Синюгіна Н.В.

Харківський національний економічний університет

Складові процесу мотивації

Вступ В сучасних умовах обмеженості ресурсів, постійної конкуренції між господарюючими суб’єктами постає необхідність забезпечення ефективної діяльності підприємств, установ та організацій. Багато в чому, насьогодні, це залежить від результативності роботи персоналу господарюючого суб’єкта, в тому числі від результативності мотиваційних заходів. Але впровадження мотиваційних заходів в практичну діяльність вітчизняних підприємств неможливо без належного теоретичного підґрунтя таких впроваджень. Тому, достатньо актуальною в сучасних умовах є проблема уточнення понятійного апарату мотивації взагалі та уточнення складових процесу мотивації зокрема.

Постановка завдання Метою даного дослідження є уточнення та обґрунтування складових процесу мотивації.

Результати дослідження Вивченням теоретичних засад мотивації та виокремленням складових процесу мотивації насьогодні займається ряд вчених: Гончаров В.Н., Радомский С.І., Радомська М.С., Додонов О.В. Шаульська Л.В., Романова Н.В., Уткін Е.А., Бутова Т.В. та багато інших.

Але, все ж таки, проблема уточнення складових процесу мотивації залишається невирішеною через неоднозначність та розбіжності в поглядах з цього приводу.

Так, наприклад, Уткін Е.А., Бутова Т.В., визначаючи процес мотивації, наполягають на наступній його послідовності: виникнення потреби – пошук шляхів забезпечення потреби – визначення цілей (напрямів) дії – реалізація дії – отримання винагороди за реалізацію дії – ліквідація потреби.[3]

Як видно з наведеної послідовності, має місце виокремлення наступних складових процесу мотивації: потреба, шляхи забезпечення потреби, дія, винагорода.

На думку автора, такий перелік складових процесу мотивації не є виключним через відсутність таких ключових елементів як мотив, інтерес тощо.

Деякі науковці в своїх працях подають зміст процесу мотивації у вигляді наступної послідовності: мета – мотив – спосіб - результат. При цьому не зовсім зрозумілим є врахування складової «спосіб». Це зумовлено тим, що саме спосіб не є ключовою ознакою в процесі мотивації та взагалі виступає як абстрактне поняття [4].

Поширеним є наступний погляд на складові процесу мотивації: потреба – інтереси – мотиви – цілі організації – трудова діяльність – задоволення потреб [1]. Така послідовність є найбільш повною, але все ж таки не враховує важливий елемент процесу мотивації – «стимул».

На думку автора, мотивація – це систематичний процес спонукання індивіда до результативної та продуктивної праці шляхом зваженого застосування стимулів з урахуванням потреб та мотивів кожного окремого працівника, що здійснюється суб’єктом управління або уповноваженою особою та спрямований на одночасне досягнення особистих цілей працівника та цілей підприємства. [2, с. 56-57]

Опираючись на запропоноване визначення, процес мотивації найбільш доцільно представити у вигляді наступної послідовності: мета діяльності підприємства – суб’єкт управління – стимули – розробка та постановка необхідних для виконання завдань – об’єкт управління, який має певні інтереси та потреби – мотиви об’єкта управління – співпадання стимулів та мотивів – виконання об’єктом управління поставлених завдань - отримання певних благ для задоволення потреб – досягнення особистих цілей діяльності об’єкта управління.

Так, суб’єкт управління (певний господарюючий суб’єкт) згідно з власною метою діяльності розробляє стимули та необхідні до виконання завдання, за допомогою яких він впливає на об’єкт управління (працівник або група працівників). В свою чергу, за умови співпадання запропонованих стимулів з власними мотивами, потребами та інтересами, працівник виконує поставлені завдання, отримує блага для задоволення потреб, тим самим досягаючи мету власної діяльності.

Авторське бачення послідовності процесу мотивації зумовлює наявність наступних його складових: мета діяльності підприємства, стимули, завдання, інтереси, потреби, мотиви, блага, особиста мета діяльності працівника.

Висновки Таким чином, автором уточнено та обґрунтовано складові процесу мотивації. Новизна такого уточнення полягає у врахуванні повного переліку елементів процесу мотивації та їх детального обґрунтування.

При цьому, як напрямок подальших досліджень, слід зазначити необхідність виділення особливостей процесу мотивації на промислових підприємствах.

Література

1. Гончаров В.Н., Радомский С.И., Радомская М.С., Додонов О.В. Механизмы реализации основных принципов гуманизации труда и трудовой мотивации: Монография. – Донецк: СПД Куприянов В.С., 2006. – 200 с.

2. Дікань Л.В., Синюгіна Н.В. Сучасні підходи до визначення сутності мотивації \\ Науковий журнал «Економіка розвитку», №3 (43), Харків, Вид-во ХНЕУ, 2007, С. 55-57.

3. Уткин Э.А., Бутова Т.В. Мотивационный менеджмент. – М.: ТЕИС, 2004. – 236 с.

4. Шаульська Л.В. Мотиваційний механізм ефективного використання трудового потенціалу / Л.В. Шаульська, Н.В. Романова / Зб. Наук. Праць. Вісник технологічного університету Поділля. Сер. «Економічні науки». – 2003. - №4. – Ч.1. – Т.2 –С.36-39.