозволяє залучати будь-який обсяг фінансових ресурсів; платіжний засіб; перший крок у залучення коштів на відкритому борговому ринку.

До основних недоліків векселів слід віднести: низьку ліквідність вторинного ринку; кредитну історію векселя серед вузького кола інвесторів; короткостроковість запозичень; більш високу, у порівнянні з іншими інструментами, вартість запозичень; ризики документального обігу векселів (підробка, викрадення тощо) [6, c.18].

Висновки. Сьогодні вексель виступає певним інструментом, що здатний виконувати функції як засобу платежу і кредитних грошей, так і функції цінного паперу, і сам, як цінний папір, може виступати об’єктом різних угод (застави, міни, купівлі-продажу тощо).

На даний час не можна стверджувати, що вексель, широко використовується в Україні. Але його значення в економіці країни є дуже велике, за допомогою векселя можна вирішити проблему з реформуванням відносин власності. Широкому запровадженню в Україні вексельного обігу перешкоджає недосконалість діючої системи обліку вексельних операцій.

Список використаної літератури

1. http://spravo4niki.com/ua/skolko.php?id=34&veksel.

2. http://uazakon.com/documents/date_33/pg_gncexv/pg2.htm.

3. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001р. №2374-ІІІ із змінами та доповненнями.

4. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. №3480-ІV із змінами та доповненнями.

5. Концепція, якою введено Уніфікований закон про переказний і простий векселі від 07.06.1930р. (набула чинності в Україні з 06.11.2000р.).

6. Рудненко Т. Вексельний обіг та перспективи використання фінансових векселів в Україні / Т. Рудненко // Фінансовий ринок України. - 2009. - №7-8. - с.5-18.

7. Шведенко Я. Оптимізація на шляху створення нових бізнес-моделей / Я. Шведенко // Мій бізнес. – 2010, січень. - №6. -. С.16.