Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Паласевич М.Б., Кабаці Б.І., Загорулько І.Б.

Львівська комерційна академія

Особливості банківського продукту

Первинною у банківській діяльності є банківська операція, яка супроводжує надання банком тієї чи іншої послуги, що, в кінцевому підсумку, є безпосереднім продуктом банківського виробництва (банківського підприємництва чи бізнесу). На відміну від продукту промислового підприємства, банківський продукт переважно не виглядає як дещо матеріальне, речове. Наприклад, розрахунки здійснюються у безготівковій формі, тобто у порядку записів за рахунками. Те ж саме стосується кредитів, факторингу, депозитів і т. п. Тому, на відміну від галузей матеріального виробництва, де продукт набуває конкретної товарної форми, банківський продукт не може складуватися, вироблятися про запас. У даному випадку говорити можна лише про розширення продуктового ряду, що пропонується банками, за рахунок впровадження додаткових (інших) послуг. Перелік банківських продуктів, у тому числі інвестиційних, може збільшуватись також і завдяки тому, що надання цілком однакових послуг окремими банками здійснюється по-різному.

Важливою властивістю банківських послуг, а, отже, і банківських продуктів, є їх виробничий характер. Навіть у такій простій формі, як прийняття від населення та юридичних осіб коштів у вклади, закладено виробничий зміст. Банк у даному випадку працює як підприємство, яке перетворює непрацюючі, тобто невикористані грошові ресурси у працюючі активи, тим самим сприяючи розвитку виробництва.

Зазначимо, що послуги, які надаються банками, можуть здійснювати й інші підприємства та установи, тобто банківські послуги не є монополією банків. Це стосується не тільки традиційних банківських послуг, але й нетрадиційних - посередницькі послуги, консультації, оренда сейфів тощо. У свою чергу банки як великі кредитні установи можуть виконувати небанківські операції, тобто операції, які традиційно виконують інші фінансові інститути. Це пов’язано з тим, що на ринку банківських продуктів виникає серйозна конкуренція. Поява на ринку нових продавців банківських послуг (кредитні спілки, інвестиційні фонди, довірчі фонди та ін.) часто зменшує можливість розширення найбільш прибуткових операцій, змушує банки шукати нові джерела доходів. Саме тому в останні роки особливо швидко стали розвиватися нетрадиційні для банку операції і послуги.

Підводячи підсумок, можна виділити такі властивості банківських продуктів: вони не можуть бути вироблені „про запас"; носять виробничий характер; для їх надання не потрібні додаткові ресурси; об’єктом банківських продуктів є капітал; банківські послуги не є монополією тільки банку.

Банки як інституційні інвестори повинні дотримуватись відповідних регуляторних вимог до інвестиційної діяльності. Оскільки банки належать до інвесторів консервативного типу, нові продукти банків, в які вони можуть інвестувати кошти, повинні відповідати жорстким вимогам. Основними ознаками інвестиційної привабливості банківських продуктів є висока надійність, дохідність та ліквідність таких продуктів. Для інституційних консервативних інвесторів, якими є банки, важливим є оптимальне поєднання цих ознак, тобто таке їх співвідношення, яке забезпечує максимальну очікувану дохідність при заданому рівні ризиків або найнижчі ризики при заданій очікуваній дохідності. Тому з метою дотримання зазначених вище умов банки повинні розробляти такі інвестиційні продукти, які б відповідали встановленим вимогам щодо підтримки надійності, доходності і ліквідності вкладень. Тому, якщо йдеться про банківський продукт з використанням цінних паперів, то гарантування повернення інвестованих коштів, тобто надійність вкладень, може забезпечити майнова застава та інші форми майнового забезпечення зобов'язань емітента цінних паперів. Це буде слугувати своєрідним інструментом зниження або повного усунення ризику неповернення інвестованих у цінні папери коштів. Гарантування дохідності за окремими інвестиційними продуктами можливе через встановлення доходу за ставкою, що враховує рівень інфляції або зміну курсу національної валюти. Підтримка ліквідності окремих інвестиційних продуктів може досягатись шляхом укладання угод з емітентом цінних паперів щодо обов'язкового викупу цінного паперу взагалі або за настання певних обставин.

Аналіз наявних на фондовому ринку інструментів засвідчує, що не всі з них повною мірою відповідають вимогам, які висуваються до об’єктів інвестування. Така невідповідність передусім пов’язана з встановленими законодавством невисокими вимогами щодо властивостей окремих цінних паперів, а також сучасним станом ринку цінних паперів (непрозорість угод, рейтинговий характер операцій тощо).

Банківські інвестиційні продукти можна класифікувати за різними критеріями і зокрема за такими:

Ø суб’єкт їх придбання: (інвестиційні продукти фізичним, юридичним особам нефінансової сфери; інвестиційні продукти юридичним особам фінансової сфери; інвестиційні продукти державним органам та органам місцевого самоврядування);

Ø платність (платні і безоплатні інвестиційні продукти);

Ø вартісність (дороговартісні та дешеві інвестиційні продукти);

Ø ліцензованість (ліцензовані – здійснення інвестицій у статутні фонди та акції юридичних осіб; неліцензовані – інвестиційні консультації);

Ø дохідність (дохідні – інвестиційні продукти, які приносять банку інвестиційний дохід; недохідні – не приносять банку дохід).

У полі зору банківського інвестиційного консалтингу як однієї із сучасних банківських послуг повинні передусім бути: консультації щодо вибору клієнтами об’єктів, тактики і стратегії інвестування, методика, напрями, ефективність проектного інвестування тощо.