Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Шелефета В.С

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Науковий керівник:

к.е.н., доцент А.В.Круглянко

здійснення Інноваційної діяльності підприємствами україни

В сучасних умовах розвитку економіки відомим стало те, що рівень розвитку країни залежить від рівня розвитку інноваційної діяльності, тому впровадження інновацій є головним чинником успіху підприємства, який впливає і на розвиток країни загалом.

Інноваційна діяльність – це та сила, яка спонукає підприємства оперативно і розповсюджується у господарській практиці. Інновація повинна задовольняти ринковий попит, мати новизну і приносити прибуток виробникові.

Мета даної роботи полягає у дослідженні інноваційної діяльності, як важливого фактора розвитку українських підприємств та значення нововведень в діяльності суб’єктів господарювання.

Актуальність зазначених досліджень визначається тим, що в умовах ринкової економіки конкурентоспроможність та успіх будь-якого підприємства залежить від обґрунтування здійснюваної ним інноваційної стратегії, масштабів та ефективності розробки й освоєння нововведень.

Значну увагу даному питанню приділяють такі науковці: Осадча Н.В., яка досліджує саме проблеми інноваційної діяльності; Кваснюк Б.Є., що займається аналізом виробництва, надаючи йому інноваційного характеру; Чабан В.Г. – досліджує інноваційний потенціал підприємства; Пульпа І.А., що оцінює особливості інноваційної політики на підприємствах.

Важливу роль у підвищенні інноваційної активності підприємств відіграє вибір і реалізація відповідної стратегії інноваційного розвитку підприємства. Для визначення майбутньої стратегії підприємства потрібна інформація щодо величини інноваційного потенціалу та рівня його використання. Моніторинг та оцінка рівня інноваційного потенціалу є актуальним завданням, оскільки його розв’язання дає змогу приймати стратегічні й тактичні рішення щодо інноваційного розвитку підприємства й розвитку його стійких конкурентних переваг [4, 142].

В умовах ринкової економіки існує гостра потреба переходу України на інноваційну модель розвитку підприємств, оскільки саме інноваційні досягнення здатні забезпечити високі показники діяльності, а також забезпечити конкурентоспроможність продукції на ринку.

Проте, в Україні практично не створені умови для ефективного здійснення інноваційної діяльності. Перешкоди фінансового, політичного, правового, організаційного характеру постають на шляху масової реалізації інновацій. Процеси ж створення нових інноваційних структур, які здатні реалізувати цілком комерційні проекти, мають стихійний характер.

Удосконалення державної системи стимулювання інноваційного розвитку шляхом впровадження певних заходів економічної політики є актуальним завданням української державної політики, виконання якого призведе до кардинального пожвавлення інноваційних процесів в країні.

За даними більшості експертів-науковців стан інноваційної діяльності в Україні визначається як кризовий. В основному інноваційну діяльність вітчизняних підприємств стримують такі чинники, як відсутність фінансування, високі кредитні ставки, недостатність інформації про ринки збуту, слабка зацікавленість виробників у впровадженні нових розробок, а також нестача коштів для розроблення та впровадження нововведень.

Слід зазначити, що для здійснення безперервного та ефективного інноваційного процесу підприємство повинно проводити різносторонню політику нововведень, тому що інновації є результатом комплексу заходів наукового, організаційного, економічного, фінансового, технічного та іншого спрямування. Ці всі заходи мають бути взаємопов’язаними та своєчасно реалізованими, що забезпечить високий рівень отриманих результатів.

В Україні основними проблемами інноваційного розвитку є: 1) відсутність реальних механізмів об’єднання наявних ресурсів, їх концентрації на найбільш значних та перспективних напрямах розвитку; 2) немає залежності між збільшенням обсягу продажу приватними компаніями і зростанням фінансування здійснюваних ними досліджень і розробок; 3) інноваційна політика не має чіткої спрямованості у вирішення конкретних економічних проблем тощо [3, 26].

Для активізації інноваційної діяльності в Україні слід вживати такі заходи:

- розробку і запровадження механізму надання пільг підприємствам, які впроваджують і реалізують інноваційну продукцію;

- поширення практики надання інноваційним підприємствам середньострокових кредитів зі знижкою кредитної ставки;

- звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, який спрямовується підприємствами та приватними особами до інноваційних фондів та інших фондів технологічного розвитку і реконструкції виробництва;

- створення спеціалізованих інноваційних банків довгострокового кредитування з наданням відповідних пільг;

- запровадження механізмів державного страхування кредитів, виданих малим підприємствам, що розробляють та впроваджують інноваційну високотехнологічну продукцію.

Отже, стале соціально-економічне зростання діяльності підприємств в Україні може бути досягнуте лише на інноваційній основі за активного використання сучасних науково-технічних розробок. Лише в такому разі реалізуються плани високої ефективності виробництва підприємств, повного ресурсозабезпечення та випуску конкурентоспроможної продукції.

Література:

1. Говоруха Ж.А. Питання розвитку інноваційної діяльності підприємств України // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №8 – с. 107-115

2. Кіктенко О.В. Формування передумов реалізації переваг інноваційної діяльності // Економіка і держава. – 2007. - №3 – с. 67-70