Амоша К.

Секція: Економічні науки

Підсекція: Зовнішньоекономічна діяльність

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського

Проблеми ринку молока Європейського союзу

В сучасних умовах розвитку зв’язків між країнами, все більшого значення набуває торгівля сільськогосподарською продукцією. Специфічність ролі, яка відведена сільському господарству, обумовлюється виробництвом продуктів харчування як основи життєдіяльності людей і відтворення робочої сили, виробництвом сировини для багатьох видів невиробничих споживчих товарів і продукції виробничого призначення. Тобто, по суті, рівень розвитку сільського господарства багато в чому визначає рівень економічної безпеки країни.

 Ринок сільгосппродукції ЄС є одним з найзахищеніших в світі. Цей захист забезпечується імпортними митами, тарифними квотами, а також санітарними, ветеринарними і фітосанітарними заходами, які часто приймають форму технічних бар'єрів в торгівлі. Регулюванню в ЄС підлягає продукція сільського господарства в/з країни ЄС.

В рамках Єдиної сільськогосподарської політики сільськогосподарським виробникам надаються дотації, виплачуються   прямі субсидії[1].

Враховуючи розвиток технологій і зростання продуктивності виробництва, виплата необмежених субсидій може привести до порушення балансу між попитом і пропозицією на ринку, тому відносно найбільш істотних видів сільськогосподарської продукції введені інструменти, що обмежують пропозицію, – виробничі квоти, базова площа вирощування сільськогосподарських культур, максимальні межі гарантованих об'ємів і ліміти прав на отримання субсидій.

Наприклад, квота на виробництво сирого молока є одним з найважливіших інструментів по обмеженню пропозиції. Її застосування забезпечує для продукції молочних тваринницьких господарств надійний вихід на ринок: продаж кінцевому споживачеві на підставі квоти прямого продажу або продаж переробному підприємству на підставі квоти постачань. Стабільність об'єму ринкової участі забезпечується такими заходами, як пониження індивідуальної квоти пропорційно нереалізованої частини квоти і призначення штрафів за перевиробництво.

На додаток до виробничих квот, для організації молочного ринку використовуються інтервенції  держави (скупка масла і сухого знежиреного молока з використанням фінансових коштів ЄС) і приватне складування (усунення з ринку масла і сухого знежиреного молока і розміщення на складах з частковою компенсацією витрат на зберігання).  Ці заходи  застосовуються при падінні закупівельних цін на внутрішньому ринку нижче встановленого рівня з метою зменшення пропозиції на ринку молочних продуктів, які будуть реалізовані в майбутньому при найсприятливій кон'юнктурі. Крім всього вищепереліченого, застосовуються субсидії на споживання масла за пониженими цінами – при використанні масла для виготовлення певних продуктів (виробництво хлібопекарських виробів і морозива) організаціями, що не ставлять собі за мету отримання прибутку при кінцевому споживанні[3].

Останнім часом спостерігається падіння рівня виробництва на європейських молочних ринках на тлі сприятливих ринкових умов, виражених у високому рівні як внутрішніх, так і світових цін на дану товарну групу, може зробити істотний негативний вплив на поточний рівень постачання споживачів в Євросоюзі молоком і молочними продуктами. Поліпшення балансу ринку молока і молочних продуктів в середньостроковій перспективі можна чекати щодо збільшення виробництва і споживання сирів (табл. 1 )[2].

Таблиця 1

Виробництво молока, молочних продуктів і поголів'я молочного стада

 в ЄС-27

 

 

2005

2006

Виробництво молока (млн. т)

148,9

147,5

в т.ч.                                              ЄС-15

120,7

119,7

  ЄС-10

21,9

21,8

 ЄС-2

6,3

6,0

Виробництво молока (кг/1 корова)

5970

6039

в т.ч.                                              ЄС-15

6550

6682

  ЄС-10

4830

5005

ЄС-2

3175

3077

Поголів'я молочного стада (млн. г)

24,9

24,2

в т.ч.                                              ЄС-15

18,4

17,9

  ЄС-10

4,5

4,3

ЄС-2

2,0

2,0

 

ЄС-10: Країни, прийняті 1 травня 2004 року ЄС-2: Болгарія і Румунія

 

 На основі даних таблиці 1, можна зробити висновок, що виробництво молока в країнах ЄС в 2006 році знизилося в порівнянні з 2005 роком на 1,4 млн. т. і склало 147,5 млн. т. Це пов’язано зі зменшенням поголів’я молочного стада. Так, в 2006 році воно склало 24,2 млн. голів, тоді як в 2005 р. складало 24,9 млн. голів. Але при цьому спостерігається збільшення виробництва молока на 1 корову. В 2005 р. виробництво молока склало 5970 кг/1 корову, а в 2006 р.  – 6039 кг/1 корову. 

Підводячи підсумок, можна виділити деякі проблеми, які притаманні ринку молока ЄС: квоти на сільськогосподарську продукцію (виробляти продукцію більше квоти невигідно, оскільки на цей випадок ЄС встановив штраф), закритість ринків сільськогосподарської продукції ЄС для інших країн, пенсійний вік більшості зайнятих в сільськогосподарському виробництві, прагнення молоді з фермерських сімей знайти собі більш високооплачувану роботу з фіксованим графіком; проблематичність створення нових фермерських угідь, оскільки для цього потрібні величезні капіталовкладення і земля, якої в ЄС  мало і  вона дорога. Вирішення цих проблем буде сприяти розвитку сільського господарства в країнах ЄС, розширенню та  поглибленню відносин між країнами світу, що буде мати позитивний вплив на глобалізаційни процеси в світовій економіці.

Список використаних джерел:

1.     www.wto.org;

2.     www.eurostat.eu;

3.     Власова О. Давно пора отемнить// Эксперт. – 2007 г. - № 44. – с. 38-42