Формування навичок самостійної роботи студентів вищого навчального закладу засобами іноземної мови

Методи і прийоми контролю рівня володіння іноземною мовою Косовська Т. З., Ковальова Н. І.

м. Краматорськ

З початком ХХІ століття людство почало принципово новий етап свого розвитку. Для нього характерні загальноцівілізаційні процеси і тенденції, які вже відчутно впливають і надалі відчутно впливатимуть на всі сфери життє-діяльності людини і суспільства.

Вища професійна освіта-важливий соціально-державний інститут, що виконує функцію підготовки молодого покоління до вирішення професійних завдань у певній галузі діяльності, що в свою чергу передбачає високий рівень формування вмінь і навичок, а також бажання безперервного їх вдосконавлювати.

Даному аспекту приділяється значна увага в основних положенннях Закону "Про вищу освіту" та Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті. В Національній доктрині головна мета української освіти розглядається як така,що має створити умови для особистого розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства, сприяти консолідації української нації. Вона покликана сприяти формуванню інтелектуального потенціалу нації, всебічному розвитку особистості як найвищої цінності суспільства, стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил України.

Серед пріоритетних напрямів розвитку освіти можна виділити: особистісну орієнтацію освіти, формування національних та загальнолюдских цінностей; створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, постійне оновлення змісту освіти; розвиток системи неперервної освіти впродовж життя; піднесення вищої освіти України на рівень досягнень країн світу.

Реалізація доктрини забеспечить перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що виходить з її приоритетності для розвитку України. Зростуть самостійність і самодостатність особистості, її творча активність, що суттєво зміцнить демократичні основи громадянського суспільства. Зміцняється самосвідомість особистості, національний характер, національна гідність людини.

Згідно з новою парадигмою освіти кожен починаючий спеціаліст повинен мати фундаментальні знання, професійні вміння і навички діяльності свого профілю, досвід творчої і дослідницької діяльності у вирішеннні нових проблем, досвід соціально-пудсумкової діяльності. Дві останні складові освіти формуються саме в процесі самостійної роботи студентів.

Підготовка майбутнього фахівця до виконання ним посадових обов΄язків-складна, багатогранна проблема. Успішне розв'язання її залежить від того, якою мірою зусилля фахової підготовки скоординовані. Грунтовні знання студентів, їхні власні переконання, а також значною мірою,ціннісні орієнтації здобуваються в процесі індивідуального самостійного навчання. Самостійна робота допомагає студенту сформувати власну оцінку фактів і процесів, сприяє творчим пошукам, активному засвоєнню навчального матеріалу, перетворенню здобутих знань на особисті переконання. [2]

Питання організації самостійної роботи, її методологічного забеспечення розглядається в дослідженнях П. І. Підкасистого, А. М. Алексюка, В. А. Козакова. У працях Н. Г. Ничкало, І. Л. Лікарчук, І. Л. Калюжного та ін. аналізуються проблеми реформування професійної освіти в Україні, а прогресивні технології навчання досліджували В. П. Безпалько, Г. К. Селевко, О. С. Падалка та ін. Впрвадження методів активного навчання розглянуто П. М. Щербанем, В. А. Рибальским, О. О. Вербицьким та ін. Дослідження К. К. Платонова, Т. В. Кудрявцева, С. Л. Рубінштейна та ін. присвячені становленнню та розвитку особистості, а реалізацію творчого потенціалу особистості вивчали С. О. Сисоєва, Н. Б. Крилова та ін. Питання формування умінь самостійної роботи та їхня роль у підготовці інженерів висвітлені в роботах Н. М. Голуб, В. О. Тюріна, Л. М. Волкотруб, В. П. Гатун та ін.

Вища школа відрізняється від загальноосвітньої спеціалізацієй, але головним чином ця різниця полягає в методиці учбової діяльності і в ступенні самостійності тих, кого навчають. Викладач лише сприяє і організовує пізнавальну діяльність студентів. Студент сам пізнає.

З іншого боку, самостійна робота завершує завдання всіх видів учбової роботи.

Самостійна робота визначається термінологічно наступним чином. Це учбова діяльність студентів, що виконується за наказом викладача без його безпосередньої участі.[1]

Але більшість авторів звертають увагу на те, що цей вид діяльності обовязково має бути спланованим, послідовним, відповідати можливостям студента.

Успішне формування навичок самостійної роботи студентів можливо лише за умов успішного проходженння ними 2-х основних рівнів або етапів організації самостійної роботи:

- період початкової організації, що потребує безпосередньої участі викладача в діяльності навчаємого, з виявленням і попередженнням появи помилок

- період самоорганізації, коли участь викладача перестає бути вирішальною в процесі самостійного формування знання студентів

На сучасному етапі критеріями сформованості навичок самостійної роботи, з точки зору авторів цієї статті, виступають наступні види діяльності:

- вміння опрацьовувати літературні джерела;

- вміння робити з системними каталогами, добувати інформацію з різних джерел, використовувати пошукові системи, новітні технологічні досягнення;

- оволодіння іноземною мовою, що дозволяє враховувати досвід іноземних фахівців, а також сприяє успішному виконанню попередніх 2-х видів діяльності.

Таким чином можна зауважити, що іноземна мова відіграє значну роль у формуванні моделі майбутнього фахівця. Іноземна мова-це засіб, за допомогою якого можливо вдосконалити свій професійний рівень, значно підвищіти конкурентноспроможність майбутніх фахівців.

Сучасні дидактико-методологічні принципи викладання іноземної мови значною мірою сприяють формуванню у студентів навичок самостійної роботи.

Звісно, що мовна підготовка потребує певних зусиль і часу, але кількість аудиторних годин обмежена. Такі обставини зумовлюють інтенсивний пошук прийомів, розробку різноманітних методичних матеріалів та оптимальне їх використання.

Планування та ретельна методична організація занять забезпечують послідовність розробки матеріалу, його засвоєння, а також задають для кожного студента індивідуальний темп опрацювання.

Процес оволодіння мовою здійснюється в напрямку від простого до складного і відповідно оцінюється як:

- рівень копіювання ( репродуктивний, робота за зразком );

- рівень продуктивний ( відтворення );

- рівень творчої активності.

На кожному рівні передбачається певний етап виконавчої діяльності:

- виконання діяльності на рецептивному рівні ( робота за зразком );

- виконання діяльності на продуктивному рівні (говоріння, письмо );

- виконання діяльності на інтерактивному рівні (діалогічне мовлення )

Завдання спрямовуються на активізацію та оволодіння лінгвістичними структурами та зразками мовних одиниць, які стимулюють усне мовлення.

Домінуюча роль відводиться розвитку різних форм читання: читання з повним охопленням змісту, оглядовому читанню, інформаційному читанню та ін., розвиток навичок усного мовлення вирішується лише в плані професійної необхідності, обумовленій тематикою підібраних текстів.

У цьому контексті розробляються завдання і вправи, які будуть мотивом для самостійного опрацювання тексту студентами та націлюють на подальший розвиток вмінь:

- вилучати інформацію з заголовку;

- визначати головну думку;

- згуртовувати положення та факти за принципом їх узагальнення;

- конкретизувати основну інформацію;

- формулювати тему, проблему дослідження;

- розвивати техніку перекладу для уточнення розуміння прочитаного.

Система завдань та вправ надається у вигляді тестів, кожен з яких розрахований на забезпечення навчальної та контролюючої функції.

Для вирішення завдання в кожну комунікативну сферу закладається система вправ, розробляються додаткові навчальні матеріали, професійно обумовлені ситуації, тощо. Широко застосовуються форми завдань-тестів:- вибір варіанту відповіді ˝вірно-невірно˝, порівняння явищ, урахування логічної послідовності, множинний вибір. Алгоритм завдань спрямовує дії студентів на багаторазове опрацювання матеріалу, але з постійною зміною пошуку необхідної інформації.

Останнім часом досить активно розробляється методика використання комп’ютерних програм. Крім того, що комп’ютерна програма забезпечує сприймання інформації через слуховий та зоровий канали, вона дозволяє також здійснювати навчання і контроль засвоєння іноземної мови в різних режимах самостійного пошуку і на різних рівнях складності.

Самостійна робота студентів, підходи до якої потребують докорінних змін, на сучасному етапі повинна стати основою вищої освіти, важливою частиною підготовки фахівців. Слід пам’ятати, що студент ХХІ століття-це насамперед творча особистість, що розуміє процеси, які відбуваються під впливом євроінтеграційних процесів. Життям доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні.

Література:

1. Буланова-Топоркова М. В. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие. –Ростов н/Д: Феникс, 2002.-с. 125

2. Хом'юк І. В., Петрук В. А. Формування умінь самостійної роботи у майбутніх інженерів засобами ігрових форм. Монографія.-Вінниця: Універсам- Вінниця, 2004.-с. 8-9

3. Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі: 65 наукових праць.-Випуск 8/Ред. кол. А. П. Загнітко ( відп. ред. ) та ін. –Донецьк:ДонНУ, 2006-с. 14-16, с. 19-21