Економічні науки/10.Економіка підприємства

Студентка 5 курсу Тєстова О.О.

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ, Україна

Деякі підходи щодо класифікації витрат за сучасних умов господарювання

Класифікацію витрат можна розглянути з двох сторін: зі сторони бухгалтерської фінансової та зі сторони управлінської облікової системи.

Для фінансового бухгалтерського обліку виробничі витрати класифікуються за економічними елементами і видами діяльності, вони відображаються у Звіті про фінансові результати. Угруповання витрат за економічними елементами припускає виділення наступних елементів витрат:

1)матеріальні витрати, до яких належать витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, тару, що комплектує вироби, паливо, енергію та інші витрати, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства;

2)витрати на оплату праці, до складу яких входить загальна сума заробітної плати всьго виробничого персоналу з надбавками й доплатами, премії, матеріальна допомога й інші витрати на оплату праці на підприємстві;

3)відрахування на соціальні заходи, до яких належать: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування у Фонд соціального страхування на випадок непрацездатності, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи;

4)амортизація, до складу якої входить амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

5)інші операційні витрати, до складу яких включаються витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу попередніх елементів [6].

Витрати за елементами у фінансовому обліку можна згрупувати в три великі класи, які представлено на рис.1.

Рис.1. Витрати за елементами у фінансовому обліку [2]

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» витрати підприємства по видах господарської діяльності класифікуються на:

- витрати, пов’язані зі звичайною діяльністю (це всі види витрат підприємства при його функціонуванні у звичайних умовах);

- витрати, пов’язані з надзвичайною діяльністю (виникаються у надзвичайних умовах).

Звичайна діяльність охоплює наступні види витрат, представлені на рис.2.

Рис.2. Види витрат звичайної діяльності [6]

За видами діяльності витрати можна поділити на прямі, непрямі, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності.

Прямі витрати в свою чергу поділяються на:

1)прямі матеріальні витрати – це вартість витрачених матеріалів, які стають частиною готової продукції і які можна віднести до певного виробу економічно доцільним шляхом;

2)прямі витрати на оплату праці – це заробітна плата робітників, яка може бути включена у собівартість певних виробів економічно доцільним шляхом;

3)інші прямі витрати – це решта прямих витрат, крім прямих матеріальних витрат та прямих витрат на оплату праці [6].

Непрямі витрати поділяються на постійні та змінні.

Щодо управлінського обліку більшість економістів класифікує витрати за такими трьома напрямами:

1)Для оцінки запасів та визначення фінансового результату: а)вичерпані (спожиті) (збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду) та невичерпані (збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах); б)витрати на продукцію (витрати, пов’язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації) та витрати періоду (витрати, що не включають у собівартість запасів і розглядають як витрати того періоду, в якому вони були здійснені); в)прямі та непрямі; г)основні (сукупність прямих прямих витрат на виробництво) та накладні (витрати, пов’язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом. Тобто це загальновиробничі витрати).

2)Для прийнятя рішень: а)релевантні (витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення) та нерелевантні; б)постійні та змінні; в)маржинальні (витрати на виробництво додаткової одиниці продукції) та середні; в)дійсні (витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів) та альтернативні (вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення).

3)Для контролю виконання: контрольовані та неконтрольовані [5].

Можна розглянути такі основні етапи зниження витрат:

1)швидке скорочення, яке можна здійснити за декілька днів;

2)швидке скорочення, яке здійснюється за декілька тижднів чи місяців;

3)рівномірне скорочення, яке здійснюється за декілька років.

Перший етап: приймаються рішення щодо негайного скорочення фінансування тих статтей витрат, які керівництво вважає неможливими за даного фінансового стану підприємства.

Другий етап: приймаються рішення організаційно-технічного характеру, які дозволяють знизити постійні та змінні витрати до допустимого рівня.

Третій етап: підприємство розглядає проекти організаційної зміни, що також призведе до зменшення витрат [1].

Література:

1. Дзёбко И. Некоторые аспекты управления затратами//Современный бухгалтер.-2007.-№30.-С.13-19.

2. Слюсарчук Л. Вплив класифікації затрат на прийняття управлінських рішень//Облік і фінанси АПК.-2006.-№6.-С.102-106.

3. Череп А.В., Стеценко И.М. Особенности структуры и классификации затрат в рыночных условиях хозяйствования//БИЗНЕСИНФОРМ.-2005.-№11-12.-С.27-32.

4. Бухгалтерський управлінський облік/Під ред. Бутинець Ф.Ф. та ін.-Ж.:ПП Рута, 2000.-418с.

5. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник.-К.: Лібра, 2003.-704с.

6. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 400 с.