Педагогічні науки / Современные научные достижения – 2008

Миколаєнко Андрій Євгенович

аспірант ІІр. н., викладач кафедри ЗТДМВТНК  ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

Прохорович  Василь Іванович 

викладач кафедри ЗТДМВТНК   ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

 

Формування образу дії на уроках трудового навчання як педагогічна проблема

Формування трудових навичок являє собою склад­ний процес оволодіння трудовими операціями, засво­єння вироблених людьми способів впливу на предмет праці.

Давно було помічено, то формування навичок по­чинається з появи образу дії, образу умов і способів діяння. Такий образ формується тоді, коли навичка засвоюється шляхом копіювання дій іншого або шляхом пробувань,тоді людина починає виконувати дію не наосліп і не безцільно.

В умовах навчання в майстерні, починаючи оволо­дівати тією чи іншою операцією, учні усвідомлюють на­вчальну ситуацію, свої завдання і способи їх реалізації, усвідомлюють основні принципи у виконанні даної опе­рації, на яких у майбутньому утворюватиметься на­вичка[4].

Дослідження психологів, зокрема О. В. Запорожця, показали, що образ дії, образ умов і способів діяння відіграє важливу роль у процесі фор­мування навички [1]. Ця думка збігається з поглядами фізіологів на регуляцію рухів і дій.

Відомо, що І. М. Сєченов розглядав рефлекторний акт (певну дію у відповідь на дані стимули) як динамічний процес, який сам у собі містить механізм пристосування до зовнішніх впливів — механізм саморегулювання. В рефлексах, писав Сєченов, відчуття («чувствование») є необхідним фактором, який визначає то початок, то хід, то кінець усього акту [5]. Отже, формування образу дії є одним з основних моментів утворення навички.

Проте образ дії не замінює собою утворення на­вички. Образ дії - це тільки більш-менш повна система вказівок на те, як виконати нову дію, говорячи сло­вами Сєченова, «мірка», до якої ще треба «прилагодити» рухи, формуючи саму дію. Але і формуванням дії не вичерпується становлення навички. Навичка починає формуватись тоді, коли дія, яка лежить в її основі, уже сформована в основних своїх рисах[4].

Дія, яка тільки що утворилась, відрізняється від дії, у виконанні якої людина має навичку як за спосо­бом здійснення, так і за своєю внутрішньою будовою.

Сформовані дії відзначаються правильним чергуван­ням своїх виконавчих компонентів — рухів, що створює певний ритм у роботі. Ритмічні ж рухи виконуються легше і продуктивніше за результатами, ніж нерит­мічні [2].

Отже, в процесі формування навичок можна виді­лити такі три елементи: формування образу дії, утворен­ня самої дії і її удосконалення (формування власне на­вички). Трудова операція, як уже відзначалось, є складною дією, тоді в її виконанні доцільно розрізняти програмну і процесуальну сторони [5].

Програмна сторона операції, вказує на те, що робити, в якій послідовності здійснювати рухи і дії; процесуальна сторона — як робити, за допомогою яких інструментів здійснити ці дії, щоб в даних умовах одержати потрібний результат.

До змісту образу дії входять як програмна, так і процесуальна сторони операції. Щоб у певних умовах правильно виконати операцію, треба знати не тільки що робити, а й за допомогою якого інструменту це зробити.

Психологічний аналіз формування образу операції ускладнений, оскільки внутрішня його сторона майже недоступна об'єктивному дослідженню. Незважаючи на цю трудність, зіставлення відповідей різних учнів і їх пове­дінки в однакових і неоднакових умовах навчання дає можливість простежити процес формування образу опе­рації залежно від умов навчання[4].

Дані досліджень вчених перш за все показують, що форму­вання образу операції залежить від цільової спрямова­ності учнів у процесі її вивчення[4].

Так, на першому етапі навчання, коли діяльність уч­нів спрямована на вивчення операцій, навчальний мате­ріал засвоюється ними більш-менш рівномірно, без пев­ної переваги одного над другим, але пізніше рівномір­ність у засвоєнні знань зникає.

Проте неправильно було б думати, що процес формування образу дії в усіх випадках відбувається однаково, значно впливають на цей процес методика проведення занять, характер вправ, зміст самої операції, ін­струменти, матеріали, вікові та індивідуальні особливості учнів та ін.

Залежно від умов навчання може насамперед змен­шитись різниця в часі між засвоєнням програмної і про­цесуальної сторони операції. Коли вчитель переконливо з'ясовує важливість способів виконання дій, приверта­ючи до них увагу учнів, то різниця у засвоєнні програм­ної і процесуальної сторін зводиться до мінімуму.

На формування образу дії впливає і виріб, на при­кладі виготовлення якого вивчається дана операція. Як­що технологія виготовлення виробу проста і включає лише одну нову операцію, то з нього легше виділити цю операцію, проаналізувати і зрозуміти її. Повнота і різносторонність образу дії, що з'являється у свідомості учнів, значною мірою залежить від матеріально-техніч­них умов, в яких відбувається трудове навчання, від об­ладнання майстерні інструментами й матеріалами, від використання їх у процесі занять. Це ж саме можна сказати про залеж­ність від матеріально-технічних умов формування образу всіх інших операцій, якими мають оволодівати учні на заняттях у майстерні[4].

У зв’язку з тим, що формування образу операцій залежить і від вікових та індивідуальних особливостей учнів, то змінюється становлення результату їх діяльності з прямого в побічний продукт, що, як відомо, впливає на характер його перебігу.   

Формування образу дій повністю не вивчено вченими-дослідниками, тому на даний час є педагогічною проблемною.

ЛІТЕРАТУРА

1.            Запорожец А.В. Развитие произвольных движений//АПН РСФР.-М.1960.-115с.

2.            Киверялг А.А. Об усовершенствовании обучений учащихся в средней школе//АПН РСФСР.М: – 1963. с. 307 – 308.

3.            Римаренко В.Є.  Про формування трудових умінь і навичок в учнів шкіл з виробничим навчанням//Наукові  записки  Ніжинського педінституту.–  Т.6.– Ніжин, 1956.– С. 36 – 38.

4.            Словник української мови//Ред. П.П. Доценко Л.А., Норчук. – К.: Наукова думка, 1971.– Т.11. – С.155.

5.            Циркуль К.Ю. Ручной труд в общеобразовательной школе.– СПб., 1899.– С.38.

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 Андрій Євгенович Миколаєнко – викладач, аспірант кафедри ЗТДМВТНК ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» ІІ року навчання

Домашня адреса: Київська обл., м. Яготин, вул. Некрасова 36, індекс: 07700; дом. тел. 8-04475-2-13-35, моб. тел. 8-097-696-12-09; 8-097-343-74-66

 Василь Іванович Прохорович – викладач кафедри ЗТДМВТНК ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди

6.         Домашня адреса: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Святкова 29, індекс: 08400;  моб. тел. 8-068-386-24-23