Экология/6. Экологический мониторинг

К.б.н., Москалик Г.Г., Вербельчук А.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Видовий склад угруповань антропогенно-трансформованих територій (на прикладі м. Чернівці)

У зв'язку з посиленою дією антропогенних чинників на оточуюче середовище актуальною стає проблема збереження флористичного різноманіття на урбанізованих територіях. У результаті активної людської діяльності природні ландшафти поступово перетворюються в техногенно-трансформовані. Значною мірою це пов'язано із ростом ступеня антропогенного навантаження, зокрема проведенням осушувально-меліоративних заходів, розорюванням земель, розгалуженістю мережі автомобільних і залізничних доріг, будівництвом у приміській зеленій зоні міста.

Мета дослідження: з’ясувати видовий склад та екологічну приуроченість угруповань антропогено-навантажених територій м. Чернівці.

Матеріал для дослідження – гербарні зразки, зібрані упродовж 2011 року на території міста Чернівці на дослідних ділянках: ділянка №1 (міське сміттєзвалище, розташоване по вул. Сторожинецькій), ділянка №2 (будівельний майданчик, розташований по вул. Юрія Гагаріна), ділянка №3 (будівельний майданчик, по вул. Галицький шлях), ділянка №4 (будівельний майданчик, вул. Руська), ділянка №5 (залізнична колія, вул. Коломийська), ділянка №6 (залізнична колія, вул. Моріса Тореза), ділянка №7 (залізнична колія, вул. Галицький шлях), ділянка №8 (придорожна смуга, вул. Червоноармійська). Ділянка контролю обрана у межах приміської зони 0,5 км, яка за територіальним розподілом належать до території міста. На кожній дослідній ділянці обирали 4-и площадки 5х5 м.

Дослідження видового складу ділянок здійснювали маршрутним методом.

Таксономічний склад флори з'ясовували, на основі зібраного гербарного матеріалу і уточнювався за Визначником вищих рослин України.

Екологічний аналіз здійснювали за показниками пристосування видів до основних екологічних факторів з об’єднанням у відповідні групи.

Встановлено що, на антропогенно-трансформованих ділянках кількість видів значно менша, ніж на контрольній ділянці (табл. 1). В контрольній зоні зростали 23 види, а на трансформованих ділянках – від 6 до 15 видів. Слід відмітити особливо збіднений видовий склад (всього 6 видів) вздовж дороги (№8); будівельні майданчики (№2,3,4) також характеризувалися збідненим рослинним покривом (від 9 до 14 видів).

Таблиця 1

Видова насиченість досліджуваних ділянок (екз.)

№ за/п

Родини

Номер ділянки

Контр.

1

2

3

4

5

6

7

8

1.                   

Айстрові

9

6

4

8

5

5

3

4

3

2.                   

Подорожникові

2

−

1

1

1

−

1

2

1

3.                   

Злакові

1

−

1

1

2

1

2

−

−

4.                   

Лободові

−

−

1

1

1

1

1

−

1

5.          

Берізкові

1

1

1

−

−

1

−

1

−

6.                   

Капустяні

1

−

−

1

−

2

1

1

−

7.                   

Бобові

3

4

−

−

−

1

−

1

−

8.                   

Кропивові

−

1

−

1

1

−

−

−

1

9.                   

Аралієві

1

1

−

−

−

−

−

1

−

10.               

Гречкові

−

1

−

−

1

−

1

−

−

11.               

Губоцвіті

1

−

−

−

−

−

1

−

−

12.               

Квасиницеві

−

−

−

−

−

−

1

1

−

13.               

Маренові

1

−

−

−

−

2

−

−

−

14.               

Раникових

1

−

−

−

−

1

−

1

−

15.               

Хвощові

−

−

−

−

−

1

1

−

−

16.               

Вербенові

1

−

−

−

−

−

−

−

−

17.               

Геранієві

−

−

1

−

−

−

−

−

−

18.               

Молочайні

−

−

−

1

−

−

−

−

−

19.               

Шорстколисті

1

−

−

−

−

−

−

−

−

20.               

Всього видів

23

14

9

14

11

15

12

12

6

На контрольній ділянці види належать до родини айстрових – 9, бобових – 3 види, подорожникові – 2 види, інші родини представленні поодиноко. З’ясовано, що родина айстрових представлена на всіх антропогенно-змінених ділянках від 3 до 6 видів.

Еколого-ценотична оцінка антропогенно-транформованих територій показала, що за відношенням до світла більшість досліджених територій характеризувалася переважанням геліофітів (близько 75 %), проте ділянка № 8 вирізнялась переважанням сциофітів більше 70 % видів. Для більшості досліджених територій характерно переважання рослин евтрофів та мезофітів.

Отже, встановлено, що на території міста Чернівці рослинний покрив синтаксономічно різноманітний. Найбільш повно на дослідних ділянках представлена родина Asteraceae. Проте виявлено зменшення кількості видів на антропогенно-змінених ділянках майже в два рази, що свідчить про збідненість видового складу.

Висновки

1. Встановлено, що на території міста Чернівці рослинний покрив синтаксономічно різноманітний. Проте внаслідок антропогенного та техногенного втручання флора м. Чернівці зазнає значних незворотних змін, які полягають у збідненні видового складу майже в два рази у порівнянні з контролем.

2. З’ясовано, що за відношенням до імперативних екологічних факторів більшість видів досліджених угруповань належать до геліофітів, евтрофів, мезофітів.

3. Доведено, що в угрупованнях антропогенно-змінених територій переважають бур’яни, що є серйозною екологічною проблемою для м. Чернівці.