Карлик
В.І.
Кременчуцький
Державний Політехнічний Університет
імені М. Остроградського
Підготовка підприємства до конкуренції в умовах глобалізації та членства
України у СОТ на прикладі середньострокових цілей ПП «Кременчукгумотехніка»
Як
би не склалася найближчими роками політична ситуація в Україні, ясне одне –
Україна буде членом СОТ. Підприємства металургії, що забезпечують велику
частину ВВП країни, поклопочуться про це. Інші промислові групи, не дивлячись
на їх зусилля, не зможуть протистояти цьому процесу. Тільки за неповний 2007
рік доходи підприємств металургії збільшилися на 17 млрд. грн. На іноземні
інвестиції розрахований і бюджет України – значить, держава створюватиме умови
для приходу зарубіжних інвесторів. Що буде з українською економікою після
вступу України у СОТ? Більшість українців, що прагнуть благополуччя компаніям,
від яких вони залежать, хвилює це питання. Побоювання з цього приводу не
марні. Зовнішньоторговельна організація
– механізм процесу глобалізації. Це означає, що український ринок стане
частиною загальносвітової системи розподілу товарів, вироблених не тільки в
конкретній країні, але і міжнародними корпораціями в різних країнах. У свою
чергу Україна безперешкодно зможе експортувати в інші держави. Проте і тут
існує ряд проблем. Ради преференцій по ключових для України позиціях
(наприклад, заради металургійної або сільськогосподарської продукції),
імпортуватися зарубіжні товари будуть практично без обмежень і мит, а деякі
українські групи товарів – навпаки, експортуватимуться з високими митами -
тобто, конкуренція буде дуже жорсткою. Допущення, що внаслідок підвищеної
вартості робочої сили імпортні товари "за визначенням" будуть дорожчі
- є помилкою. Конкуренція виникатиме в першу чергу з могутніми і економічно
розвиненими "країнами-власниками" відомих торгових марок, під якими
функціонують виробництва в державах з низькою вартістю робочої сили.
Сподіватися на підвищену якість наших товарів поки також не варто, оскільки
країни з низькою вартістю робочої сили, наприклад Китай, вже налагодили
технологічну співпрацю із загальносвітовими центрами розробки технологій.
Проводячи аналогію між проблемою, що розглядається нами, і досвідом вступу до
Євросоюзу східноєвропейських країн, можна відмітити, що більше всього проблем
виникло у невеликих промислових підприємств, особливо тих, які утворені
порівняно недавно. Великому бізнесу набагато простіше протистояти
зовнішнім загрозам. Тому важливо заздалегідь виробити стратегію подолання
вищезгаданих проблем для невеликих компаній.
З метою вивчення
даного питання було вибрано приватне підприємство «Кременчукгумотехніка», що виготовляє в
основному стандартизовані гумотехнічні вироби – армовані манжети для валів, що
обертаються - отже, зарубіжні компанії, що випускають аналогічний товар, є для
нього прямою загрозою. Розуміючи, що частина внутрішнього ринку, у зв'язку з
цим, може бути втрачена, керівництво вказаного підприємства вважає, що буде
доцільним зосередити свої зусилля не на утриманні своєї частки на внутрішньому
ринку, а правильніше буде підготувати підприємство до співпраці з новими
зарубіжними партнерами, компенсувавши негативні наслідки новими замовленнями. З
цією метою компанія виробила для себе перелік підготовчих заходів (таблиця 1).
Таблиця 1
Обов'язкові заходи щодо підготовки підприємства до роботи
із зарубіжними партнерами
1. Забезпечити якість продукції
відповідно до міжнародного рівня. В умовах глобалізації виживає той, хто зможе
запропонувати замовникові найнижчу ціну при високому якісному рівні, або ще
більш високу якість/додаткові можливості при рівному вартісному рівні. Інші
варіанти співпраці є програшними.
2. Побудувати систему менеджменту і
забезпечити наявність сертифікатів: Міжнародної системи менеджменту якості DIN
EN ISO 9000, Системи управління екологічною безпекою ISO 14001, по вимогах
автомобільної промисловості ISO TS 16949. Орган сертифікації: спочатку
достатньо УкрСЕПРО, в майбутньому - по можливості: TUV, Buro Veritas.
3. Забезпечити відповідність упаковки і
продукції міжнародним стандартам. Необхідно забезпечити звичний для
закордонного споживача рівень: декілька мов, штрих-кодування, маркування,
відповідність вимог до утилізації, можливість транспортування і зберігання по
міжнародних стандартах логістики (ящик, євро-піддон, євро-палета, контейнер і
т.п.).
4. Забезпечити узгодження державних
стандартів, по яких працює підприємство, з міжнародними стандартами. Зараз
Україна проводить роботи по уніфікації, проте процес триватиме декілька років.
Тому підприємству необхідно самостійно діставати і вивчати міжнародні виробничі
стандарти і спробувати або почати перебудовувати виробництво, або максимально
бути до цього готовим.
5. Підготувати систему збуту з розрахунку на
запити зарубіжного замовника. Створити стандартні форми: Попередній рахунок
(Proforma Invoice), Орієнтовна оферта (Proforma Quotation), Коносамент (Bill of
lading) тощо. Вміти укладати міжнародний контракт і кваліфіковано вести
листування з замовником. Бути знайомим із стандартними митними правилами і
методами оплати, такими як акредитив, включаючи всі його форми і правила
відкриття, представляти свої пропозиції постачання на умовах Інкотермс. Знати,
які документи необхідні зарубіжному замовникові, мати можливість їх отримати
або підготувати, мати валютний рахунок.
6. Забезпечити постійний зв'язок з
транспортними компаніями, знати або мати можливість швидко отримувати інформацію
про тарифи і оптимальні способи доставки вантажів в різні країни.
7. Вивчити мову. Незнання базової
англійської мови першими особами компанії негативно відіб'ється на її розвитку.
Крім того, необхідно мати і інших фахівців усередині компанії, які володіли б
технічною іноземною мовою, забезпечували б переклад документації (креслення,
ТУ, стандарти і т.п.). Повинні бути підготовлені рекламні, презентаційні і
відео матеріали англійською мовою, розроблений і переведений офіційний сайт
компанії. При розробці сайту дуже важливо не перенавантажувати іноземного
замовника зайвою інформацією.
8. Забезпечити презентабельний
вид виробництва і випробувальних потужностей для демонстрації підприємства
потенційним закордонним партнерам. Замовник не завжди знає і розуміє, яким
устаткуванням повинне бути укомплектоване підприємство, що постачає, яка
повинна бути його виробнича структура. Проте, окрім високої якості самої
продукції, він завжди оцінить бездоганну чистоту виробничих приміщень, культуру
виробництва і компетентність персоналу, а головне – відношення керівництва до
якості, до засобів контролю і системи менеджменту якості.
Безумовно,
без створення конкурентоздатного виробництва, без застосування нових
технологій, сучасного устаткування і налагодженого менеджменту, за всього
бажання не вдасться скористатися перевагами СОТ, проте ті компанії, які зможуть
забезпечити виконання вищеназваних заходів, мають непоганий шанс на успіх.