Економічні науки/7. Облік і аудит

 

Гайдай А.А.

Харківський торгово – економічний інститут КНТЕУ, Україна

Фінансова звітність як джерело прийняття інвестиційних рішень

 

В умовах ринкової економіки фінансова звітність господарюючих суб'єктів є основним засобом комунікації і найважливішим елементом інформаційного забезпечення фінансового аналізу.

Інформація, що викладена в фінансової звітності підприємства дозволяє виробити необхідні заходи і процедури, які спрямовані на:

– виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

– запобігання банкрутства і великих фінансових невдач;

– лідерство в боротьбі з конкурентами;

– ріст економічного потенціалу підприємства;

– ріст обсягу виробництва і реалізації;

– максимізацію прибутку і мінімізацію витрат;

– забезпечення рентабельної роботи підприємства.

Тому тема наукового дослідження є актуальною.

Проблемі фінансової звітності з різною широтою досліджуються в працях зарубіжних учених – економістів: Р.Адамса, Л.А.Бернстайна, П.С.Безруких, Р.Л.Дейлиза, Д.Р.Кармайкла та інших. Серед вітчизняних учених ця проблема знайшла відображення в наукових працях М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, Г.М. Давидова, М.В. Кужельного, Є.В. Мниха, П.Я. Хомина та інших.

Метою наукового дослідження є визначення особливостей фінансової звітності, як основного джерела для прийняття управлінських рішень.

Фінансова звітність складається на підставі облікових даних. Вона особлива тим, що поєднує у собі дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку. Саме тому цей вид звітності є основним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства.

Сьогодні фінансова звітність в Україні є елементом інфраструктури ринкової економіки, засобом комунікації.

Цьому сприяють наступні причини: створення спільних підприємств; вихід українського підприємства на світовий ринок; розширення зовнішніх зв’язків підприємств; міжнародна інтеграція України в сфері економіки.

Фінансова звітність має відображати наростаючим підсумком майнове та фінансове становище підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період.

Особливістю фінансової звітності є відсутність у ній будь – яких планових та нормативних показників.

Як зазначено в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст.1) та в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності » (п.3) користувачами звітності – є фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Фінансова звітність підприємства є основним джерелом інформації про його діяльність. Показники звітності використовують самі підприємства для контролю за використанням виробничих і фінансових планів, для виявлення недоліків і визначення способів їх усунення (4, с.127).

Звітні показники використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення його позитивних і негативних сторін, причин відхилень від завдань, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємства.

При оцінці інвестиційної привабливості підприємства рекомендується розраховувати такі показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт покриття зобов’язань власним капіталом (5, с.500).

Аналіз економічної літератури свідчить про відсутність єдиної думки щодо застосування коефіцієнтів платоспроможності та фінансової стабільності.

За основу методики визначення інвестиційної привабливості підприємства в Україні приймається Положення «Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», затверджене наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26 січня 2001 року № 49/121.

На наш погляд, одним із найсуттєвіших моментів при оцінці інвестиційної привабливості емітента, за умов нестабільності фінансового стану багатьох підприємств і можливості їхнього банкрутства , є визначення ступеня фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Таким чином, фінансова звітність – важливий інструмент управління, ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку, як систем суцільного безперервного та документального оформлення господарських процесів, впорядкованого узагальнення інформації про стан майна і зобов’язань підприємства. Вона відображає, дає змогу оцінювати результати, прогнозувати напрямки підвищення ефективності і відіграє важливу роль у прийнятті управлінських та інвестиційних рішень.

 

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» // Бухгалтерія 2001: Національні стандарти. – 2001. – 29 січня. – С. 12-19.

2. Положення (стандарт) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» // Все про бухгалтерський облік. – 2005. 8 лютого (№13).- С.3 – 5.

3. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник. Житомир: ПП «Рута». 2007.- 568-585 с.

4. Звітність підприємств: Підручник/ за ред.. Ю.А.Вериги. – Київ: ЦНЛ, 2005. – 123-130 с.

5. Цал–Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2008. – 494 -502 с.