Калашник В.

Науковий керівник:

Іщенко Я.П.

Вінницький національний аграрний університет

 

відображення розрахунків за довгостроковими позиками на рахунках обліку

В умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економічних зв’язків не тільки в межах однієї країни, а й в усьому світі дуже ускладнився. За таких умов його навіть неможливо собі уявити без кредиту. Недостатня кількість власних коштів призводить до того, що підприємства сподіваються на підтримку з боку держави і зумовлює необхідність розвивати кредит. Для успішного кредитування, підвищення дохідності кредитних операцій банки мають здійснювати зрозумілу та гнучку систему управління власним кредитним портфелем. Сьогодні, коли маємо нестабільне й недосконале, а іноді й суперечливе законодавство, успішне вирішення зазначеного питання прямо пов’яза­не з бухгалтерським обліком, що є інформаційною підсистемою управління.

Кредит - позичковий капітал банку у грошовій формі та в банківських металах, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання [3].

Порядок відображення кредитних операцій в бухгалтерському обліку регулюється П(С)БО11 «Зобов’язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, зі змінами та доповненнями [6]. Відповідно до П(С)БО 11 зобов’язання поділяють на довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання та доходи майбутніх періодів.

Довгостроковий кредит банку є зобов’язанням, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Його треба розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більшим, ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове [2]. Підприємствам установи банків надають довгострокові кредити для будівництва виробничих і культурно-побутових об’єктів, придбання техніки та на інші потреби [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Перелік документів, які надаються до банку для отримання позики

Для отримання кредиту клієнт звертається в кредитний відділ з клопотанням, до якого додаються документи, які дозволяють прийняти рішення щодо доцільності такої кредитної операції (рис.1) [2].

Пакет документів може відрізнятись залежно від комерційної операції, що кредитується, та категорії позичальника [4].

Основні ознаки, що визначають сутність кредиту зображені на рис.2 [1].

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Ознаки, які визначають сутність кредиту

 

Кредити надають підприємствам у безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальникам, а також у готівковій формі.

Банк здійснює кредитні та вкладні (депозитні) операції відповідно до вимог законодавства України і відображає в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України  від 17.06.2004 №280 (z0918-04), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517 (зі змінами) залежно від категорії контрагентів, виду кредиту/вкладу (депозиту) і строків їх використання. [8]

Основні принципи кредитування зображені на рис.3 [1]

Порядок відображення кредитних операцій в бухгалтерському обліку регулюється П(С)БО11 «Зобов’язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, зі змінами та доповненнями. [6] Відповідно до П(С)БО 11 зобов’язання поділяють на довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання та доходи майбутніх періодів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3. Принципи кредитування

Довгостроковий кредит банку є зобов’язанням, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Його треба розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більшим, ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове. [2] Підприємствам установи банків надають довгострокові кредити для будівництва виробничих і культурно-побутових об’єктів, придбання техніки та на інші потреби. [1]

Облік довгострокових кредитів позичальник здійснює із застосування рахунка 50 «Довгострокові позики». [2] Це пасивний рахунок. За кредитом його відображають суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) позик в довгострокові, за дебетом – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями (табл.1).  Рахунок 50 має шість субрахунків (рис.4) [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 4. Аналітичні рахунки до рахунку 50 «Довгострокові позики»

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокові заборгованості банкам за наданий кредит; на субрахунках 503, 504 – за кредит, термін погашення якого відстрочено; на субрахунках 505, 506 – заборгованість щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків). Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик). Бухгалтерія контролює одержання, використання і повернення кредиту за кожним кредитним договором. [1]

Таблиця 1

Записи на рахунках по обліку довгострокових позик банків

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Отримано довгострокову позику на поточний рахунок

31

50

Оплачено постачальникам і підрядникам за рахунок довгострокові позики

63

50

Нараховано відсотки за користування позиками

951

684

Сплачено відсотки за користування позиками

684

31

З поточного рахунку погашено заборгованість по довгостроковій позиці

50

31

Відстрочені довгострокові кредити банків

501

503

Переоформлено короткостроковий кредит на довгостроковий

601

501

Переоформлено довгостроковий кредит в короткостроковий

501

601

Бухгалтерський облік повинен забезпечити вчасне і правильне складання і подання банку документації, яка необхідна для одержання кредитів, контроль за цільовим використанням і дотриманням строків користування кредитом. Також повинна надаватись інформація про ефективність залучення кредитних коштів, яку використовують при прийнятті управлінських рішень та плануючи діяльність підприємства на майбутнє. Кредитування потребує правильного ведення бухгалтерського обліку. Правильний бухгалтерський облік такого виду операцій дозволяє точніше визначити фінансовий стан підприємства, ефективність кредитування і використання позикових ресурсів.

Список використаної літератури:

1.     Сук Л. Облік кредитів банків // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2010. - №18(267). – с.31-43

2.     Кобилянська О.І., Сейко С.І. Фінансовий кредит як форма залученого капіталу: економічна сутність, процес отримання, погашення, оподаткування та відображення в обліку // Облік і фінанси АПК. – 2010. - №2. – с.30-38

3.     Положення Національного Банку України «Про кредитування» від 28 вересня 1995р. №246 (із змінами та доповненнями)

4.     http://www.vuzlib.net/oblik_bank/7.htm

5.     Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України  від 17.06.2004 №280 (зі змінами та доповненнями)

6.     П(С)БО11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20 (зі змінами та доповненнями)

7.     П(С)БО 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.031999р. №87 (зі змінами та доповненнями)

8.       Постанова про затвердження інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України від 27 грудня 2007р. №481 (із змінами та доповненнями).