Костюк Ю.
Чернівецький національний університет
Фонетична
вмотивованість фонестемної лексики в сучасній німецькій
мові
(на прикладі парного
бінома kl – kr)
Мова є могутнім засобом впливу на людину. Одним з каналів впливу на слухача
чи читача є звукова система мови, тобто звуки, які утворюються під час мовлення
і які відтворюються у нашій підсвідомості. За Е. Сепіром мова є передусім
“акустично-символічною системою”, найпростішим елементом
якої є “окремий звук” [6, с. 25].
Звукова зображальність, тобто властивість слова, яка
полягає в наявності необхідного, суттєвого, повторюваного, та відносно стійкого
недовільного зв'язку між фонемами слова й ознакою
об'єкта-денотата, яка вбачається в основі номінації, є базою фоносемантики, яка вивчає "значимість", "значеннєвість" звука [1, с. 5].
Усвідомлені звуки людського мовлення слугують зовнішною формою мови, яка глибоко пов'язана з їхнім
змістом. Взаємозв'язок "звук-зміст" є актуальною проблемою в сучасній
лінгвістиці та психолінгвістиці [3, с. 23].
Вивченням проблеми фоносемантики займалися такі
зарубіжні науковці: Ш. Баллі, Д.Болінджер, Л. Блумфілд, К. Бюлер, Д. Вестерман, Г. Лейбніц, Г.
Мюллер, Г. Пауль, Е. Сепір, І. і М. Тейлори, а також науковці вітчизняної психолінгвістики: С.
В. Воронін, А. М. Газов-Гінзберг, О. Журавльов, Е. О. Гурджієва, В.
В. Левицький та інші.
Щоб більш детальніше
проаналізувати багатогранне явище фоносемантизму, нами
досліджуються початкові фонемні сполучення німецької мови [kl-], [kr-] та їх семантичний, стилістичний, морфологічний і
частотний потенціали слова [4] Для визначення семантичного потенціалу слів
існує декілька підходів щодо систематизації лексичного складу: семантичні поля,
лексико-семантичні та лексико-граматичні групи слів, синонімічні ряди тощо. В
даному дослідженні було використано метод формування лексико-семантичних груп
та компонентного аналізу словникових дефініцій. Зі словника Дудена
[5] було виписано всі безпрефіксальні прості лексеми
з початковими фонемними сполученнями [kl-], [kr-] з їх першими значеннями. Усього було досліджено 319
одиниць з [kl-], і 415 – з [kr-]. Лексеми були
систематизовані по різним групам, кожна з яких мала свій подібний семантичний
набір. Наприклад, поняття «риси та якості характеру людини» визначають такі
групи слів, що означають «розумний»: klug, Kluge, Klüger, klügeln, klüglich; до інших слів, що характеризуються
словами «жалюгідний»: kläglich, klagen, Klager, klagend, Kläglichkeit тощо. Зіставлення
дефініцій цих слів дало можливість встановити у деяких з них наявність одного
спільного значення. Так поняття «звук» – основний компонент в лексемах Klang, klingen, klappen, klappern, klatschen.
Одержані дані подаємо у наступній таблиці.
Таблиця 1
|
№ п/п |
Семантичний підклас |
kr |
|
1 |
Науки (юрид. науки, геологія, географія, медицина, хімія) |
77 |
|
2 |
Виробничі процеси |
53 |
|
3 |
Якості, риси характеру людини |
52 |
|
4 |
Розмір, форма, якість |
46 |
|
5 |
Флора-фауна |
41 |
|
6 |
Звук, рух, колір |
25 |
|
7 |
Абстрактні поняття |
25 |
|
8 |
Одяг |
7 |
|
9 |
Власні назви |
23 |
|
10 |
Їжа |
16 |
|
11 |
Професії |
10 |
|
12 |
Музика, спорт |
8 |
|
13 |
Одяг |
7 |
|
14 |
Інше |
5 |
Понятійно-семантичний потенціал досліджуваних лексем з фонестемами
[kl-kr]
|
№ п/п |
Семантичний підклас |
kl |
|
1 |
Звук,
рух, колір |
69 |
|
2 |
Якості,
риси характеру людини |
47 |
|
3 |
Виробничі
процеси |
35 |
|
4 |
Розмір,
форма, якість |
32 |
|
5 |
Науки (юрид.
науки, медицина, релігія) |
28 |
|
6 |
Предмети
техніки |
21 |
|
7 |
Абстрактні
поняття |
17 |
|
8 |
Флора -
фауна |
17 |
|
9 |
Природні явища |
12 |
|
10 |
Одяг |
11 |
|
11 |
Музичні інструменти |
10 |
|
12 |
Їжа,
напої |
8 |
|
13 |
Власні
назви |
7 |
|
14 |
Інше |
6 |
Проаналізувавши досліджувані кореневі приголосні
фонемні сполучення в анлауті і відповідні семантичні компоненти, ми дійшли висновку, що
найбільш інтенсивно відношення "звук-значення" лексем з фонестемою [kl-] проявляється в підкласах слів, що
означають "звук" (60 одиниць), "якості, риси характеру
людини" (47 один.), «виробничі процеси» (35 один.), «розмір, форму,
якість» (32 один.); а в словах з початковими приголосними [kr-]- "різні галузі наук" (77 один.), "виробничі процеси"
(53 один.), «якості, риси характеру людини» (52 один.) та « розмір, форму,
якість» (46 один.). При цьому демонструється спільна більшість подібних
понятійно-семантичних підкласів.
При стилістичній класифікації було виділено 7 основних
стилістичних компонентів маркування: "umgspr."- розмовний, "veralt."-архаїзми, "scherz."-
жартівливий, "derb"- грубий, "übetr."- перен. значення, «dialek.» - діалектизми,
"unmark."-немаркована лексика. Для зручності
подаємо одержані дані у такій таблиці:
Таблиця 2
Стилістичний потенціал досліджуваних лексем з фонестемами [kl-kr]
|
|
umg. |
veralt. |
scherz. |
derb. |
übertr. |
dialekt. |
unmark. |
|
kl- |
37 |
1 |
4 |
4 |
3 |
35 |
4 |
|
kr- |
36 |
2 |
1 |
1 |
2 |
51 |
3 |
|
Σ |
73 |
3 |
5 |
5 |
5 |
86 |
7 |
За результатами проведеного дослідження можна
констатувати, що досліджувана лексика з фонестемою [kl-] вживається в розмовному стилі (37 один.; при цьому х2 = 40,5;
к = 0,114), а [kr]- в діалектизмах (51 один., де х2 = 5,66; к =
0,043). Дослідивши і вивчивши залежність між ступенем фонетичної вмотивованості
лексем і стильовою характеристикою, дана лексика має найбільшу фонетичну
вмотивованість у розмовному стилі та у діалектизмах.
За морфологічним потенціалом
дослідження проводилося з метою встановлення залежності фонетичної
вмотивованості цих слів від їх належності до відповідних граматичних класів. Фонестемна лексика початку слова була представлена різними
співвідношеннями предметного, ознакового і
вербального показників. Нами було проаналізовано 319 лексем з фонестемою [kl-], і 415
лексем з [kr-]. За одержаними даними виявлено,
що найбільшу кількість лексем з фонестемами [kl-], [kr-] складають іменники: [kl-]- 198 одиниць, [kr-]-272 один. Втричі менше складають
вербальні слова: [kl-]- 62 один. і [kr-]- 76 один. Найменшу кількість
складають прикметники: відповідно [kl-]- 44 один. , [kr-]- 62 один. Вся досліджувана
лексика з даними фонестемами, на наш погляд, не є
«нейтральною», а звукозображальною і кожній її одиниці притаманний відповідний
комплекс семантичних елементів, тому можна стверджувати, що фонетична вмотивованість
слова з досліджуваними початковими фонемними сполученнями найбільш чітко проявляється
в іменниках німецької мови.
Вивчення співвідношення
частоти вживання і фонетичної умотивованості слова в німецькій мові підтвердили
той факт, що фонетично вмотивовані слова мають високу частоту вживання, тобто
мотивовані більшою мірою, ніж низькочастотні [2, с. 112]. Найбільш мотивованими
є часто вживані та низькочастотні
лексеми. За словами В. В. Левицького функціонування
будь-якого мотивованого слова регулюється у мові «загальносеміологічним
законом співвідношеня змісту і вживання знаку: чим
ширша сфера вжитку, тим вужчий його зміст. Слово, досягнувши найвищої частоти
вживання, втрачає експресивність і переходить в розряд менш вживаних слів, а
його місце займає більш мотивована лексема» [2, с.112].
При дослідженні частоти вживання і
фонетичної вмотивованості слів з даними фонестемами
було використано класичний частотний словник Ф.Кедінга
[6]. Нами було проаналізовано 32102 один. з [kl] і 34002 одиниці з [kr]. Досліджувана лексика була умовно поділена на три
основні групи: низькочастотну лексику: 1-2500 одиниць; середньочастотну:
2500-4999 одиниць; високочастотну лексику: 5000 і більше.
Нами
встановлено, що середньочастотна лексика вживається найрідше (відповідно: kl-7 один., kr-4 один.).
Високочастотна лексика представлена 13 один. слів з початковим сполученням
фонем [kl-] та 16 один. з початковою фонестемою [kr-]. І найчастіше
вживаною серед досліджуваних лексем є низькочастотна лексика (відповідно з kl- 43
один., з kr- 48 один.).
Отже, фонетична вмотивованість досліджуваної фонестемної лексики з початковими фонемними
сполученнями [kl -kr] мають
відповідний структурно-семантичний, морфологічний та стилістично-частотний
статус. Щодо семантичного потенціалу даної лексики, то перевага віддається
поняттям «звук» ([kl-]), «риси характеру людини» ([kl-], [kr-]),
«виробничі процеси» ([kl-], [kr-] ), «розмір,
форма, якість» ([kl-], [kr-]). При
дослідженні стилістично-частотного розряду встановлено, що дана лексика
демонструє найбільшу фонетичну вмотивованість у розмовному стилі та у
діалектизмах, а найчастіше вживається низькочастотна лексика. За морфологічною
характеристикою переважають іменники над прикметниками та дієсловами.
Список
літератури
1.
Воронин С. В. Фоносемантические идеи в зарубежном
языкознании – Л.: Изд-во
Ленинг. ун-та, 1990. – 200 с.
2.
Левицкий В. В. Звуковой символизм. Основные итоги. – Черновцы, 1998. – 130 с.
3. Плотников Б.А. О форме и содержании в языке. –
Минск: Высшая школа, 1989. – 254 с.
4.
Найдеш О. В. Фонетична вмотивованість і
семантичний потенціал фонестемної лексики німецької
мови // Науковий вісник Чернів. ун-ту.
– Чернівці, 2007. – Вип. 339-340. Германська філологія. – 207-222.
5.
Duden. Deutsches Universalwörterbuch. // Hrsg. Von G. Drozdowski, - 2 Vollneu. Bearb. Aufl. Mannheim/Wien/Zyrich: Dudenverlag, 1989.- 1816S.
6.
Kaeding F. Häufigkeitswörterbuch der deutschen
Sprache. Berlin, 1987.- 671 S.