Экономические науки/7. Учет и аудит

Семенець А.О., Кирпична Г.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ВИМОГА ЧАСУ – ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

 

Основною метою соціального страхування в Україні є створення стійкої фінансової системи для економічного захисту людини у зв'язку з безробіттям, тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, старістю за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.

Від ефективності роботи системи соціального страхування залежить соціальна захищеність мільйонів громадян, гарантована Конституцією України.

До сьогодні система загальнообов'язкового державного страхування була складною щодо адміністрування соціальних зборів, обтяжливою для підприємств та неефективною з огляду на адміністративні витрати для забезпечення функціонування чотирьох діючих фондів.

Саме тому з метою істотного зменшення адміністративного та фінансового навантаження на роботодавців 8 липня 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня  2010 року № 21-5.

Економічна сутність та значення єдиного соціального внеску:

1) Для держави. Від об'єднання соцвнесків скорочення державних витрат не передбачається.

По-перше, 3 соціальні фонди залишаються працювати, відповідно, збережуть бюджетне фінансування. Фонди потрібні для того, щоб розподіляти гроші на випадок безробіття, настання нещасного випадку на виробництві, тимчасової втрати працездатності. Хоча ці функції міг би виконувати Пенсійний фонд, адже він вже буде акумулювати збір всіх соцвнесків.

По-друге, соціальні фонди збережуть функцію збирання інформації як про платників внесків, так і застрахованих, яку направлятиме до Пенсійного фонду, хоча виключно останній буде вести адміністрування.

2) Для підприємців. Великі переваги обіцяють самому бізнесу. За підрахунками Кабміну, це дозволить щорічно уникати до одного мільйона перевірок.

Кількість звітів скоротиться на 3 мільйони. Очікується, що підприємці від переходу на нову схеми виплат соцвнесків будуть економити 2 мільярди гривень на рік.

Але мова не йде про зменшення самих відрахувань, вони майже не змінилися. Натомість, підприємцям більше не доведеться витрачати час та гроші на сплату внесків у три соціальні фонди, які часто не співпадали у часі, окремо один від одного висували претензії та вимагали додаткові документи.

Основне побоювання у підприємців - зміна функцій Пенсійного фонду, який, фактично, став ще одним фіскальним органом. За новим законом, єдиний соціальний внесок підлягає обов'язковій сплаті в незалежності від того, яким є фінансовий стан платника.

3) Для працівників. Введення єдиного соціального внеску торкнулося працівників лише в частині виплати допомоги  з тимчасової втрати  працездатності. Тепер для одержання фінансування від Фонду страхувальник зобов'язаний подати йому заявку-розрахунок з інформацією про нараховані суми матеріального забезпечення.

Фонд перераховує кошти на спеціально відкритий для цього страхувальником банківський рахунок протягом 10 робочих днів після надходження заявки-розрахунку.

Лікарняні повинні виплачуватися застрахованим особам за рахунок коштів Фонду після їхнього одержання на згаданий вище банківський рахунок (за винятком лікарняних за перші 5 днів, які, як і раніше, будуть нараховуватися та виплачуватися за рахунок коштів роботодавця).

Ставка єдиного соціального внеску визначається за рівнем ризикованості професій, а от сам рівень визначається фондом.

Працівники, нині, будуть платити 3,6% зі своєї зарплати. Для роботодавців розмір єдиного внеску буде залежати від основного виду економічної діяльності, що визначається за класами професійного ризику виробництва – їх 67. Згідно з цим класом буде визначено відсоток нарахувань на фонд оплати праці, який повинен буде сплачувати роботодавець. Розмір єдиного внеску для платників, які мають перший клас професійного ризику виробництва, становить 36,76%, останній (67 клас) – відповідно 49,7%. Внески нараховуються на суми доходу в межах 15 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Завдяки введенню єдиної бази платників внеску працівники отримають можливість контролювати, скільки роботодавець перераховує за них до всіх фондів соціального страхування.

Реалізація законопроекту про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування дозволяє:

1) забезпечити додаткові надходження страхових коштів завдяки розширенню бази нарахування єдиного соціального внеску, виведення заробітної плати з тіньового сектора та розширення кола платників за рахунок дієвішого контролю;

2) раціональніше використовувати кошти соціального страхування шляхом уникнення дублювання страховими фондами окремих функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів, що спрямовуються на утримання адміністративного апарату, який відповідає за збір, облік i контроль сплати страхових внесків, зокрема відмовитися від взаєморозрахунків між фондами соціального страхування;

3) забезпечити ефективніший облік внесків за рахунок їх персоніфікації
за всіма видами соціального страхування;

4) запровадити загальнообов'язкове державне медичне страхування в системі єдиного соціального внеску без підвищення страхових тарифів та збільшення навантаження на фонд оплати праці.