Педагогічні науки.

Проблеми підготовки спеціалістів

Баюл Тамара Петрівна, викладач вищої категорії Дніпропетровського транспортно-економічного технікуму;

тел. 8(056) 778-18-76; e-mail: omerta_a@rambler.ru

Степаненкова Людмила Тарасівна, викладач вищої категорії Дніпропетровського транспортно- економічного технікуму;

тел. 8(056) 792-34-53; e-mail: omerta_a@rambler.ru

Роль викладача у процесі організації та управління самостійною работою студентів.

Зараз зменшується обсяг аудиторних занять, у зв'язку iз чим зросла роль самостійної роботи студентiв. Самостiйна робота визначається додактами по-рiзному: як засоби навчання, як прийом навчання, як спосiб навчання, як фактор органiзацiї навчальної дiяльностi й т .д.

Проектування системи керування самостiйною роботою студентiв може базуватися на певних поданнях.

Як фактор освоєння спецiальностi самостiйна робота може бути представлена з рiзних бокiв, а саме:

Са.мостiйна робота як засiб педагогічної дiяльностi, що використовується педагогами з метою перебудови психологiчних механiзмiв тих, кого навчають, їхнього досвiдy, внутрiшнього cвiтy, що повинен бути результатом навчання;

Са.мостiйна робота як навчальна дiяльніcть, що припускає певнi процедури, якi виконують студенти в процесi навчально-пiзнавальної, навчально-практичної й навчaльно-професiйної дiяльностi;

Са.мостiйна робота як вид студентської продукцiї;

Самостiйна робота як умова навчання студентiв у технікумі, що припускає самостiйне засвоєння змicту навчання з дисципліни;

Самостiйна робота як форма організації навчання;

Самостіна робота як провідний вид діяльності в процесі дослідницької роботи студентів;

Самостiйна робота як високий piвeнь пiдготовленостi студентiв, виступає метою й результaтoм їхнього навчання й виховання.

Маючи на мeтi пiдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв, треба поряд iз повiдомленням певних програмних вiдомостей, бiльш активно здiйснювати керування процесом одержання й засвоєння знань студентами, особливо при самостiйнiй роботi.

Певний внесок у вирiшення цього завдання повинна внести бiльш peтeльнa розробка й впровадження в процес навчання сучасної, науково обгрунтованої навчальної допомоги. Навчальна допомога повинна виконувати не тiльки iнформацiйну, але й органiзацiйно-контролюючу й керуючу функцiю.

Керуюча функцiя навчальної допомоги проявляється в рубрикацiї, у текстовому видiленнi основних пропозицiй навчального матеріалу, у наявностi структурно-логiчних схем, що виявляють, взаємозв’язок навчальних матеріалів в узагальнюючих висновках.

Для пiдвищення ефективностi самостiйної роботи студента навчальна допомога повинна також доповнюватися методичними вказiвками, що виконують тiльки кepiвну й напрямну роль. 3мicт цiєї допомоги повинен вказувати, у якiй послiдовностi варто вивчати матepiaл дисциплiни, звертати yвary на особливостi вивчення окремих тем i роздiлiв, допомагати вiд6ирати най6iльш важливi й Heoбxiднi вiдoмості зi змicтy навчальної допомоги, а також давати пояснення питанням програми, якi звичайно викликають найбiльшi труднощi й призводить до помилок.

Професiйний picт фахiвця, його соцiальна затре6уванicть як нiколи залежать вiд умiння виявити iнiцiативу, вирiшити нестандартне завдання, вiд здатностi до планування й аналiзування результaтiв своїх самостiйних дiй.

Це переорiєнтує самостiйну роботу iз традицiйної мети простого засвоєння знань, прид6ання вмiнь i навичок, досвiду творчої й науково-iнформацiйної дiяльностi - на розвиток внутрiшньої й зовнiшньої самоорганiзацiї май6утнього фахiвця, що активно перетворює ставлення до одержуваної iнформацiї, здатності ви6удовувати iндивiдуальну траєкторiю самонавчання.

Вiдповiдно головна ознака самостiйної роботи полягає не в тім, що студент займається 6ез особистої участi й допомоги викладача, а в тім, що в його дiяльностi поєднується функцiя перекладу iнформацiї в знання, умiння й функцiя керування цією діяльністю.

При здiйсненнi 6удь-яких iнформацiйних процесiв (пошуки iнформацiї, її з6ерiганнi, переробцi, поширеннi) студенти мають справу з науковими документами-довiдниками, статтями, програмами, iнструкцiями, методичними вказiвками, навчальними посi6никами й т.д., постiйно затлчаючи їх як джерела iнформацii

Фаxiвець одержує су6'єктивне знання, вiд6ираючи, аналiзуючи, синтезуючи, класифiкуючи у вiдповiдно до своїx iндивiдуальних потре6 (завдань) iнформацiю, що є в пiдручниках й навчально-методичних матеріалах.

На нашу думку, завдання, пропонованi студентам для самостiйної роботи, нацiленi на розвиток методологiчних знань й умінь, повиннi припускати мобільну форму кiнцевого продукту (i за обсягом, i за змicтом). Органiзацiя самостiйної роботи в контексті iнформацiйно'ї дiяльностi - створення бiблiографiчного списку, анотацiї, реферату, огляду, таблицi, аналiтичної довiдки, дiаграми, рецензiї й т.д. Все це дозволяє студентовi не тiльки пройти весь шлях вирiшення творчого завдання - вiд моменту зародження творчого задуму до його втiлення в матepiaльнoму продуктi, але й багаторазово вiдтворити творчий процес, обробляючи необхiднi вмiння в умовах, що змiнюються. В остаточному пiдсумку це повинне призвести до розвитку здатностi швидко й точно спрогнозувати, спланувати й скорегувати пiзнавальнi дiї на будь-якому етапi iнформацiйних процесів.

Помiтно, що активна переробка iнформацiї необхiдна (i можлива) у змicтi практично будь-якого навчального предмета. Це означає, що самостiйна науково-iнформацiйна дiяльнiсть органiчно «вбудовується» у навчальний процес на будь-якому етапi й при будьякiй формi органiзацiї (лекцiї, ceмiнapcькoму й практичному заняттi, позааудиторнiй роботi).

Пiдкреслимо, що питання йде не просто про придбання додаткових умінь викладати мaтepiaл у письмовiй формi, а про

розвиток через мову (як спосiб формування думки за допомогою мови) наукового мислення майбутнiх фахiвцiв, їхньої здатностi до комунiкацii (На жаль, нездатнiсть до грамотного, продуктивного спiлкування, на наш погляд, є однiєю з найбiльш гострих проблем сучасного суспiльства не тiльки на побутовому, але й на професiйному piвнi)

3мiнюється роль викладача в органiзацiї самостiйної роботи студентiв. Iз традицiйної-контролюючої функцiї акцент у його дiяльностi переноситься на функцiю керування зовнiшнiми факторами: формування установок, визначення характеру iнформацiйного. середовища, включення самостiйного завдання в структуру заняття (лекцiйної, ceмiнapcької, самостiйної, контрольної роботи й т.д.), вибiр методiв роботи вiдповiдно до намiчених цiлей i т.п. Управляючи зовнiшнiми факторами, викладач створює умови для розвитку внутрiшньої самодiяльностi - цiльових i вольових установок, прояснення цiнностей. У мipy розвитку готовності до самостiйної роботи (розвитку мотивацiї) функцiя конторолю з боку викладача замiняється рiзними формами самоконтролю. Вiд первинного безпосереднього керiвництва викладача через «керiвництво» опосередковане студент переходить до самоврядування власною діяльністю. Для розвитку в студентiв мотивацiї до самостiйної роботи потрiбнi сучасна, науково обгрунтована навчальна й методична допомога як засiб, за допомогою якого студент може вибудувати iндивiдуальну траекторiю до самонавчання в процесi самостiйної дiяльностi. Тiльки володiючи подiбною iнформацiею, студент одержує можливicть cвiдoмо й цiлеспрямовано вiдiбрати доступнi засоби, «вибудувати» ix у тiй послiдовностi, що буде сприяти найбiльш ефективному виконанню завдання.

На закiнчення пiдкреслимо ще раз, що самостiйна робота перестане бути формальною ланкою цiлicного педагогiчного процесу тiльки в тому випадку, якщо буде усвiдомлюватися студентом як icтотно необхiдний елемент власного розвитку. Для цього при органiзацiї самостiйної роботи, виходячи зi ступеня готовностi до неї кожного, хто навчаеться, необхiдно вибу довувати систему завдань так, щоб в остаточному пiдсумку «привести» до керування самостiйною діяльністю.