Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку підприємств

Через те, що надходження від податку на прибуток завжди займали друге місце за обсягами в дохідної частини держбюджету таке зменшення вимусило державу перейти від оподаткування прибутку підприємств до оподаткування їх доходів. Це ще більше посилило податковий тягар на підприємства через те, що оподаткуванню підлягали не тільки прибуток, а й витрати виробництва. Бажаного ефекту зростання надходжень держава досягла лише на короткий період після чого знову відбулося зниження, що вимусило законодавців знову перейти до оподаткування прибутку.

Особливе місце в розвитку оподаткування прибутку підприємств на Україні займає надання пільг. Як правило такі пільги надавалися не за здійснення якоїсь суспільно необхідної діяльності, а окремим юридичним особам з метою “протекціонізму”. Досвід застосування таких пільг засвідчив, що будь яка пільга призводила до миттєвої реакції ринку та виникнення диспропорцій у розподілі ресурсів. Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які є в сучасному законодавстві:

По-перше - це невірна трактовка моменту отримання доходу.

Відповідно до пп. 11.3.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»» датою отримання доходу є дата, що приходиться на податковий період , на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій:

1. Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари (роботи, послуги), а у випадку їх реалізації за готівку – день надходження грошей до каси платника податку.

2. Дата відвантаження товарів, робіт (послуг) – дата фактичного надання цих робіт (послуг) платником податку,[1].

Для підприємства все здійснюється нормально поки сплата за товари та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно, або по крайній мірі в один податковий період.

Тепер уявимо собі, що підприємство продало товар або надало послугу у податковому періоді № 1, а отримало гроші у періоді № 2. За Законом підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2. Дуже добре, якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти, а якщо їх немає ? У випадку прострочення платежу на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення. Необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар, надані роботи, послуги.

По-друге – це те, що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти, що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»» була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону. Прошу звернути увагу, що затверджена нова редакція, а не відмінений раніш діючий Закон.

По-третє, не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами. Очевидно, що це призведе до зменшення ділової активності на данному ринку і, як наслідок, держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дефіциту.

По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам, які були їм гарантовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», я вважаю економічної користі державі не принесе, а от політичної шкоди завдасть.

Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних, економічних та політичних казусів.

До сьогоднішніх реформ законодавства з оподаткування прибутку підприємств наша держава йшла 16 років. На цьому шляху було багато парадоксів, як то незрозумілі пільги для «своїх фірм», які підривали економіку країни , переходи від оподаткування прибутку до оподаткування доходу і назад, «вбивча» система нарахування амортизації та інше .

Не можна сказати , що сучасне законодавство – ідеальне. У нього є свої вади , які вже частково були виправлені при прийнятті Закону, але зрозуміло одне - з прийняттям Закону було зроблено досить вдалу спробу переходу до цивілізованих, прийнятих у всьому світі стандартів оподаткування прибутку підприємств. Основною проблемою на цьому шляху є намагання держави “ викачати “ з підприємств якможна більше грошей і мати якомога жорсткі механізми контролю за діяльністю підприємств . Обидва ці “намагання” дісталися нам у спадок від командно-адміністративної системи і переборовши їх, я думаю, наша держава отримає вигоду як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівні.

Ціллю у реформуванні системи оподаткування прибутку підприємств повинні бути жорсткі закони (які не мають двояких трактувань) та м’які податки (які заохочують до ведення бізнесу).

Перелік посилань

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" від 22 грудня 2002 р. №349-IV