Сельское хозяйство/5.Растениеводство, селекция и семеноводство

Аспірант Цицюра Т. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Особливості формування індивідуальної асиміляційної поверхні рослин сортів редьки олійної залежно від площі їх живлення

Багаторічне вивчення редьки олійної впродовж 1970 – 2010 рр. підтвердило, що як для України, так і для багатьох країн світу помірної зони зволоження ця с.-г. культура, володіє цілим комплексом позитивних агротехнологічних рис, а саме: невибагливість до умов вирощування та попередника в сівозміні, висока продуктивність та поживність, продуктивне поукісне та післяжнивне використання, толерантність до зміни строків сівби, швидкі темпи росту, висока позитивна реакція на мінеральне удобрення, висока конкурентоздатність до сегетальної рослинності, можливість продуктивного багатокомпонентного використання в складі кормових сумішок з широким набором супутніх культур, багатоцільове використання (зелена маса, силос, сінаж, сидерат, трав’яне борошно), позитивний вплив на фітосанітарний та поживний режими ґрунту, добрий медонос [1]. Проте, не дивлячись на достатню вивченість питань біолого-технологічних аспектів її культивування, спірними залишаються питання оптимальної площі живлення рослин редьки олійної за одновидового її вирощування з метою реалізації потенціалу адаптованих сортів

Завданням наших досліджень було виявлення і вивчення особливостей формування індивідуальної асиміляційної поверхні рослин редьки олійної залежно від комплексу технологічних параметрів сівби на фоні різного удобрення з метою оптимізації технологічних заходів її вирощування на кормові цілі.

Матеріал і методика досліджень. Польові дослідження проводили впродовж 2010 – 2012 рр. на спільному дослідному полі Вінницького національного аграрного університету і Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН на двох сортах Журавці та Радузі.

Ґрунти – сірі лісові середньосуглинкові, орний шар (0 – 30 см) характеризувався наступними усередненими показниками, в межах ротації дослідної ділянки по попереднику: вміст гумусу – 2,9 % (за Тюріним); рН (сол.) – 5,5; легкогідролізованого азоту – 8,1 мг/кг (за Корнфілдом); рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) відповідно 18,7 і 9,8 мг на 1 кг ґрунту.

Роки досліджень відрізнялись за основними гідротермічними показниками. 2010 р. був найбільш сприятливим з сумою опадів за період квітень – вересень 449 мм, середньодобовою температурою 17,2 °С та ГТК – 1,49. Для умов 2011 р. ці показники становили, відповідно, 314 мм, 16,3 °С, 1,11, а в 2012 р., відповідно, 272 мм, 17,7 °С та 0,79.

Програмою досліджень передбачалось вивчення двох способів сівби редьки олійної – суцільний рядковий (15 см ширина міжрядь) при трьох нормах висіву – 3, 2 та 1,5 млн шт/га схожих насінин та черезрядний (30 см), відповідно 1,5, 1,0, та 0,5 млн шт./га схожих насінин. Кожен з варіантів норми висіву розміщувався по трьох варіантах живлення: 1-й – без добрив (контроль); 2-й – N₃₀P₃₀K₃₀ кг д.р.; 3-й – N₆₀P₆₀K₆₀ кг д.р. Повторність в дослідах чотирьохразова. Розміщення варіантів систематичне у три яруси. Посівна площа ділянки 30 м², облікова – 25 м². Попередник – кукурудза на зерно. Агротехніка в досліді була загальноприйнятою для зони вирощування.

Спостереження та обліки проводили відповідно до загальноприйнятих методик [2, 3]. Площу лиcткової поверхні рослин визначали об’ємним методом А. С. Образцова [4] та методом сканування [5].

Результати досліджень. Нашими дослідженнями встановлено, що зменшення норми висіву в редьки олійної зумовлює зростання індивідуальної площі асиміляційної поверхні рослин. Так, максимальну площу листків з розрахунку на одну рослину відмічено у фазу цвітіння у варіанті з нормою висіву 0,5 млн шт. схожих насінин/га на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ – 812,0 см² для Журавки (рис. 1) та аналогічно 808,1 см² для Радуги (рис. 2). Мінімальні значення відповідали варіанту 3 млн схожих насінин/га без удобрення на ту ж фазу розвитку рослин – 119,7 см² та 124,1 см², відповідно.

Вказану залежність підтверджують і результати кореляційно-регресійного аналізу де між нормою висіву рослин та індивідуальною площею листя рослин встановлена для всіх фаз розвитку висока обернена залежність (r = -0,799 – -0,882) з максимальною істотністю для фаз бутонізації та цвітіння.

Зміст цифрових підписів: 1 – Без добрив; 2 – N₃₀P₃₀K₃₀; 3 – N₆₀P₆₀K_60.

Рис. 1. Індивідуальна площа листків рослин редьки олійної сорту Журавка залежно від норми висіву, способу сівби та удобрення, см²/рослину (у середньому за 2010 – 2012 рр.).

Методом емпіричного співставлення лінійної та квадратичної залежностей між нормою висіву та індивідуальною площею листків рослини встановлено, що краще залежність між площею листків на одній рослині залежно від норми висіву описується степеневою кривою (R² = 0,961). Це дозволяє виділити на графіку відрізок для норми висіву від 1,5 до 2,3 млн шт. /га схожих насінин де загущення послаблено впливає на розвиток показника.

Зміст підписів: 1 – Без добрив; 2 – N₃₀P₃₀K₃₀; 3 – N₆₀P₆₀K₆₀

Рис. 2. Залежність індивідуальної площі листків рослин редьки олійної сорту Радуга від норми висіву, способу сівби та удобрення, см²/рослину (у середньому за 2011 – 2012 рр.).

Підвищення норми понад 2,3 млн шт./га схожих насінин зумовлюватиме зниження площі листків однієї рослини в посіві, а зниження норми понад 1,5 млн шт. схожих насінин /га істотно підвищить цей показник. Такий інтервал Р. Величко [7], Р. А. Полуектов [6] вважають за необхідне використовувати при підборі оптимальної норми висіву певної с.-г. культури за відповідних погодних і ґрунтових умов.

Відмічено, що варіанту з висівом 0,5 млн шт./га схожих насінин відповідали, максимальні значення таких характеристик листків як периметр, ширина та довжина (рис. 3).

Встановлено також, що для рослин редьки олійної характерна різна товщина в розрахунку на 100 листків. Найвищі її значення у фазу цвітіння в межах 2,52 – 3,43 см залежно від удобрення відмічено у варіантах 1,0 млн шт./га за рядкової сівби та 0,5 млн шт./га за черезрядної сівби, а найнижчі – 1,25 – 1,89 см у варіанті з висівом 3,0 млн шт./га схожих насінин.

Рис. 3. Залежність ширини листків рослин редьки олійної сорту Журавка від норми висіву, способу сівби та удобрення, см ( 2010 – 2012 рр.).

Висновки. Таким чином, із збільшенням норми висіву та зменшення ширини міжрядь індивідуальна асиміляційна поверхня рослин редьки олійної знижується. Оптимум норми висіву, який забезпечує високі значення індивідуальної площі листків за одночасної загальної високої асиміляційної поверхні посіву, здатної формувати бажані рівні його кормової продуктивності складаються за норми висіву в інтервалі 1,5 – 2,0 млн шт./га схожих насінин з шириною міжрядь в інтервалі 15 – 30 см.

Література:

1. Квітко Г. П. Перспективи вирощування та кормова цінність редьки олійної в правобережному Лісостепу України [Текст] / Г. П. Квитко, Н. Я. Гетман, Я. Г. Цицюра, Т. В. Цицюра // Корми і кормо виробництво. – Вип. 67. – 2010. – С. 29 – 39.

2. Методика проведення досліджень у кормовиробництві та годівлі тварин / [А. О. Бабич, М. Ф. Кулик, П. С. Макаренко і ін.]; під ред.. А. О. Бабича. – К.: Аграрна наука. – 1998. – 80 с.

3. Сайко В. Ф. Особливості проведення досліджень з хрестоцвітими олійними культурами [Текст] / В. Ф. Сайка [та ін.]. – К.: “Інститут землеробства НААН”, 2011. – 76 с.

4. Образцов А. С. Объёмный способ определения площади листовой поверхности растений в посевах [Текст] / А. С. Образцов, В. М. Ковалёв // Физиология растений. – 1976. – Т. 23. – Вып. 5. – С. 1084 – 1087.

5. Digimizer image analysis software [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scientificsoftware-solutions.com/product.php?productid=17597.

6. Полуэктов Р. А. Модели продукционного процесса сельскохозяйственных культур [Текст] / Р. А. Полуэктов, Э. И. Смоляр, В. В. Терлеев, А. Г. Топаж. – И-ство С. – Петербургского университета, 2006. – 396 с.

7. Величко Р. Зависимость фотосинтетических показателей и продуктивности растений ярового рапса от густоты посева [Текст] / Р. Величко, А. Марцинкявичене, М. Римкевичене // Физиология растений. – 2007. – Т. 54. – № 4. – С. 614 – 622.