Мехеда
Н.Г, Гладун Я.
Черкаський національний університет ім..
Б.Хмельницького
Методи
забезпечення кадрової безпеки на
підприємстві
Одним із важливих аспектів організації економічної
безпеки підприємства є процес забезпечення кадрової безпеки, який є
необхідним при ліквідації соціальних та
економічних загроз в їх виробничо-комерційній діяльності. [1].
Кадрова безпека — це процес запобігання негативним
впливам на економічну безпеку підприємства через ризики і погрози, пов'язані з
персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами загалом.
Внутрішні небезпеки такі:
невідповідність кваліфікації співробітників до обійманої посади (небезпека, що
спричиняє збитки); недостатня кваліфікація працівників (проблема, вирішити
яку зобов'язані кадровики); слабка організація системи управління персоналом
(немає філософії підприємства); слабка організація системи навчання (відсутня
система обліку перспектив розвитку персоналу, що створює соціальну непевність
у стабільності свого службового росту); неефективна система мотивації (немає
аналізу потреб кожної особистості й персональної мотивації); помилки в
плануванні ресурсів персоналу (найчастіше на просту роботу приймають
висококваліфікований персонал); відсутність творчих елементів у роботі;
нецільове використання кваліфікованих співробітників; працівники орієнтовані
на вирішення внутрішніх тактичних завдань; співробітники не орієнтовані на
дотримання інтересів підрозділу (немає цільового управління); відсутність або
слабкість корпоративної політики;
Зовнішні небезпеки такі: умови мотивації в конкурентів кращі; установка
конкурентів на переманювання; зовнішній
тиск на співробітників; втягування їх у різні види
залежності; інфляційні процеси (їх слід ураховувати під час розрахунку
заробітної плати) [2].
Відповідно до існуючих небезпек, виокремлюють такі основні методи забезпечення
кадрової безпеки підприємства: економічні, технологічні, організаційні,
соціально-психологічні, адміністративні та дисциплінарні.
Під економічними методами забезпечення кадрової безпеки
слід, в першу чергу, розглядати такі заходи, які створять сприятливе
матеріально-мотиваційне поле для співробітників організації та не спонукатимуть
їх до переходу до організацій-конкурентів з більш привабливими умовами оплати
праці зокрема. Тому на підприємстві слід регулярно здійснювати перерахунок
заробітної плати та забезпечувати її відповідність до роботи, що виконується.
Соціально-психологічні методи становлять собою сукупність
специфічних способів впливу на міжособистісні стосунки і зв’язки, соціальні
процеси, що виникають у трудових колективах. З позиції забезпечення кадрової
безпеки такі методи повинні ґрунтуватися на створенні сприятливого
соціально-психологічного клімату, формуванні стабільного колективу,
персональній роботі з кадрами й управління поведінкою персоналу, вирішенні
індивідуальних проблем кожного співробітника з метою гуртування персоналу та
відчуття колективізму. В таких колективах, як правило, співробітники цінують
свою роботу, прагнуть продовжувати працювати й надалі, інколи навіть не
зважаючи на привабливіші умови праці у конкурентів.
Суть технологічних методів полягає у розробці чітких
правил роботи із секретною інформацією і документами. Дані правила роботи
повинні бути доведені до відома усіх працівників, які мають доступ до подібного
роду інформації. В деяких випадках дана норма правил роботи, а особливо
зобов’язання щодо дотримання принципу нерозголошення інформації може бути
обговорена та прописана в трудовому контракті, що укладається при прийомі на
роботу. До технологічних методів належить також розробка й впровадження
сучасних форм охорони власності (майна, інформації) підприємства, зокрема баз
даних, програм і т.д.
Адміністративні методи з позиції забезпечення кадрової
безпеки підприємства пропонуємо трактувати як сукупність заходів з перевірки
персоналу на етапі прийому на роботу, здійснення періодичного внутрішнього і
зовнішнього аудиту діяльності персоналу та дотримання низки вимог у випадку
звільнення персоналу.
Організаційні методи забезпечують необхідні умови
функціонування організації, а також створюють межі, в яких вона функціонує та
розвивається. До них, зокрема, можна віднести розподіл функцій керівних кадрів,
періодичне відновлення повноважень (анулювання доручень, переділ функціональних
обов’язків тощо), доручення справ не одному фахівцеві, а декільком – на
конкурентній основі.
Сферою застосування дисциплінарних методів є передбачення
юридичних та дисциплінарних зобов’язань і відповідальності щодо роботи з
окремою категорією інформації. Застосування дисциплінарних методів матиме місце
у разі недотримання зазначених вимог шляхом стягнення, зауваження, висловлення
догани, переміщення посадових осіб, звільнення тощо [3].
Даний поділ методів на означені групи є досить умовним,
оскільки всі вони тісно взаємопов’язані. Без сумніву, менеджери із персоналу
можуть продовжити цей список, що й треба зробити після аналізу стану кадрової
роботи з погляду безпеки щодо забезпечення ефективності трудових відносин на
підприємстві [3].
Отже, забезпечення кадрової безпеки підприємства є
невід’ємною частиною ефективного функціонування організації в цілому. Виявивши основні фактори виникнення загрози для кадрової безпеки, можна
перейти до планування й організації заходів для її забезпечення.
Література:
1. Мехеда
Н.Г.,Маренич А.І. Соціально – мотиваційні складові кадрової безпеки/ Н.Г.
Мехеда, А.І. Маренич/ Фінансовий простір. –
2012. – № 2 (6). – с. 38 – 45.
3.
http://nuwm.rv.ua/metods/asp/vd1/Ve5917.pdf