Зосимова Ж. С.

викладач

Харківський національний економічний університет

ВИЗНАЧЕННЯ НЕСТАБІЛЬНОГО ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПІДПРИЄМСТВІ

Поняття «зовнішнє середовище» [3] увійшло до складу об'єктів дослідження в 60-70-х роках XX століття разом з концепцією стратегічного управління, його виокремленням від оперативного. Дослідження зовнішнього середовища є необхідним у процесі розробки будь-якої стратегії діяльності підприємства, у тому числі й антикризової.

Зовнішнє середовище – це джерело, що забезпечує підприємство ресурсами, які необхідні для його підтримки [1].

Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників [80].

Слід зазначити, що внутрішнє середовище не має істотного впливу на діяльність підприємства, в порівнянні з зовнішнім середовищем.

Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним [2]:

1. Складність – велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів.

2. Мінливість – швидкість зміни оточення підприємства.

3. Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших).

4. Невизначеність – необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності.

Аналіз зовнішнього середовища підприємства є інструментом, за допомогою якого розробники стратегії контролюють зовнішні чинники з тим, щоб передбачити потенційні загрози і можливості, що відкриваються. Аналіз чинників непрямого впливу здійснюється за різними показниками, які характеризують їх динаміку і тенденції зміни.

Проаналізувавши наукову літературу [1-3] можна зробити такий висновок, що аналіз зовнішнього середовища є процесом, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні по відношенню до організації чинники, щоб визначити можливості і загрози для підприємства.

Вплив нестабільного зовнішнього середовища на діяльності вітчизняних підприємств характеризується підвищенням складності, рухливості й невизначеності, що зумовило необхідність визначення його місця й ролі у стратегічному управлінні підприємством.

Динамічність зовнішнього середовища, його змінюваність, відсутність необхідного обсягу достовірної інформації перешкоджають урахуванню всіх можливих наслідків впливу на діяльність підприємства. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, віддавати перевагу тим, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети сприяє, зокрема, аналіз внутрішнього середовища підприємства і виділення тих його суб'єктів, чий вплив на нього є відчутним [1].

Своєчасній і об’єктивній оцінці явищ, процесів і тенденцій, що відбуваються у зовнішньому середовищі, стає на заваді також відсутність необхідного обсягу достовірної інформації. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, що повинні враховуватися, віддавати перевагу тим із них, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети багато в чому сприяє аналіз внутрішнього середовища підприємства і виділення тих його субєктів, чий вплив на нього є відчутним.

У світовій економічній науці аналіз основних факторів зовнішнього середовища називають PEST-аналізом (від абревіатури назв основних елементів цього середовища): P – political and legal environment (політико-правове середовище); Е – economic environment (економічне середовище); S – sociocultural environment (соціокультурне середовище); T – technological environment (технологічне середовище) [1,2].

В результаті проведення даного аналізу зовнішнього середовища ми бачимо, що кожен з елементів має велике значення для ефективного формування стратегії та функціонування підприємства. Адже при не відповідності даним елементам у підприємства виникнуть значні проблеми в управлінні трудовими, виробничими та функціональними факторами роботи підприємства, що понесе значні збитки.

Середовище ніколи не буває стабільним. І звичайно, кожне підприємство повинно не тільки знати своє середовище і її природу змін, але і вміти реагувати на ці зміни: невдача в пристосуванні до середовища виллється в невдалий бізнес взагалі.

Сьогодні часто поряд із поняттям зовнішнього середовища використовується поняття нестабільного зовнішнього середовища. Згідно з [3] нестабільне зовнішнє середовище – це зовнішнє середовище, яке характеризується високим рівнем взаємопов’язаності факторів, що тягне за собою складність, рухомість та невизначеність середовища.

Інформація є основним джерелом визначення стану нестабільного зовнішнього середовища, і якщо її недостатньо або вона не точна, то виникають труднощі не тільки з визначенням стану середовища, але і з ухваленням адекватних рішень. Чим більше незрозумілостей, тим більші ризик і відповідальність. Ризик необхідно прогнозувати, аналізувати, оцінювати і не переходити за його доступні межі.

Список використаної літератури

1.Афанасьев М.В. Стратегія підприємства / М.В. Афанасьєв, Г.О. Селезньова. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с.

2.Багол А. Г. Структура современных механизмов формирования стратегии предприятия / А. Г. Багол, Н. Л. Кусик // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: збірник наукових праць. – Луганськ : Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2009. – № 21. – С. 35.

3.Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління: монографія / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мазенков та ін.; за ред. О.В. Мазенкова. – Х. : ВД „ІНЖЕК”, 2003. – 272 с.