Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Дебела К.С., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Україна

Вплив регуляторів росту з різним напрямком дії на якісні характеристики соняшникової олії

Одним із основних завдань сучасного сільськогосподарського виробництва є пошук нових шляхів та способів підвищення урожайності та якості продукції. Умовою отримання значних досягнень у цьому напрямку є оптимізація рівня реалізації генетичного потенціалу рослин з одночасною мінімізацією впливу негативних факторів зовнішнього середовища в процесі їх онтогенезу [1].

Більш ефективно і цілеспрямовано управляти продуктивністю культурних рослин та впливати на її якісні характеристики дають можливість синтетичні регулятори росту та розвитку рослин з різним напрямком дії. Літературні джерела містять недостатньо інформації про застосування ріст регулюючих речовин на різних сільськогосподарських культурах з метою покращення їх якісних характеристик [2].

Тому важливим є вивчення кількісних та якісних характеристик соняшникової олії під впливом стимуляторів та інгібіторів росту.

Методика досліджень.

Обробку соняшнику гібриду ПР63А90 здійснювали у фазу 10-12 справжніх листків 0,25%-м хлормекватхлориду, розчином трептолему у концентрації 10 мл/га та їх сумішшю. Для обробки використовували оприскувач «Амазоне» на базі трактора МТЗ-80 з довжиною штанг 8,5 м. Витрата ретарданту 1 л/га. Витрата робочого розчину 300 л/га. Площа дослідних ділянок по 9 гектарів.

Трептолем – це комплексний регулятор росту, що є збалансованою композицію потейтіну (івін-яну) 2,6-диметилпіридин-1-оксиду з бурштиновою кислотою (50 г/л), для якого характерна цитокінінова активність, та емістиму С (1,0 г/л), який є комплексом фітогормонів гіберелінової, ауксинової та цитокінінової природи у 60%-у етиловому спирті. Хлормекватхлорид – інгібітор росту рослин з антигібереліновим механізмом дії з групи четвертинних амонієвих солей. Являє собою темно коричневу маслянисту рідину з концентрацією 750 мг/кг [1].

Загальний вміст олії в насінні визначали методом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-65⁰С. У зразках виділеної олії визначали її якісні характеристики: кислотне число – індикаторним методом для темних олій, йодне число – методом Генгриновича, число омилення, ефірне число, вміст гліцерину за загальноприйнятими методиками [3].

Збір урожаю здійснювали прямим комбайнуванням комбайном «John Deere» 9670STS з наступним зважуванням. Одержані матеріали оброблені статистично.

Результати досліджень. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що застосування стимулятора, інгібітора росту і розвитку рослин та їх суміші зумовлювало підвищення вмісту олії в насінні соняшнику до 1-4,37% Найефективнішим виявилося застосування хлормекватхлориду (4,37%). При застосуванні трептолему вихід олії становив 3,45%, а за дії суміші регуляторів росту олійність насінні зростала на 2,95%.

Важливим є вивчення зміни якісних характеристик олії дослідних рослин при застосуванні регуляторів росту. Результати наших досліджень свідчать, що застосування хлормекватхлориду, трептолему та їх суміші призвело до зростання числа омилення (показник загальної кількості вільних і зв’язаних жирних кислот), ефірного числа (показник вмісту зв’язаних жирних кислот), йодного числа (ступінь ненасиченості кислот) та вмісту гліцерину в олії, отриманої з насіння рослин соняшнику. Зокрема, застосування ретарданту зумовило збільшення числа омилення на 12,64% у порівнянні з контролем, а застосування стимулятора росту та його суміші з інгібітором призвело до підвищення вмісту вільних і зв’язаних жирних кислот – на 3,01% та на 6,39% відповідно. Під впливом інгібітора на 13,10% збільшився показник ефірного

числа, за дії стимулятора вміст зв’язаних жирних кислот підвищився на 3,29% , а при застосуванні суміші на 6,59% у порівнянні з контролем. Під дією різнонаправлених регуляторів росту зростання кислотного числа було не достовірним. Застосування суміші регуляторів росту призвело до зростання ступеня ненасиченості кислот на 6,70%, під впливом трептолему йодне число збільшилось на 4,43%, а хлормекватхлориду на 4,97%. Вміст гліцерину підвищився під впливом ретарданту на 12,25%, а застосування суміші призвело до підвищення вмісту гліцерину на 6,52% (Табл. 1).

Таблиця 1

Вплив регуляторів росту на якісні характеристики олії соняшнику

Варіант досліду	Кислотне число, мг КОН на 1 г олії	Число омилення, мг КОН на 1 г олії	Ефірне число, мг КОН на 1 г олії	Вміст гліцерину, %	Йодне число, г І на 100 г олії
Контроль	2,73±0,31	184,13±1,01	181,71±1,34	9,96±0,02	127,26±0,55
Хлормекват-хлорид	3,05±0,45	*207,40±1,08	*205,16±1,83	*11,18±0,09	*133,58±0,75
Суміш	2,67±0,13	*195,90±0,45	*193,69±0,89	*10,61±0,04	*135,79±0,63
Трептолем	2,75±0,09	*189,68±0,54	*187,69±1,26	10,20±0,10	*132,90±0,28

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

Отже, застосування різнонаправлених регуляторів росту призвело до покращення якісного складу олії внаслідок підвищення вмісту ненасичених жирних кислот.

Література:

1. Регулятори росту рослин у землеробстві : зб. наук. праць / за ред. А. О. Шевченка. – К. : Міністерство АПК, 1998. – 144 с.

2. Применение регуляторов роста растений в сельскохозяйственном производстве : сб. науч. тр. / [редкол. : Л. М. Державин]. – М. : ЦИНАО, 1985. – 119 с.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.