Зверховська Г.С., Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

НАЙПОШИРЕНІШІ АСОЦІАЦІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ

ASTERACEAE У ЛУЧНОМУ ФІТОЦЕНОЗІ ЗАПЛАВИ РІЧКИ МУРАФИ

Лучна рослинність в структурі рослинного покриву України посідає другу позицію і займає 8,5-9,0 млн. га. Якщо врахувати, що зі структури земельного фонду вилучаються малопродуктивні землі та антропогенно порушені території з метою їх ренатуралізації та реабілітації і наступним використанням як сіножатей та пасовищ, то площа лук в наш час зростає [1]. За останні два століття ландшафти Вінницької області зазнали докорінних змін. У структурі ландшафтів переважають аграрні та селитебнопромислові ландшафти (ландшафти населених пунктів) [2]. Представники родини Asteraceae у лучному фітоценозі не займають домінантну роль, тому вивчення їх видового складу є досить актуальним, оскільки їх місце у флористичному складі даного фітоценозу є важливим. Метою наших досліджень було вивчення видового складу та виявлення найпоширеніших асоціацій представників родини Asteraceae. у лучному фітоценозі заплави річки Мурафи села Біла Ямпільського району Вінницької області.

Кожен тип фітоценозу має певний видовий склад та один чи декілька домінантних видів. На їх основі у межах кожного фітоценозу виділяють рослинні асоціації – найменші класифікаційні одиниці рослинних угруповань, екологічні, фізіологічні категорії, географічно визначенні одиниці [3]. У флорі околиць с. Біла нами виявлено 12 найпоширеніших асоціацій домінантами яких є представники родини Asteraceae.

1. Асоціація Centauretum (jacea) poosum (pratensis). Ця асоціація приурочена до лучного фітоценозу. В цій асоціації ярусність виражена не досить чітко. У верхньому ярусі зустрічається пахуча трава звичайна (Anthoxantum odoratum), тонконіг лучний (Poa pratensis), волошка лучна (Centaurea jacea L.). Нижчий ярус займають конюшина лучна (Trifolium pretense L.), щавель горобинний (Rumex acetosa L.), жовтець повзучий (Ranunculus repens L.), подорожник ланцетолистий (Plantago lancelota L.).

2. Асоціація Leuncanthemetum vulgare. Асоціація входить до лучного фітоценозу. Ця асоціація складається з трьох ярусів. У першому ярусі зустрічається королиця звичайна (Leucanthemum vulgare Lam.), тимофіївка лучна (Phleum pretense L.), грястиця збірна (Dactуlis glomerata). У другому ярусі присутні апозерис смердючий (Aposeris foetida (L.) Cass.)), лядвинець звичайний (Lotus corniculatus L.). У третьому ярусі переважають суховершки звичайні (Prunella vulgaris), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), в. лікарська (Veronica officinalis).

3. Асоціація Tussilagetum farfara. Дана асоціація зустрічається в прирічкових фітоценозах. Асоціація представлена двома ярусами. У першому ярусі знаходиться підбил звичайний, або мати-й-мачуха (Tussilago farfаra), а в другому полин гіркий (Artemisia absinthium), деревій звичайний, або тисячолистник (Achillea millefolium).

4. Асоціація Acileletum (millefolium) tara xaracuosum. До даної асоціації входять види, які найчастіше зустрічаються в агрофітоценозах та в лучних фітоценозах. Тут ярусність виражена не досить чітко. У верхньому ярусі домінує деревій звичайний, або тисячолистник (Achillea millefolium). У нижньому ярусі зустрічаються зірочник злаковидний (Stellaria graminea), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), пахуча трава звичайна (Anthoxantum odoratum).

5. Асоціація Stenactisetum arnua. Дана асоціація приурочена до берегової рослинності. Ярусність в ній виражена чітко. Виділяють три яруси: перший ярус утворює стенаксис однорічний (Stenactis annua); другий ярус складають пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum), вовчуг польовий (Ononis arvensis L.), горошок мишачий (Vicia cracca). У третьому ярусі зростають хвощ лучний (Equisetum pratense), любочки осінні (Leontodon automnalis).

6. Асоціація Cirsietum (arvense) chenopodiosum (alba). Ця асоціація найчастіше зустрічається в агрофітоценозах і на полях, як представник сегетальної рослинності. Асоціація складається з двох ярусів. У другому ярусі – мишій сизий (Setaria glauca (L.) P. B., хвощ лучний (Equisetum pratense). У першому ярусі знаходиться осот польовий (Cirsium arvense L.) і лобода біла (Chenopodium album L.).

7. Асоціація Bellisetum trifoliosum (repens). Асоціація характерна для лучних фітоценозів. Ярусність в даній асоціації виражена не чітко. У верхньому ярусі зустрічається пирій повзучий (Elytrigia repens). Другий ярус представлений стокротки багаторічні (Bellis perennis), конюшина повзуча (Trifolium repens), вероніка сиза (Veronica incana).

8. Асоціація Matricarietum (matricarioides) poligonosum (aviculare). Ця асоціація приурочена до лучного фітоценозу. Всі види в ній ідуть суцільним ярусом. Сюди входять ромашка ромашковидна (Matricaria matricarioides), гірчак звичайний, або спориш (Polуgonum aviculare), подорожник великий (Plantago major) та ін.

9. Асоціація Tanacetumetum vulgare. Дана асоціація зустрічається в прибережній зоні. Вона переважно дво-, трьохярусна. У першому ярусі домінує пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), у другому ярусі – пахуча трава звичайна (Anthoxantum odoratum), яглиця звичайна (Aegopodium podogaria), злинка канадська (Erigeron сanadensis). У третому ярусі знаходиться підбил звичайний, або мати-й-мачуха (Tussilago fаrfаra).

10. Асоціація Artemisietum absintium. Асоціація належить до лучного фітоценозу. Вона двохярусна: перший ярус – полин звичайний (Artemisia vulgarіs); другий ярус – осот польовий (Cirsium arvence), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), стокротки багаторічні (Bellis perennis), пирій повзучий (Elytrigia repens).

11. Асоціація Aposerisetum (foetida) lotusosum (corniculatus). Дана асоціація приурочена до лучного фітоценозу. Ярусність в цій асоціації виражена не чітко. В основному виділяють три яруси: перший ярус – апозерис смердючий (Aposeris foetida (L.) Cass., королиця звичайна (Leucanthemum vulgare Lam.), тимофіївка лучна (Phleum pratense); другий ярус – лядвинець звичайний (Lotus corniculatus L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale); третій ярус – вероніка лікарська (Veronica officinalis) та ін.

12. Асоціація Leontodonetum (autumnalis) trifoliosum (repens)

Ця асоціація входить до лучного фітоценозу. Ярусність виражена не чітко. В першому ярусі зустрічаються любочки осінні (Leontodon autumnalis). Другий ярус представлений козельці звичайні (Tragopogon pratensis), деревій звичайний, або тисячолистник (Achillea millefolium). У третьому ярусі зростають конюшина повзуча (Trifolium repens), суховершки звичайні (Prunella vulgaris).

Таким чином, аналізуючи найпоширеніші асоціації представників родини Asteraceae у лучному фітоценозі заплави річки Мурафи в околицях с. Біла Ямпільського району нами зроблений висновок, що характерними для досліджуваного району є наступні асоціації: Tussilagetum farfara, Matricarietum (matricarioides) poligonosum (aviculare), Tanacetumetum vulgare, Artemisietum absintium, Aposerisetum (foetida) lotusosum (corniculatus).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дубина Д. В. Рослинність водойм долини р. Південний Буг, її флористичні особливості та охорона / Д. В. Дубина // Укр. ботан. журн. – 2006. – Т. 43, № 6. – С. 64-69.

2. Заповідні об’єкти Вінниччини / [під заг. ред. О. Г. Яворської]. – Вінниця : Велес, 2005. – 104 с.

3. Типология лугов Украины и их рациональное использование / [Л. С. Балашев, Л. М. Сипайлова, В. А. Соломаха и др.]. – К. : Наук. думка, 1999. – 240 с.