Серед багатьох проблем, які
впливають на формування ринку праці села, насамперед необхідно визнати старіння
сільського населення та різке зменшення народжуваності, які пов’язані із загостренням проблем функціонування сім'ї як
осередку відтворення населення, зниженням її демографічного потенціалу.
Поглибилася
деформація шлюбно-сімейних процесів, започаткованих ще у 1960-х роках.
Поширилися такі явища, як відкладання шлюбів і народження дітей, безшлюбне
материнство та соціальне сирітство (покинуті батьками діти), зменшилася
кількість зареєстрованих шлюбів, збільшилася кількість розлучень та вдів.
Навіть у 2003 році, коли показники шлюбності в Житомирській області зросли,
кількість зареєстрованих шлюбів була в 1,3 раза меншою, ніж у 1989 році; 28,6
відсотка дітей, народжених жінками молодше 20 років, є позашлюбними, 17
відсотків сімей з дітьми - неповними. Спостерігається масове поширення
бездітності та однодітності: дві третини сімей сільських місцевостей
Житомирської області мають лише одну
дитину. Середня кількість членів у сім'ї практично не змінюється з 1989 року і
становить 3,4 особи. Всі ці вказані проблеми до зниження зайнятості населення
Житомирської області (див. рис. 1).
Як можна
бачити з рис. 1. протягом 1991-2006 відбувалося постійне зниження рівня
зайнятості населення Житомирської області. Так, за вказаний період кількість
зайнятого населення скоротилася більше ніж в 2 рази.
Рис. 1. Динаміка зайнятості населення
Житомирщини в 1991-2006 роках
Загострюються проблеми матеріального утримання і
виховання дітей у сім'ях, особливо молодих, багатодітних та неповних, з
несприятливим морально-психологічним мікрокліматом.
Практично не впливає на багатодітність такий
економічний фактор, як потреба в робочих руках для селянських господарств та матеріальному
забезпеченні в старості. Масове залучення жінок у суспільне виробництво,
необхідність у задоволенні їх освітніх, професійних та громадських інтересів
зумовили малодітність та бездітність. Унаслідок цього протягом останніх 10-15
років дітородна ситуація в сім'ях Житомирської області значно погіршилася.
Стрімке зниження рівня життя і утворення глибокого розриву між його стандартами
та реальним рівнем призвели до того, що 80 відсотків молодих подружніх пар
віддає перевагу не дводітності, а створенню умов для забезпечення належного
рівня доходів, близько двох третин - наявності окремої квартири.
Основною причиною загострення демографічної кризи в
Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий,
що забезпечується лише половина потрібного для відтворення населення, тобто для
заміни покоління батьків тією ж кількістю покоління дітей. Україна перетнула
межу зниження народжуваності, за якою відбувається вже незворотне руйнування
демографічного потенціалу, що призвело до втрати сприятливих умов для
відновлення 48-мільйонної чисельності населення. Особливо критичний прояв
демографічна криза має в сільських місцевостях. Так, в Житомирській області
сумарний показник народжуваності зменшився з 1,9 дитини в 1989 році до 1,1 у
2001 році. Зростання сумарного коефіцієнта народжуваності у 2002-2003 роках (до
1,2 дитини в розрахунку на 1 жінку в 2003 році) зумовлено народженнями,
відкладеними під час гострої економічної кризи.
Процес зниження народжуваності має глобальний
характер і зумовлений цілим рядом причин - економічних, соціальних,
психологічних, біологічних. Це насамперед зміни в соціальному статусі жінки,
розширення сфери її позасімейних інтересів, підвищення рівня освіти та
зайнятості. Багаторазове зниження дитячої смертності зробило неактуальним
народження багатьох дітей як основи родинного благополуччя та гарантії
забезпечення батьків у старості.
Задоволення потреби в дітях, у материнстві і
батьківстві вступає у суперечність з рядом інших потреб, які є простішими, ніж
нижчий рівень життя. Якщо заможні верстви населення співвідносять витрати часу
та грошей на забезпечення майбутнім дітям необхідного фізичного,
інтелектуального розвитку та професійної підготовки із задоволенням власних
потреб у розвитку та дозвіллі, то бідні враховують елементарні потреби в їжі,
одязі, житлі.
Украй негативний вплив на рівень народжуваності
справило руйнування системи дошкільного та позашкільного виховання,
незадовільний стан репродуктивного здоров'я населення і насамперед жінок,
значна частина яких працює у шкідливих умовах. Як засіб планування сім'ї
використовується штучне переривання вагітності, наслідком чого є викидні і
небажане безпліддя.
Переважно через низьку народжуваність Україна за
період 1993-2006 років утратила понад 4 млн. населення, в тому числі
Житомирська область – більше 100 тис. Криза супроводжується не лише швидким
зниженням народжуваності і, як наслідок, надзвичайно низьким її рівнем, а й
деформацією структури народжуваності та народжених (за черговістю, їх
розподілом за віком матері, її шлюбним станом та іншими ознаками). У зв'язку з
цим деформується віковий склад населення, зменшується його демографічний і
трудовий потенціал.
З огляду на загальноєвропейські тенденції немає
підстав очікувати найближчим часом істотного збільшення сумарних коефіцієнтів
народжуваності. У зв'язку з тим, що відкрите суспільство сприяє орієнтації на
західні високі стандарти рівня життя, більшість сімей відмовлятиметься від
народження другої дитини і дітей наступної черговості, тобто репродуктивна
діяльність обмежуватиметься.
Для відновлення репродуктивного здоров'я населення,
яке погіршилося у період кризи, будуть потрібні додаткові витрати порівняно з
тими, які здійснювалися на потреби підтримання здоров'я за звичайних умов, що
також може впливати на зниження народжуваності. Втрати внаслідок епідемії
ВІЛ/СНІДу в 2007-2015 роках можуть становити близько 100-200 тис. осіб, що
також справлятиме істотний вплив на формування молодих поколінь.
До 2010 року найбільш імовірним є збереження
сумарного коефіцієнта народжуваності на сучасному рівні - 1,2 дитини у
розрахунку на 1 жінку, але згодом можна очікувати на його підвищення до
1,3-1,4. Однак і це не забезпечить навіть простого заміщення поколінь.
Кризовий стан генеративної активності населення
даватиметься взнаки протягом життя кількох поколінь, і не лише в сім'ї, а й в
усьому суспільстві, навіть у разі зміни ситуації. Тобто у майбутньому
спостерігатиметься хвилеподібна динаміка чисельності населення і його вікових
контингентів, що може стати істотною перешкодою на шляху сталого розвитку
України.
Для подолання існуючих демографічних проблем в
Україні взагалі та в Житомирській області необхідно мобілізувати зусилля всіх
компетентних органів з метою розробки та виконання зваженої державної програми
виходу нашої держави з демографічної кризи. На сьогоднішній день певні заходи
для досягнення поставлених цілей вже приймаються. Так, була розроблена та
прийнята до виконання Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015
роки. Дана концепція передбачає підвищення якості життя населення на основі
поєднання демографічних цілей із стратегією досягнення сталого
соціально-економічного розвитку, технології прийняття рішень і розподілу
ресурсів на всіх рівнях управління. Особливого значення набувають фактори
подолання бідності та захисту навколишнього середовища. На період 2005-2015
років ставиться завдання подолання негативних тенденцій відтворення населення,
їх зрушення в бік поліпшення.
В свою чергу
для подолання демографічних проблем Житомирської області було видане
розпорядження №250 від 10.07.07 р. "Про затвердження плану заходів щодо
реалізації в області Стратегії демографічного розвитку на період до 2015
року".
Документ виданий з метою створення належних умов для
відтворення населення, подолання депопуляції, підвищення якості та рівня життя
населення, збереження його життєвого і трудового потенціалу.
Згідно з розпорядженням, затверджено план заходів
щодо реалізації в області Стратегії демографічного розвитку на період до 2015
року, який передбачає:
- забезпечувати своєчасну та в повному обсязі
виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, одноразової допомоги при народженні
дитини;
- сприяти у розвитку малого підприємництва шляхом
створення умов для суб’єктів господарювання в усіх сферах економічної
діяльності;
- провести моніторинг ефективності функціонування
мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з метою
недопущення їх необґрунтованого закриття;
- забезпечувати доступність дошкільної освіти у
сільській місцевості;
- проводити інформаційно-просвітницькі заходи,
спрямовані на запобігання епідемії ВІЛ/СНІДу, збереження здоров’я, пропагування
здорового способу життя;
- створювати умови для активного розвитку масової
фізичної культури та спорту шляхом розширення доступу дітей та підлітків до
фізкультурно-спортивних і оздоровчих закладів;
- забезпечувати доступність до інформаційних
матеріалів та надання профорієнтаційних послуг громадянам літнього віку, які
зберегли працездатність і бажають працювати та звертаються до державної служби
зайнятості;
- поширювати соціальну рекламу щодо пропаганди
позитивного іміджу сім’ї та її соціальної підтримки, проводити широкомасштабну
інформаційну кампанію для популяризації сімейного способу життя, формування
національних сімейних цінностей, з питань здорового способу життя та збереження
репродуктивного здоров’я.
Фінансування витрат на реалізацію визначених заходів
здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених на це у відповідних бюджетах.
Таким чином,
підсумовуючи викладене, можна зазначити, що демографічні проблеми справляють
значний вплив на формування та розвиток трудових ресурсів сільських місцевостей
Житомирської області. Але вжиття відповідних заходів компетентними органами як
на державному, так і на регіональному рівні дають надію на поступове зниження
негативного впливу демографічних чинників на розвиток трудових ресурсів.