Долгальова О.В. проф.,д. держ. упр.

Вощенкова Л.О., студент гр. Мен-10м ДонНАБА

 

ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

 

Постановка проблеми. Більшість проблем розвитку малого підприємництва пов’язані з вирішенням питань місцевого значення, вони здійснюють свою діяльність із врахуванням потреб і можливостей насичення місцевого ринку, де державне управління відіграє велику роль.

Ціль статті полягає в обґрунтуванні теоретичних, організаційних механізмів державного управління розвитку малого підприємництва.       

Мале підприємництво є універсальним інструментом участі мільйонів громадян, як в економічному житті власних країн, так і в системі міжнародного поділу праці, виступає для економічно свідомих громадян як своєрідний засіб існування і стимул до самовдосконалення. Це важливе значення малого підприємництва для політичної і соціальної стабільності демократичних суспільств визначається тим, що мале підприємництво в першу чергу виконує соціальні функції, до яких належить: створення додаткових робочих місць, зменшення рівня безробіття, рішення проблем бідності, що складають одну з найважливіших функцій держави; формування середнього класу, тобто такого прошарку населення, що реально готова нести на своїх плечах відповідальність за стійкий розвиток країни.

Головна проблема, з яким зіштовхується система державного управління в Україні в цілому, полягає в низькій якості виконання державних рішень [1].

Управління розвитком малого підприємництва в сучасних умовах має стати одним із пріоритетів державної економічної політики в Українi. Особливу увагу слід звернути на такі моменти: подолання «тінізації» малого підприємництва; подальший розвиток законодавчо-нормативної бази функціонування малого підприємництва, зниження рівня оподаткування його суб’єктів; обмеження можливостей втручання в бізнесову дiяльнiсть з боку державних органів, забезпечення жорсткого контролю за їхніми діями щодо суб’єктів малого підприємництва [2].

Сьогодні мале підприємництво в Українi характеразується низьким запасом мiцностi та стiйкостi проти негативних зовнішніх чинників, головним з яких є недосконале державне управління. Основними перешкодами, які потребують активних дій державної влади, є:

- регуляторнi та адмiнiстративнi бар’єри, якi ускладнюють вихід вітчизняного підприємництва на ринки;

- ускладнений доступ до ресурсів та iнфраструктури, який гальмує розвиток бiзнесу, знижує його продуктивнiсть i конкурентоспроможнiсть;

- вiдсутнiсть гарантій захисту прав власникiв, що суттєво пiдвищує ризикованiсть інвестицій в економiку Україна;

- брак чiтких i справедливих правил ведення бiзнесу, що є однією з передумов виникнення корупції в Україні;

- несправедливий розподіл доходiв через систему податкiв і загальнообов’язкових платежів, що знижує рентабельність бізнесу в Українi, а отже, зменшує його привабливiсть для потенцiйних інвесторів [3].

Досить гостра проблема формування фінансової бази становлення й розвитку малого підприємництва. Для цього йому повинні бути надані певні пільги. Це можуть бути пільги по оподатковуванню.

Системними (характерними, довготривалими i стiйкими) проблемами, якi притаманнi законодавству України, що регулює розвиток пiдприємництва, є:

1. Необґрунтовано велика кiлькiсть неузгоджених нормативно-правових актiв, що унеможливлює задiяння оптимальних організаційно-правових засобів.

2. Надчасті зміни у законодавствi. Так, наприклад, до Закону України „Про підприємництво” (прийнятий 7 лютого 1991 р.) за станом на 1 грудня 2003 р. було внесено 49 змiн та доповнень .

З. Переважна кiлькiсть підзаконних нормативно-правових актів (33827, або 98,1% загальної кiлькостi), що призводить до нiвелювання регулятивного впливу законiв та розпорошення їх дiєвостi у підзаконних нормативно-правових актах [4].

Такий стан дотримання вимог нацiонального законодавства сприяє зростанню корупцiї та хабарництва.

Саме низька якiсть державного управління в Українi породжує основнi проблеми, вiд яких потерпає національне підприємництво:

-          відсутність чітко сформульованої (кодифікованої) системи нормативно-правових актів державної політики в сфері підтримки малого підприємництва;

-          відсутність реальних і діючих  механізмів фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого підприємництва;

-          надмірний податковий тиск і обтяжна система звітності;

-          непевність підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;

-          надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб’єктів, що хазяюють;

- корупція в органах державної влади.

Формування комплексної системи нормативно-правового забезпечення розвитку пiдприємництва повинно здійснюватись за такими основними напрямками:

-          розробка та реалiзацiя стимулюючої системи оподаткування суб’єктiв господарювання;

-          формування антимонопольної політики;

-          створення умов для підвищення експортного потенціалу вітчизняного пiдприємництва;

-          формування системи державної підтримки інноваційного пiдприємництва;

-          забезпечення розвитку ринкової інфраструктури (банкiвськi, кредитнi, страховi установи тощо) [5].

Нова державна політика щодо малого підприємництва в сучасних умовах повинна будуватися на двох більш важливих складових: сучасної – збереження досягнутих результатів щодо кількісного стану розвитку малого підприємництва; майбутньої – поліпшення і забезпечення нового рівня якісного стану розвитку малого підприємництва.

Основні положення державної політики розвитку вітчизняного малого підприємництва на новий період повинні бути сконцентровані навколо проблем збільшення експортного потенціалу і збільшення частини доданої вартості в малому підприємництві [1].

Варто позначити, що мале підприємництво відіграє особливу роль у національному господарстві країни, створює інноваційне середовище, руйнуючи традиційні структури і відкриває шлях до трансформацій, тобто стаючи тією силою, що прискорює рух економіки шляхом ефективності, раціоналізації і постійного відновлення. Накопичений досвід усіх без винятку індустріально розвинутих країн зі змішаною економікою соціального напрямку незаперечно підтверджує, що мале підприємництво необхідна умова досягнення економічного росту. Тому для його розвитку необхідно ефективне державне управління і регуляція.

 

Література

1.     Влияние специальных налоговых режимов на развития малого предпринимательства в регионе: Монография: – ООО «Юго-Восток.Лтд», 2006. – 226с.

2.     Бондарчук Т.Г. Державна підтримка малого підприємництва // Актуальні проблеми економіки – 2007. – №6(72). – С. 116-118.

3.     Маліновська О. Проблеми державного регулювання розвитку підприємництва в Україні // Регіональна економіка – 2006. – №1. – С. 201-205.

4.      Брітченко І. Економіка малого бізнесу. Навч. Посібник для студентів екон. спец. ден. та заочн. форм навчання. – Донецьк: Дон дует, 2006. – 86с.

5.     Долгальова О.В. Малий бізнес в Україні (від політики підтримки до політики сталого розвитку і партнерства Монографія. – Донецьк: «ВІК», 2007. – 449с.