Экономические науки/10. Экономика предприятия

К.е.н. Бойківська Г.М., магістрант Кобзар Наталія

Вінницький інститут економіки Тернопільський національний економічний університет, Україна

Виробничий потенціал промислового підприємства: сутність, особливості формування та використання

Ефективність діяльності промислових підприємств в умовах ринкової конкуренції залежить, в основному, від якості формування та рівня використання виробничого потенціалу. Для сучасної промисловості актуальним є розвиток економічно ефективних виробництв і підвищення конкурентоспроможності продукції, активізація інвестування в реальний сектор економіки та подолання тенденції зростання зносу основних засобів за рахунок використання та впровадження інновацій у виробничий процес.

Сучасний стан економіки України характеризується значним руйнуванням основних елементів виробничого потенціалу. Нераціональне використання природних ресурсів, непродумані форми і методи залучення робочої сили до систем господарських відносин, суттєві диспропорції у процесах формування виробничого потенціалу підприємств призвели до його скорочення, недосконалості системи відтворення його елементів. Вирішення цієї науково-практичної задачі не можливе без розробки та впровадження системно-функціонального підходу до формування та використання виробничого потенціалу у формуванні стратегії розвитку промислових підприємств в умовах невизначеності та мінливості зовнішнього економічного середовища.

Ще й до сьогодні процесам формування виробничого потенціалу підприємства не завжди приділяють належну увагу. Кризовий стан національної економіки та окремих підприємств, що супроводжується недовикористанням виробничих потужностей, нагромадженням понаднормативних запасів матеріалів і готової продукції, скороченням чисельності працівників, зниженням їхнього кваліфікаційного рівня і продуктивності праці та іншими негативними явищами, закономірно, призводить до втрати потенціалу сучасних виробничо-комерційних організацій, які формуються за рахунок нагромаджених ще за радянських часів основних фондів, земельних ділянок, технологій і т. д. [2].

Проблемам ефективного використання та управління виробничим потенціалом підприємств присвячено чимало праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів. Зокрема значний внесок у вирішення цих питань зробили такі вчені як Л. І. Абалкін, В. Г. Герасимчук, С. О. Іщук, Н. С. Краснокутська, Е. Б. Фігурнов, В. І. Свободін, Д. К. Шевченко, Ю. Ю. Донець, В. К. Фальцман, Й. М. Петрович, О. С. Федонін та ін..

Формування конкурентоздатного потенціалу підприємства безпосередньо пов’язане з виробничими можливостями підприємства. В процесі дослідження поглядів вчених-економістів на дефініцію «виробничий потенціал», зроблено наступні узагальнення даного поняття – це система відповідним чином організованих і спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів підприємства, яку складають відповідні системи – персонал, матеріально-технічна підсистема та організаційно-управлінська; це сукупність вартісних та натурально-речових характеристик виробничої бази, яка виражається в потенційних можливостях виробляти продукцію певного складу, технічного рівня і якості в необхідних обсягах [3; 5]. Під виробничим потенціалом підприємства деякі вчені розуміють сукупну можливість промислового підприємства забезпечувати на основі наявних ресурсів максимально можливі обсяги виробництва товарів і послуг: «…під виробничим потенціалом розуміється максимальна можливість випускати конкурентоспроможну продукцію, підвищувати ефективність діяльності на основі раціонального використання всіх видів ресурсів [4]».

С.Іщук стверджує, що виробничий потенціал промислового підприємства – це складна, організована, динамічна система, яка формується з множини елементів, що перебувають у взаємозв’язку та взаємодії і виконують різні функції в процесі виготовлення продукції необхідної якості та в терміни визначені ринком [1].

Дослідження теоретичного змісту категорії «виробничий потенціал» дозволяє відмежувати її від категорії «ресурсний потенціал». Ресурсний потенціал характеризує витратну частину виробничого процесу, виробничий же потенціал знаходить відображення на завершальній стадії виробництва, тобто формує його результати. Виробничий потенціал – це сукупність взаємодіючих виробничих ресурсів і комплексу можливостей щодо їх найефективнішого використання на підприємстві з метою випуску максимального можливого обсягу продукції відповідно до вимог споживачів.

У довгостроковій перспективі ефективність використання виробничого потенціалу має будуватися на елементах виробничої стратегії, сутність якої полягає у цілеспрямованій реалізації на принципах системності заходів у впровадженні екологозабезпечуючих, ресурсо- та енергозберігаючих технологій у виробництво, використанні останніх досягнень НТП; впровадженні науково-обґрунтованих систем управління якістю продукції, збалансування розвитку основних елементів виробничого потенціалу тощо.

Література:

1. Іщук С. О. Методи визначення ефективності виробничого потенціалу промислових підприємств / С. О. Іщук // Праці Одеського політехнічного університету, 2004. – вип. 2 (22). – С. 3-9.

2. Лапін Є. В. Методичні принципи вартісної оцінки виробничого потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / Є. В. Лапін, А. Ю. Жулавський / Режим доступу до статті: http://dspace.academy.sumy.ua/bitstream/123456789 /580/1/VUABS-14-2.pdf.

3. Лисяков В. П. Оцінка виробничого потенціалу підприємства / В. П. Лисяков // Наукові праці ДонНТУ, 2009. – Вип. 36-2. – С.100-105.

4. Россоха В. В. Організаційно-економічні передумови підвищення ефективності виробничого потенціалу підприємства АПК / В. В Россоха // Економіка АПК. – 2004. – № 1. – С. 43–48.

5. Талах В.І. Ретроспективний аналіз дослідження сутності виробничого потенціалу як економічної категорії [Електронний ресурс] / В. І. Талах // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/En_oif/2007_4_2/zbirnuk_O_FN_4has_2_134.pdf.