Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність
Пісна В.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.
Туган - Барановського, Україна
тенденції зовнішньоекономічної діяльності України
Забезпечення ефективності
зовнішньоекономічної діяльності для України є одним з вагомих чинників
зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. Метою вибраної теми є
розглядання тенденцій, які визначають розвиток зовнішньоекономічної сфери
країни.
Формування в Україні конкурентоспроможної економіки та здійснення на цій
основі гармонійного входження у міжнародний поділ праці залежить від динамічних
позитивних структурних змін в реальному секторі й сфері послуг, динаміки
переорієнтації зовнішньої торгівлі і особливо експорту на перспективні ринки,
підтримання конкуренції на внутрішньому ринку.
Зміна географічної структури товарообороту
визначалась переважно динамікою торгівлі з країнами ЄС та СНД. У
2006 р. приріст товарообороту з ЄС майже в 1,8 разу перевищував приріст
товарообороту з СНД, що зумовило збільшення частки ЄС у географічній структурі
торгівлі України до 32,3 % та зниження частки СНД до 38,3 %. За
підсумками року знизилась також і частка торгівлі з країнами Азії (до
17,0 %), що обумовлювалось, в першу чергу, скороченням експортних поставок.
В умовах зростання частки товарного імпорту з Азії до 13,9 % (12,9 %
у 2005 р.), експорт до країн регіону в загальній структурі знизився до
20,5 %. У торгівлі з країнами ЄС вдалось збільшити як імпортні (до
35,8 %), так і експортні поставки товарів. Важливим очікуваним результатом
2006 р. стало відновлення зростання частки країн Америки (6,6 % проти
5,4 %).
Обсяги зовнішнього обороту товарів і послуг за підсумками 2006 року вперше за останні
сім років не перевищили офіційний номінальний ВВП (97,6 %) (рис.
1).

Рис. 1 Співвідношення зовнішньоторговельного обороту та
ВВП
Відношення експорту до ВВП склало менше половини (47,2 %). Активне
стимулювання державою розширення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку
обумовили зростання конкурентного тиску імпорту на вітчизняних виробників в
умовах подальшої експлуатації традиційної експортно-орієнтованої діяльності
підприємств промисловості.
За підсумками 2006 р. позначилась тенденція до скорочення частки
промислової сировини (до 11 % у 2006 р. проти 14,1 % у
2005 р.) та нарощення частки продукції повної промислової переробки (з
30,1 % до 32,1 %) у структурі сукупного експорту. Однак при цьому також
зросла частка товарів проміжної промислової обробки (до 48,3 %).
У 2006 р. темпи приросту фізичних обсягів експорту зростали були
значно нижчими, ніж темпи приросту у вартісному виразі. Перевищення
вартості 1 т. експорту у 2006 р. порівняно з 2005 р. торкнулось
32 товарних позицій, на які припадає майже 45 % товарного експорту. В той
час як лише по 8 вагомих товарних позиціях (майже 20 % товарного
експорту) експортна ціна 1 т. була нижчою порівняно з 2005 р.
Зростання експортно-імпортних поставок товарів з вищим ступенем
обробки обумовлене нарощуванням внутрішньогалузевої (тобто однотипними за
класифікацією товарами) торгівлі між країнами. В цілому у 2006 році частка
продукції, що припадає на внутрішньогалузеву торгівлю, зросла майже у 2,2 разу
і складає 23,7 % ( проти 10,6 % у 2005 р.). Зростання
внутрішньогалузевої торгівлі відбулось в першу чергу з країнами ЄС (Німеччина,
Бельгія, Австрія, Іспанія, Нідерланди, прибалтійські країни, Польща, Угорщина,
Словаччина), а також з РФ та Білорусією.
У 2006 р. обсяги товарного експорту державних підприємств залишились
на рівні попереднього року і склали лише 2,8 млрд дол.США, що відповідає
7,3 % загального обсягу експорту (8,1 % у 2005 р.). Більш суттєво
знизилась імпортна активність державних підприємств (з 9,7 млрд дол. у 2005 р.
до 7,3 млрд дол. у 2006 р., в першу чергу за рахунок приходу приватних компаній
на ринок імпорту енергоносіїв (газу, нафти).
Збереження низького рівня інвестиційної
привабливості промисловості. Хоча ПІІ в інноваційні галузі
промисловості продовжують зростати, проте питома вага галузей промисловості в
загальній структурі накопичених ПІІ продовжує знижуватися - з 44,5 % в
2005 р. до 38,5 % в 2006 р. (рис. 2), в т.ч. обробної промисловості – з
41,0 % в 2005 р. до 35,4 % в 2006 р. Зокрема, частка харчової
промисловості зменшилась з 10,1 до 8,2 %, металургії та оброблення металу
– з 10,7 до 9,0 %, машинобудування – з 6,5 до 5,8 %, хімічної
промисловості – з 5,1 % до 4,4 %.

Рис . 2
Структура прямих іноземних інвестицій в Україну в розрізі видів економічної
діяльності станом на 1.01.2007 р.
Збереження значної позитивної динаміки
нарощування обсягів залучених ПІІ в Україну. Протягом 2006
р. було забезпечено приріст ПІІ в Україну в розмірі 3986,3 млн. дол., а їх
кумулятивний обсяг станом на 01.01.2007 р. склав 21186,0 млн. дол. (15610,1
млн. дол. без врахування нерозподілених за видами економічної діяльності
обсягів ПІІ).
Таким чином, протягом 2006 р. започатковані
позитивні зрушення, пов’язані з
підвищенням рівня переробки експортної продукції, гнучкості багатьох виробників
щодо диверсифікації продажу на зовнішніх ринках, загальним зниженням рівня
залежності від зовнішньої торгівлі, що засвідчило наявність вагомого
потенціалу стимулюючої ролі зовнішньої торгівлі та інвестицій на економічне
зростання.
Водночас, попри певні позитивні зрушення, не вдалось принципово змінити
характер експортних поставок на зовнішні ринки та покращити систему імпортного
насичення власного внутрішнього ринку. Посилення впливу іноземного капіталу
безпосередньо у виробництві, системі збуту, сервісу та фінансової
інфраструктури як розкривають нові перспективи поглиблення зовнішньоекономічних
зв’язків та модернізації виробництва і сфери послуг, так і формують низку
ризиків, зумовлених слабкою конкурентоспроможність переважної кількості
виробників та сфери послуг. Одним з наслідків спрощення доступу на внутрішній
ринок за умов слабкого митного контролю, та контролю якості та споживчих
стандартів на внутрішньому ринку стало подальше закріплення частки імпорту у
зовнішній торгівлі.
Література:
1. Бакаєв Л.
О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.
2. Інвестиційна політика
в Україні: досвід, проблеми, перспективи / Відп. ред. М. Г. Чумаченко; Ін-т
екон. пром-ті НАН України. — Донецьк: Юго-Восток, 2004.
3. http://www.podrobnosti.ua/economy/2006/04/26/23022.htm