К.О. Дворщенко, І.В. Трюхан, С.Є. Вакал, У.В. Савко, О.Л. Бервен,

Л.І. Остапченко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ОКИСНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ СТАТУС КЛІТИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА ЩУРІВ ЗА УМОВ СТРЕСОВОЇ ВИРАЗКИ

Виразкова хвороба шлунка є поширеною хворобою органів травної системи. На сьогодняшній день із цього захворювання виділяють групу гострих симптоматичних виразок, які утворюються за умов дії на організм певного етіологічного фактору (стрес, алкоголь, нестероїдні протизапальні препарати тощо). При стресових ситуаціях ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки розвиваються у 65-80% хворих. Стресова виразка шлунка виникає в екстремальних ситуаціях (опіках, ураженнях ЦНС, інфаркті міокарду, тяжких травмах, оперативних втручаннях та ін.). ЇЇ розвиток пов'язаний із превалюванням факторів агресії над факторами захисту слизової оболонки шлунка, що виникає в результаті викиду в кров стресових гормонів глюкокортикостероїдів і катехоламінів, які стимулюють утворення соляної кислоти, зменшують продукцію шлункового слизу, порушують мікроциркуляцію крові у стінці шлунка. Це в свою чергу призводить до крововиливів у слизову оболонку, утворення ерозій, які в подальшому перетворюються у виразки.

Метою досліджень було визначити вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та ферментативну активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази та каталази) у клітинах слизової оболонки шлунка щурів за умов стресової моделі виразки шлунка.

Матеріали і методи. Досліди проводили на щурах лінії Вістар вагою 180 – 230 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Для створення експериментальної виразки шлунка використовували модель іммобілізаційного водоімерсіонного холодового стресу. Отримання загальної фракції клітин слизової оболонки шлунка проводили за методом Таірова. Вміст дієнових кон’югатів визначали в гептан-ізопропанольному екстракті спектрофотометричним методом, шифових основ – флюориметричним методом. Вміст ТБК-активних сполук визначали за реакцією з тіобарбітуровою кислотою. Ферментативну активність супероксиддисмутази встановлювали за Чеварі з нітросинім тетразолієм, активність каталази визначали за Королюк. Статистичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Ст’юдента.

Результати. Інтенсивність перекисного окиснення ліпідів оцінювали за вмістом дієнових кон’югатів, ТБК-активних сполук та шифових основ.

Встановлено, що при стресовому впливі рівень досліджуємих продуктів пероксидації ліпідів зростав (табл. 1). Так, вміст первинних продуктів ПОЛ – дієнових кон’югатів підвищувався на 58% порівняно з контрольними тваринами. Кількість проміжних продуктів ПОЛ - ТБК-активних продуктів збільшувалась в 2,7 рази, а рівень кінцевих продуктів ПОЛ – шифових основ зростав порівняно з контролем на 45%.

Таблиця 1.

Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у загальній фракції клітин слизової оболонки шлунка щурів (M ± m; n=10).

Показник Група тварин	Дієнові кон’югати нмоль/мг білка	ТБК-активні продукти нмоль/мг білка	Шифові основи ум.од./мг білка
Контроль	323,38 ± 12,12	69,65 ± 5,37	62,17 ± 4,23
Стресова виразка	511,54 ± 15,15**	185,13 ± 10,01**	90,22 ± 6,66**

** - р < 0,01

Для дослідження стану антиокиснювального захисту слизової оболонки шлунка при стресовій моделі виразки нами була визначена ферментативна активність супероксиддисмутази та каталази – антиоксидантних ферментів, які складають першу лінію захисту клітин від вільних радикалів.

Показано, що при стресі знижувалась ферментативна активність супероксиддисмутази в загальній фракції клітин слизової оболонки шлунка на 11%, при цьому зростала каталазна активність - на 26% відносно контролю (табл. 2).

Таблиця 2.

Активність ферментів антиоксидантної системи у загальній фракції клітин слизової оболонки шлунка щурів (M ± m; n=10).

Показник Група тварин	СОД ум.од./хв/мг білка	Каталаза нмоль Н2О2/хв/мг білка
Контроль	0,19 ± 0,02	5,53 ± 0,17
Стресова виразка	0,17 ± 0,01*	6,98 ± 0,25**

* - р < 0,05

** - р < 0,01

Таким чином, за умов експериментальної моделі стресової виразки у загальній фракції клітин слизової оболонки шлунка щурів спостерігається зсув окисно-антиоксидантної рівноваги у бік активації ПОЛ, що пов’язано зі збільшенням утворення в клітинах вільних радикалів. При зниженні ферментативної активності супероксиддисмутази супероксидні радикали та перекис водню вступають в альтернативні реакції, в результаті чого утворюються радикали гідроксилу. Радикали ^.ОН є хімічно дуже активними, в результаті чого викликають пошкодження білків, ліпідів і нуклеїнових кислот. Реагуючи з ненасиченими жирними кислотами мембранних ліпідів, радикали гідроксилу ініціюють ланцюгову реакцію їх пероксидації. Інтенсифікація процесів ПОЛ може призводити до порушення властивостей біологічних мембран та функціонування клітин вцілому.