Психология и социология / 12 Социальная психология

Киридон Євгенія Петрівна,

аспірантка лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України (м.Київ)

УДК 304.5

До проблеми існування та походження статеворольвих стереотипів у суспільстві

В загальному значенні стереотип це прояв комплексу рис, характерних для певного соціокультурного середовища, що найчастіше виникає через брак інформації про поведінку та психологію людину

Т.В.Говорун та О.М.Кікінеджі визначають гендерні стереотипи як «спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насичені, ціннісно означені полярні за знаком оцінки, жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення»[3, С.37]. Поведінка, узгоджена з обраним різновидом гендерної ролі називається статевотипізованою або статеворольовою. Таким чином статеворольова поведінка автоматично перебирає на себе і ті стереотипі, які логічно випливають з обраного типу гендерної ролі.

Долгих Л.М. у своїх роботах виділяє декілька напрямків дослідження статеворольових стереотипів:

Ø закріплення і створення статеворольових стереотипів;

Ø гендерна соціалізація дітей та підлітків [1, С.1].

Оскільки стереотип є стійким і дещо спрощеним образом соціального об’єкта, він заважає людині сприйматися та оцінюватися суспільством як окремою індивідуальністю, якій притаманне неповторне поєднання рис, схильностей, здібностей та прагнень.

Стереотипи характеризуються високим рівнем стійкості і нормативності, полярністю та емоційно-оцінним характером суджень. Крім того, кожен стереотип має свою структуру, яка включає в себе:

§ особистісні риси, що можуть бути як чоловічими, так і жіночими;

§ типові для статі види діяльності;

§ статево співвіднесені професійні і соціальні ролі та стереотипні оцінки зовнішніх даних (Т.В.Говорун, О.Кікінеджі) [1, С.5].

Окрім того, психологи А.Ауербах та Р.Корсіні наводять три причини важливості статеворольових стереотипів:

o очікування від інших, як і від себе, поведінки, узгодженої зі статеворольвовими стереотипами;

o типові події, з якими людина зустрічається у житті зазделегідь визначаються статтю;

o статева роль є важливим джерелом уявлень людини про себе (Я-концепція)[2, С.605].

Не слід забувати, що гендерні стереотипи є також і вадливим соціально-психологічним механізмом передачі знань, що містять уявлення чоловіків та жінок про те, якими вони мають бути.

До функцій генедерного стереотипу Т.В.Говорун та О.М.Кікінеджі відносять наступні функції:

¾ регулятивну: спрямування індивідів на певний вид професійної та трудової діяльності;

¾ пояснювальну: роз’яснення та рекомендації щодо бажаної поведінки представників обох статей;

¾ ретрансляційну: нав’язування аба нейтралізація відповідних соціальних інститутів, літератури, мистецтва, засобів масової інформації, реклами;

¾ виправдовуючу: виправдання некоректної та неадекватної поведінки за певних обставин [3, С.39].

Для наочності наведемо приклад дослідження зміни гендерних стереотипів у підлітків та їх батьків Т.А.Арканцевої та Є.М.Дубовської. Так, згідно даних отриманих ними, уявлення батьків, стосовно статеворольових стереотипів, виявилися традиційними, тоді як підлітки відзначились більш нейтральним і лояльним ставленням при підборі характерних рис представникам кожної статі [4, С.143].

І на останок хочеться зауважити, що негативна роль стереотипів проявляється в порушенніі гармонізації статеворольових позицій, очікувань і вимог, через викревлені уявлення про стать і генрні ролі особистості [3, С.39].

Тож питання про те, чи слід сприяти подальшому закріпленню статеворольових стереотипів, які перенасичені нормативами поведінки минулого, гальмуючи спрямованість суспільства в майбутнє, і сьогодні не є вирішеним. Лишається лише сподіватись, що одного дня статеворольові стереотипи буде подолано появю чергового суспільного стереотипу.

Література

1. Долгих Л.М. Вплив статеворольових стереотипів на кар’єрні домагання молоді: автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.05. – соц. псих; псих. соц. роботи. – К.2007. – 14с.

2. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р.Корсини, А.Ауэрбаха. – СПб.: Питер, 2003. – 1096с.: ил.

3. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Гендерна психологія: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 308с.

4. Данильченко Т.В. Психологія статі: Навчальний посібник. –Ніжин.: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. – 208с.