Підсекція: 9. Психологія розвитку
Чернівецький національний університет імені
Ю.Федьковича (м. Чернівці)
Новий віковий період – рання юність
(15-17 років) – вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю.
Саме в цей період старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя
і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає смисл свого життя.
Нова соціальна позиція
старшокласника змінює для нього значущість учіння, яке, в порівнянні із
підлітковим віком, стає основним. Це пов’язано
з тим, що складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуючими
серед мотивів старшокласників є мотиви, пов’язані з самовизначенням та
підготовкою до самостійного життя. Саме у старшому шкільному віці проявляється
свідоме позитивне відношення до навчання. Серед старшокласників спостерігається
тенденція зростанням інтересу до предметів, які пов’язані з вибором майбутньої
професії, та зменшенням інтересі до інших предметів [1; 2].
Закінчуючи школу, старшокласники
повинні бути психологічно готовими до дорослого життя. «Психологічна
готовність» (в даному випадку) – наявність потреб та здібностей, що дозволяють
випускнику школи найповніше реалізувати себе у професійній діяльності,
громадському житті, майбутньому сімейному житті. Сформувавшись, дані якості
утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення
школярів [2].
«Самовизначення»
(«ідентичність») дозволяє особистості усвідомлювати себе у всьому багатстві
своїх ставлень до навколишнього світу та визначає її систему цінностей,
ідеалів, життєвих та соціальних планів, соціальних ролей з відповідними формами
поведінки [3].
Канадський психолог Ж. Марша встановив
чотири типових варіанти формування ідентичності:
1.
Невизначену, ще не сформовану, «дифузну»
ідентичність (молода людина не пройшла через випробування життя).
2.
Наперед зумовлений, «приречений варіант
розвитку» (індивід раніше визначеного терміну включився у «дорослу» систему
взаємин, зробивши це під чужим впливом, - це розцінюється як несприятливий
фактор для формування його особистісної цінності).
3.
Проба ролей або «мораторій» у спробі
виробити ідентичність (старшокласник знаходиться у процесі інтенсивного пошуку
себе).
4.
Реалізована або «зріла ідентичність»
(молода людина перейшла до
самореалізації) [2].
Серед старшокласників іноді спостерігається наявність інфантильних бажань
якомога довше не вступати у доросле
життя. Такі діти відкрито демонструють несприйняття соціальних ролей, які є
бажаними для їх сім’ї та найближчого оточення.
Суспільство перед старшокласниками ставить завдання, суть якого полягає у
розробленні власного життєвого плану.
Цього може досягти лише реалізована, сформована ідентичність особистості
старшокласника.
Життєвий план – явище одночасного та етичного порядку, тобто, ким бути
(професійне самовизначення) та яким бути (моральне самовизначення) [1].
І. Кон вважав, що життєвий план виникає лише в тому випадку, коли предметом
роздумів стає не тільки кінцевий результат, але й способи його досягнення,
шлях, яким збирається іти людина, ті об’єктивні та суб’єктивні ресурси, які
йому для цього знадобляться.
В життєвому плані старшокласника чільне місце посідає вибір професії, від
якого залежить подальший розвиток їх життя. У віковій психології виділяють
п’ять етапів професійного самовизначення:
- перший етап – дитяча гра, протягом якої вона програє різні професійні
ролі;
- другий етап – підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях
представником певної професії;
- третій етап – охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку,
та передбачає попередній вибір професії;
- четвертий етап – практичне прийняття рішень, власне вибір професії
включає в себе два основних компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої
діяльності, обсягу та часу підготовки до неї; вибір конкретної спеціальності [2].
Вибір професії – складний та
довгий процес, під час якого існує певна небезпека. Наприклад: відкладання у
часі професійного самовизначення у зв’язку з відсутністю стійких інтересів [3].
На даний час спостерігається значний вплив батьківської та суспільної думки
на вибір професії старшокласників. Іноді це негативно впливає на майбутнє
професійне становлення, призводить до зростання тривожності, а іноді і відмову
від будь-якого самовизначення, небажання взагалі щось вибирати. В такому
випадку старшокласники здобувають професію не за покликанням, а примусово:
через забаганки батьків, чи нереалізовані у минулому їх бажання, чи «суспільно-модні» тенденції серед
професій, які наслідує значна частина підлітків.
Саме тому, підготовка молоді до праці і вибір професії – важлива як
сімейна, так і державна справа. Необхідно забезпечити зв’язок загального та
трудового виховання, організувати участь старшокласників у суспільно корисній
праці, забезпечуючи свідомий вибір професійної підготовки. Дотримуючись
вищевказаного, професійний ринок держави збагатиться висококваліфікованою
робочою силою, що в свою чергу призведе до покращення рівня професійного
становища країни.
Література:
1. Абрамова Г.С.
Возрастная психология. – М., 1997.
2. Вікова та
педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В.
Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001.
3. Кулагина И.Ю.
Возрастная психология. Развитие ребенка от рождения до 17 лет. – М., 1997.
Лучак Тетяна Іванівна
магістр психології, ст. лаборант
кафедри прикладної психології
факультету педагогіки, психології
та соціальної роботи
Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича
Адреса:
м. Чернівці
вул. Ломоносова 9/9
58002
тел. 80958632372