Бобирь О.І., Стеценко А.А.

Дніпропетровський національний університет

стратегіЯ підприємства в управлінні обіговими коштами

В Україні формується ринкова економіка. Складність цього процесу в тому, що одночасно необхідно здійснювати як стабілізаційні, так і реформаційні заходи. Об’єднати ці два досить різні процеси можна за допомогою побудови довготривалої стратегії розвитку. Тому формування економічної стратегії розвитку підприємства та визначення основних пріоритетних напрямків діяльності є досить актуальною проблемою в сучасних умовах.

Загальна (генеральна) стратегія розвитку підприємства пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі. Виробничі (допоміжні) види стратегій забеспечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремим направленням його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності (стратегія основної діяльності, пов’язана з реалізацією товарів і обслуговуванням покупців, стратегія неторгової діяльності – ремонтно-будівельної, транспортної, виробничої і т.д.) використанню окремих видів ресурсів (стратегія формування і використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів і т. д.)

Одним із пріоритетних напрямків є стратегія управління обіговими коштами. Обігові кошти постійно беруть участь у забезпеченні процесу виробництва і реалізації продукції, одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу коштів. Переходячи з грошової форми вартості в товарну, потім у виробничу, товарну і знову в грошову – обігові кошти забезпечують безперебійну роботу підприємства. Обігові кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

Стратегія управління обіговими коштами являє собою безперервний процес, який можна поділити на п’ять основних етапів:

· перший етап – це отримання інформації для оцінки реального стану обігових коштів на підприємстві;

· другий етап – це визначення цілей стратегії та основних проблем, на вирішення яких вона буде направлена;

· третій етап – розробка альтернативних стратегій розвитку;

· четвертий етап – відбувається оцінка запропонованих стратегій та вибір старатегії, яка найбільше відповідає вимогам підприємства та цілям його розвитку;

· п’ятий етап – складання програми стратегії та контроль за її реалізацією.

Перший етап побудови стратегії базується на оцінці стану обігових коштів на підприємстві. Під час цього процесу відбувається аналіз тих складових виробництва, функціонування яких відбувається за рахунок обігових коштів, а саме сировини, палива, тара, запасні частини для ремонтів, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів. Проводиться детальний аналіз фінансової та бухгалтерської звітностності, а також інформації, наданої третіми особами (постачальниками, банками тощо).

На другому етапі формуються узагальнені якісні цілі діяльності підприємства, які мають загальний характер і кількісно не виражені. Наприклад, досягнення достатнього збільшення прибутку за рахунок зміни структури обігових коштів, тощо. Поставлені цілі дезагрегуються, погоджуються, конкретизуються і кількісно визначаються в вигляді системи важливих показників господарсько-фінансової діяльності, яких хоче досягти підприємство в певний період. Наприклад, темпи росту об’єму продаж, показники ефективності використання ресурсів, об’єм прибутку всього і на інвестеційний капітал, рівень виплачених дивідендів ті ін.

На третьому етапі обгрунтування стратегії підприємства розробляються альтернативні варіанти розвитку підприємства за рахунок зміни структури та об’ємів обігових коштів. З цією ціллю перевіряються відношення між поставленими цілями та наявними можливостями підприємтсва, його ресурсним потенціалом. На основі складання матриці “цілі-можливості” проводиться кількісна оцінка відношення потреби і можливості підприємства в досягненні цілей. В випадку не відповідності розробляються тактичні програми, виконання яких ліквідує виявлений дисбаланс. Аналіз не відповідності здійснюється по всім показникам і направленням діяльності на основі даних першого етапу. Якщо наявні у підприємства ресурси не дозволяють забеспечувати досягнення поставлених цілей, то потрібно повернутись до другого етапу і відкоректувати поставлені цілі. Результатом процесу пов’язування цілей та ресурсів підприємства є альтернативні варіанти його розвитку, які розрізняються як по кількісним характеритстикам, так і по часу досягненя поставлених цілей, а також які можна орієнтувати на оборотні виробничі фонди та фонди обертання.

Четвертий етап – оцінка та вибір стратегії розвитку. На цьому етапі праці здійснюється перевірка ступеня реальності та виконання поставлених цілей і розроблених варіантів їх досягення. При оцінці розроблених стратегій розвитку важливо визначити, чи можна реалізувати стратегію при наявному ресурсному потенціалі або стратегія представляє інтерес, але не може бути реалізована. Завершенням цього етапу є визначення конкретної стратегії, на основі якої буде будуватися подальша стратегія управління обіговими коштами підприємства.

П’ятий етап – складання програми дій і контроль за їх реалізацією. На цьому етапі повинен здійснюватися зв’язок всіх заходів, пов’язаних з реалізацією обраної стратегії, їх конкретизація по всіх рівнях управління підприємства з визначенням послідовності здійснення конкретних заходів по часу здійснення і виконання, тобто цей етап являє собою тактичне планування, направлене на досягнення обраної стратегії управління обіговими коштами.

Загалом процес побудови стратегії управління обіговими коштами підприємтсва є однією зі складових побудови загальної стратегії розвитку підприємства. На основі цієї стратегії забезпечується безперебійне функціонування виробництва та досягнення цілей підприємства, щодо збільшення ліквідності та прибутковості його діяльності.