Костюк Ю.

Чернівецький національний університет

 

Фонетична вмотивованість фонестемної лексики в сучасній німецькій мові

(на прикладі парного бінома klkr)

 

Мова є могутнім засобом впливу на людину. Одним з каналів впливу на слухача чи читача є звукова система мови, тобто звуки, які утворюються під час мовлення і які відтворюються у нашій підсвідомості. За Е. Сепіром мова є передусім “акустично-символічною системою”, найпростішим елементом якої є “окремий звук” [6, с. 25].

Звукова зображальність, тобто властивість слова, яка полягає в наявності необхідного, суттєвого, повторюваного, та відносно стійкого недовільного зв'язку між фонемами слова й ознакою об'єкта-денотата, яка вбачається в основі номінації, є базою фоносемантики, яка вивчає "значимість", "значеннєвість" звука [1, с. 5].

Усвідомлені звуки людського мовлення слугують зовнішною формою мови, яка глибоко пов'язана з їхнім змістом. Взаємозв'язок "звук-зміст" є актуальною проблемою в сучасній лінгвістиці та психолінгвістиці [3, с. 23].

Вивченням проблеми фоносемантики займалися такі зарубіжні науковці:     Ш. Баллі, Д.Болінджер, Л. Блумфілд, К. Бюлер, Д. Вестерман, Г. Лейбніц,    Г. Мюллер, Г. Пауль, Е. Сепір, І. і М. Тейлори, а також науковці вітчизняної психолінгвістики: С. В. Воронін, А. М. Газов-Гінзберг, О. Журавльов,           Е. О. Гурджієва, В. В. Левицький та інші.

       Щоб більш детальніше проаналізувати багатогранне явище фоносемантизму, нами досліджуються початкові фонемні сполучення німецької мови [kl-], [kr-] та їх семантичний, стилістичний, морфологічний і частотний потенціали слова [4] Для визначення семантичного потенціалу слів існує декілька підходів щодо систематизації лексичного складу: семантичні поля, лексико-семантичні та лексико-граматичні групи слів, синонімічні ряди тощо. В даному дослідженні було використано метод формування лексико-семантичних груп та компонентного аналізу словникових дефініцій. Зі словника Дудена [5] було виписано всі безпрефіксальні прості лексеми з початковими фонемними сполученнями   [kl-], [kr-] з їх першими значеннями. Усього було досліджено 319 одиниць з [kl-], і 415 – з [kr-]. Лексеми були систематизовані по різним групам, кожна з яких мала свій подібний семантичний набір. Наприклад, поняття «риси та якості характеру людини» визначають такі групи слів, що означають «розумний»: klug, Kluge, Klüger, klügeln, klüglich; до інших слів, що характеризуються словами «жалюгідний»: kläglich, klagen, Klager, klagend, Kläglichkeit тощо. Зіставлення дефініцій цих слів дало можливість встановити у деяких з них наявність одного спільного значення. Так поняття «звук» – основний компонент в лексемах Klang, klingen, klappen, klappern, klatschen. Одержані дані подаємо у наступній таблиці.

 Таблиця 1

п/п

Семантичний підклас

kr

1

Науки (юрид. науки, геологія, географія, медицина, хімія)

77

2

Виробничі процеси

53

3

Якості, риси характеру людини

52

4

Розмір, форма, якість

46

5

Флора-фауна

41

6

Звук, рух, колір

25

7

Абстрактні поняття

25

8

Одяг

7

9

Власні назви

23

10

Їжа

16

11

Професії

10

12

Музика, спорт

8

13

Одяг

7

14

Інше

5

Понятійно-семантичний потенціал досліджуваних лексем з фонестемами [kl-kr]                                                                                            

п/п

Семантичний підклас

kl

                                                      1

Звук, рух, колір

69

2

Якості, риси характеру людини

47

3

Виробничі процеси

35

4

Розмір, форма, якість

32

5

Науки (юрид. науки, медицина, релігія)

28

6

Предмети техніки

21

7

Абстрактні поняття

17

8

Флора - фауна

17

9

Природні явища

12

10

Одяг

11

11

Музичні інструменти

10

12

Їжа, напої

8

13

Власні назви

7

14

Інше

6

 


Проаналізувавши досліджувані кореневі приголосні фонемні сполучення в анлауті і відповідні  семантичні компоненти, ми дійшли висновку, що найбільш інтенсивно відношення "звук-значення" лексем з фонестемою [kl-] проявляється в підкласах слів, що означають "звук" (60 одиниць), "якості, риси характеру людини" (47 один.), «виробничі процеси» (35 один.), «розмір, форму, якість» (32 один.); а в словах з початковими приголосними [kr-]- "різні галузі наук" (77 один.), "виробничі процеси" (53 один.), «якості, риси характеру людини» (52 один.) та « розмір, форму, якість» (46 один.). При цьому демонструється спільна більшість подібних понятійно-семантичних підкласів.

При стилістичній класифікації було виділено 7 основних стилістичних компонентів маркування: "umgspr."- розмовний,  "veralt."-архаїзми,  "scherz."- жартівливий, "derb"- грубий, "übetr."- перен. значення, «dialek.» - діалектизми, "unmark."-немаркована лексика. Для зручності подаємо одержані дані у такій таблиці:                                                                                        Таблиця 2

Стилістичний потенціал досліджуваних лексем з фонестемами [kl-kr]                                                                                             

 

umg.

veralt.

scherz.

derb.

übertr.

dialekt.

unmark.

kl-

 

37

1

4

4

3

35

4

kr-

 

36

2

1

1

2

51

3

Σ

73

3

5

5

5

86

7

 

За результатами проведеного дослідження можна констатувати, що досліджувана лексика з фонестемою [kl-] вживається в розмовному стилі (37 один.; при цьому х2 = 40,5; к = 0,114), а [kr]- в діалектизмах (51 один., де х2 = 5,66; к = 0,043). Дослідивши і вивчивши залежність між ступенем фонетичної вмотивованості лексем і стильовою характеристикою, дана лексика має найбільшу фонетичну вмотивованість у розмовному стилі та у діалектизмах.

        За морфологічним потенціалом дослідження проводилося з метою встановлення залежності фонетичної вмотивованості цих слів від їх належності до відповідних граматичних класів. Фонестемна лексика початку слова була представлена різними співвідношеннями предметного, ознакового і вербального показників. Нами було проаналізовано 319 лексем з фонестемою [kl-], і 415 лексем з [kr-]. За одержаними даними виявлено, що найбільшу кількість лексем з фонестемами [kl-], [kr-] складають іменники: [kl-]- 198 одиниць, [kr-]-272 один. Втричі менше складають вербальні слова: [kl-]- 62 один.  і [kr-]- 76 один.  Найменшу кількість складають прикметники: відповідно [kl-]- 44 один. ,  [kr-]- 62 один. Вся досліджувана лексика з даними фонестемами, на наш погляд, не є «нейтральною», а звукозображальною і кожній її одиниці притаманний відповідний комплекс семантичних елементів, тому можна стверджувати, що фонетична вмотивованість слова з досліджуваними початковими фонемними сполученнями найбільш чітко проявляється в іменниках німецької мови.

       Вивчення співвідношення частоти вживання і фонетичної умотивованості слова в німецькій мові підтвердили той факт, що фонетично вмотивовані слова мають високу частоту вживання, тобто мотивовані більшою мірою, ніж низькочастотні [2, с. 112]. Найбільш мотивованими є часто вживані  та низькочастотні лексеми. За словами В. В.  Левицького функціонування будь-якого мотивованого слова регулюється у мові «загальносеміологічним законом співвідношеня змісту і вживання знаку: чим ширша сфера вжитку, тим вужчий його зміст. Слово, досягнувши найвищої частоти вживання, втрачає експресивність і переходить в розряд менш вживаних слів, а його місце займає більш мотивована лексема» [2, с.112].

          При дослідженні частоти вживання і фонетичної вмотивованості слів з даними фонестемами було використано класичний частотний словник Ф.Кедінга [6]. Нами було проаналізовано 32102 один. з [kl] і 34002 одиниці з [kr]. Досліджувана лексика була умовно поділена на три основні групи: низькочастотну лексику: 1-2500 одиниць; середньочастотну: 2500-4999 одиниць; високочастотну лексику: 5000 і більше.

         Нами встановлено, що середньочастотна лексика вживається  найрідше (відповідно: kl-7 один., kr-4 один.). Високочастотна лексика представлена 13 один. слів з початковим сполученням фонем [kl-] та 16 один. з початковою фонестемою  [kr-]. І найчастіше вживаною серед досліджуваних лексем є низькочастотна лексика (відповідно з kl- 43 один., з kr- 48 один.).

Отже, фонетична вмотивованість досліджуваної фонестемної лексики з початковими фонемними сполученнями  [kl -kr] мають відповідний структурно-семантичний, морфологічний та стилістично-частотний статус. Щодо семантичного потенціалу даної лексики, то перевага віддається поняттям «звук» ([kl-]), «риси характеру людини» ([kl-], [kr-]), «виробничі процеси» ([kl-], [kr-] ), «розмір, форма, якість» ([kl-], [kr-]). При дослідженні стилістично-частотного розряду встановлено, що дана лексика демонструє найбільшу фонетичну вмотивованість у розмовному стилі та у діалектизмах, а найчастіше вживається низькочастотна лексика. За морфологічною характеристикою переважають іменники над прикметниками та дієсловами.

 

                                        Список літератури

 

1.     Воронин С. В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании – Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1990. – 200 с.

2.     Левицкий В. В. Звуковой   символизм. Основные итоги. – Черновцы, 1998. – 130 с.  

3.     Плотников Б.А. О форме и содержании в языке. – Минск: Высшая школа, 1989. – 254 с.

4.     Найдеш О. В. Фонетична вмотивованість і семантичний потенціал фонестемної лексики німецької мови // Науковий вісник Чернів. ун-ту. – Чернівці, 2007. – Вип. 339-340. Германська філологія. – 207-222.                                                                                         

5.     Duden. Deutsches Universalwörterbuch. // Hrsg. Von G. Drozdowski, - 2 Vollneu. Bearb. Aufl. Mannheim/Wien/Zyrich: Dudenverlag, 1989.- 1816S.

6.     Kaeding F. Häufigkeitswörterbuch der deutschen Sprache. Berlin, 1987.- 671  S.

  1. Sapir E. Die Sprache. Eine Einführung in das Wesen der Sprache.- München: Max Hueber Verlag, 1961.- 205 S.