Ольга Ротар, Наталія Рудюк

(Чернівці)

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ РОЗПІЗНАВАННЯ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЗА МІМЧНИМИ ВИРАЗАМИ ОБЛИЧЧЯ

Проблема вивчення адекватного виявлення емоційного стану у тієї чи іншої особи є досить актуальною, оскільки позитивний розвиток дитини безпосередньо залежить від емоційної реакції оточуючих на їх дії та вчинки. Відомо, що негативні емоції гальмують інтелектуальний розвиток дитини, ускладнюють її подальшу соціальну адаптацію. Для психічного здоров'я та повноцінного розвитку особистості дитини необхідна збалансованість емоцій.

Тому вивчення емоційної сфери учнів початкових класів, впливу емоцій на пізнавальну діяльність і спілкування вимагало виявлення уміння дітей розпізнавати емоції людей за характером експресивності. З цією метою нами використовувались методи ідентифікації дітьми різних емоцій за фотографіями та малюнками-схемами мімічних виразів обличчя, що передають різні емоційні стани людини (радість, смуток, злість, страх, здивування).

В дослідженні брало участь 18 учнів 3-го класу і 16 учнів 2-го класу. Експеримент складався з двох етапів: на першому – дітям пропонувалось розпізнати емоції за фотографіями, на другому – за мімічними схемами.

Результати показали, що учні 3-го класу краще розпізнають емоційні стани інших людей (вони виконали поставлене завдання на 62%), ніж другокласники (тільки 37%). Причому в 3-му класі всі діти розпізнали не менше 40% запропонованих емоцій, а п’ятеро з них розпізнали більше 80%; у 2-му класі тільки одна дівчинка впоралась із 60% завдань, а шестеро дітей не спромоглися розпізнати і 30% емоцій.

Отже, ці вміння розвиваються із набуттям дітьми життєвого досвіду. Учні 3-го класу в більшості випадків одразу зрозуміли поставлене завдання (допомога дослідника потрібна була тільки чотирьом дітям, які були дуже несміливі і почували себе невпевнено). Другокласникам важче було зорієнтуватись, потрібні були пояснення більше, ніж половині опитуваних. Так, наприклад, при показі мімічної схеми із зображенням радості другокласник Сергій К. не зміг дати відповідь на запитання "Що почуває цей чоловічок?"

Проведено аналіз малюнка: "Які частини обличчі зображені? Як намальовано очі, брови? Куди спрямовані кутики рота? Коли люди підіймають кутики рота вгору? - Коли сміються. - Спробуй сам підняти кутики рота вгору. Що ти робиш? А що почуває ця людина? - Радість, їй смішно і добре".

Якщо аналізувати за кожною емоцією окремо (дані подано на рис.1,2), то радість ідентифікували вірно всі учні 3-го класу (і за фотознімками, і за схемами), у другокласників цей показник становить 87,5%. Радість діти розпізнавали одразу і краще за всі інші емоції. Зустрічались такі відповіді: "Дуже задоволений", "Веселий і красивий", "У нього хороший настрій", "Добрий", Сміється", "Про щось мріє".

Рис. 1. Особливості розпізнавання емоційних станів за фотографіями

Смуток розпізнали 88% учнів 3-го класу і 56% учнів 2-го класу. Переважали такі висловлювання: "Сумний", "Поганий настрій", "Нещасливий", "Похмурий", "Хоче плакати", "Горе", "Ображений", "Хтось його образив".

Рис. 2. Особливості розпізнавання емоційних станів за мімічними схемами

Зображення злості за фотографією правильно інтерпретували 61% учнів 3-го класу і 12,5% учнів 2-го класу, а за мімічними схемами - відповідно 77% і 50%. Цей вид емоцій діти описували як "Злий", "Дуже злий", "Зустрічає противника", "Хоче перемогти ворога", "Нервовий", "Сердитий", "Суворий", "Нахмурений, як китаєць", "Ображений", "Недобрий, поганий", "Страшний, грізний", "Почуває геройство", "Гнів", "Ненависть", "Кричить", "Брови нахмурені".

Дуже важко дітям було розпізнати емоцію страху. Коли діти відчувають страх, вони, напевно, ніколи не задумувались, як це почуття відображається на обличчі. Правильно інтерпретували страх за фотознімком тільки 22% досліджуваних 3-го класу і 12,5% 2-го класу, а за мімічними схемами - відповідно 16,5% і 6%. Відповіді були такими: "Нещасний", "Плаче", "Стривожений", "Думає про біду", Горе", "Тяжко на серці", "Злякався", "Сталась біда".

Здивування розпізнали за фотографією 27,5% четвертокласників, а за схемою - 38,5% учнів цього ж класу. Жоден із другокласників не справився
із цим завданням. Діти так висловлювались відносно емоції здивування:
"Сидить і дивиться", "Щось побачив", "Схвильований", "Боїться чогось, злякався", "Задивився на щось цікаве", "Здивований", "Захоплений подивом".

Аналізуючи відповіді, можна помітити, що діти часто не називають саме почуття, яке зображене, а описують якість дії (особливо за фотографіями): "Плаче", "Думав про біду", "Задивився на щось цікаве”, "Хтось його образив", навіть дофантазовують сюжет. Іноді досліджувані описують частини обличчя зображених людей і схем: "Брови нахмурені", "Рот якийсь негарний, скривлений", "Великі очі", "Так сміється, що аж очі примружив".

Спрямованість на опис дій і деталей можна пояснити тим, що молодші школярі в першу чергу звертають увагу на зовнішність, одяг, предмети, які є в руках зображених на фотознімках людей, їх рухи, обстановку навколо людей, а вже потім на їх емоційний стан. Часто діти інтуїтивно відчували зображену емоцію, але їм не вистачало слів, щоб назвати чи висловити своє ставлення до побаченого.

Спостерігаючи за діяльністю молодших школярів, їхньою поведінкою і настроєм ми помітили, що надзвичайно корисним є проведення психогімнастичних етюдів, вправ, ігор, мета яких - набуття досвіду емоційних переживань та спілкування, в основу яких покладено організоване й цілеспрямоване зорове сприйняття - "читання емоцій". Отже, недаремно К. Ізард відзначав, що емоції, які відображаються на обличчі, "чуються краще, ніж мова".

Довідка про авторів:

Рудюк Наталія Геннадіївна

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри прикладної психології

факультету педагогіки, психології та соціальної роботи

Чернівецького національного університету

Домашня адреса: м.Чернівці, вул. Червоноармійська, 83Б/45.

Робочий телефон – (0372) 58-47-82.

Ротар Ольга Михайловна

Студентка факультету педагогики, психології та соціальної роботи

Чернівецького национального университету