Економічні науки / 2. Банки та банківська система

 

к.е.н., доц. Смоляк В.А., Вишнякова О.А.

              Харківський національний економічний університет, Україна

                                                               

Аналіз рівня розвитку ринку платіжних карток України

 

Сьогодні спостерігається гостра конкуренція банків щодо їхньої бо­ротьби за нові сегменти ринку карткового бізнесу. Зацікавленість клієнтів у надійному і зручному засобі розрахунку стимулює діяльність банків у наданні різноманітних якісних послуг і продуктів. За допомогою карток клієнти можуть отримувати заробітну плату та пенсію, розраховуватися в торговельних мережах, замовляти та оплачувати найрізноманітніші послу­ги, здійснювати банківські перекази та одержувати кредити.

З'явившись в середині минулого століття, банківські картки набули поширення в більш як 200 країнах світу і стали невід'ємним атрибутом цивілізованої людини.

На сьогоднішній день банківські картки виступають ключовим еле­ментом електронних банківських систем, та все більш активно витісняють звичні чекові книжки та готівку. Також операції з банківськими платіж­ними картками, з одного боку, розширюють спектр послуг банку, а з ін­шого - є потужним джерелом ресурсів як в іноземній, так і в національній валютах.

Власник банківської платіжної картки має цілу низку переваг перед готівкою: надійність збереження власних коштів при втраті платіжної кар­тки, достатньо тільки повідомити банк про втрату картки; зручність при розрахунку за певні товари чи послуги, як і в нашій країні, так і за кордо­ном, оскільки автоматична конвертація здійснюється за більш вигідним курсом, ніж в обмінних пунктах та можна проконтролювати свої витрати. Також у власників платіжних карток нещодавно з'явилася ще одна можли­вість оплачувати рахунки, не виходячи із дому.

У сучасних умовах важливою проблемою постає виявлення тенденцій розвитку ринку платіжних карток.

Український картковий ринок швидко розширюється за рахунок но­вих держателів карток, емітентів, а також точок обслуговування, але існує проблема у визначенні пріоритетів карток різного класу, які мають влас­тивості, що найбільшою мірою задовольняють споживачів України. Також проблемою сучасної української економіки є удосконалення грошово-кредитної системи, яка певною мірою залежить від організації та розвитку банківських платіжних документів, зокрема пластикових карток.

На розвиток безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток негативно впливають: низький рівень купівельної спроможності населення; незацікавленість населення в користуванні платіжними карт­ками; недостатній розвиток інфраструктури обслуговування платіжних карток; значні капіталовкладення для впровадження карткових розрахун­ків; додаткові витрати торговців на придбання та обслуговування облад­нання, навчання персоналу.

На 1 січня 2011 року загальна кількість платіжних карток, які знахо­дяться в обігу, становила понад 46 375 тис. од., із них кількість платіжних карток, за якими була здійснена хоча б одна операція протягом року, дорі­внювала близько 29 405 тис. од. Через десять місяців, тобто, 1 жовтня 2011 року кількість активних карток зросла до 33 263 тис. од., але й кіль­кість карток в обігу також зросла до 54 284 тис. од. [5].

Дивлячись на ці дані можна побачити, що зі збільшенням карток в обігу збільшується і кількість неактивних карток. Це пояснюється тим, що суспільство має низьку довіру стосовно карткової платіжної системи.

Лідером серед першої групи банків за випуском платіжних карток є «ПриватБанк», станом на 1 жовтня 2011 року він випустив понад 31 554 630 од. карток, «Райффайзен Банк Аваль» - 3 579 122 од. карток, «Ощадбанк» - 2 107 192 од. карток, «Укрсоцбанк» - 1 175 072 од. карток, «Укрексімбанк» - 834 678 од. карток, «Укргазбанк» - 716 090 од. карток, «ВТБ Банк» - 514 220 од. карток, «Брокбизнесбанк» - 507 750 од. карток, «Кредитпромбанк» - 319 758 од. карток, «ОТП Банк» - 147 082 од. карток та ін. [5].

Лідером серед областей України по використанню кількості платіж­них карток та інфраструктури їх обслуговування станом на 01.07.2011 р. є Київська область, в даній області нараховується 3 803 905 од. використа­них карток та 4 145 од. використаних банкоматів. У Дніпропетровській області кількість використаних карток - 3 753 600 од., а банкоматів - 764 од., У Донецькій області кількість використаних карток - 261 451од., а банкоматів - 3 181 од. Стосовно банкоматів, то Донецька область по використанню банкоматів перевищує Дніпропетровську об­ласть на 417 од. банкоматів. У Харківській області кількість використаних карток становить 1 828 959 од., а банкоматів - 1 776 од., за нею Одеська область, кількість використаних карток - 1 787 088 од., а банкоматів 1 555 од., Львівська, кількість використаних карток становить 1 542 244 од., а банкоматів - 1 580 од. Тут також слід зауважити, що Львівська об­ласть по використанню банкоматів перевищує Одеську область на 25 од. банкоматів та ін. [5].

В період з 1січня 2008 року по 1 січня 2011 року рівень випуску пла­тіжних карток мав тенденцію до зниження, тобто з 41 162 тис. од. змен­шився до 29 405 тис. од., а в період 2011 року рівень платіжних карток по­чав поступово зростати, і на кінець 2011року кількість платіжних карток складала 33 263 тис. од. [5].

Одним з недоліків є те, що використання банківських платіжних кар­ток на території України ще не розповсюджено, оскільки ринок цих по­слуг у нас ще знаходиться на стадії розвитку, а це призводить до того, що цими "благами цивілізації" можуть користуватися підприємства й фізичні особи тільки у великих населених пунктах. Ще одним недоліком є те, що певні типи карток можуть обслуговуватися лише в певних банкоматах. Також ще не всюди в торгівельних мережах можна зустріти банкомати та платіжні термінали, що так необхідні.

Кількість банкоматів, які обслуговували платіжні картки протягом року, збільшилась на 1 756 одиниць ( з 29 920 до 31 676 од., в період з 1.10.2010 р. по 1.10.2011 р.), а кількість платіжних терміналів зросла на 10 171 одиниць ( з 106 697 до 116 868 од. того ж періоду). На 1 січня 2011 р. року 31 676 встановлених в Україні банкоматів обслуговували 33 263 тис. емітованих платіжних карток, тобто в середньому на один банкомат припала 1 051 картка [5].

До недоліків банківських платіжних карток можна віднести вплив на них природних чинників: перепад температури, волога, прямі сонячні промені, механічні навантаження. Якщо власник платіжної картки забув або втратив Ріп-код, деякі банки беруть додаткову плату, можливі взломи комп'ютерних мереж банку хакерами, перехоплення даних про банківські платіжні картки і його власників при розрахунках через мережу Інтернет.

Залежно від використання банківських платіжних карток операції за їх допомогою можна поділити на готівкові та безготівкові. Тобто, якщо не знімаючи з картки грошових коштів, здійснюються розрахунки (або інші операції), то такі операції є безготівковими.

За наступними даними можна сказати, що українці все ж таки відда­ють перевагу готівковим коштам.

Найбільш популярною операцією з карткою є зняття готівки через банкомат (86,6%). На другому місці зі значним відривом - зняття готівки через касу банку (36%). При цьому частка користувачів цих операцій з ча­сом має тенденцію до незначного зменшення, на відміну від третьої за по­пулярністю операції - оплата товарів і послуг в магазинах (17,6% у 2010 році порівняно з 13,6% у 2008 році) [6].

В третьому кварталі 2011 року кількість операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, емітованих українськими банками стано­вила 220 млн. од. З них: отримання готівки - 165 млн. од., а безготівкових платежів - 55 млн. од. на суму 152 629 млн. грн. Звідси видно, що все ж таки суспільство надає перевагу готівці.

Серед основних причин некористування карткою для оплати в точках продажу, за словами респондентів є те, що суспільство віддає перевагу готівці (42%), далі зі значним відривом - мала кількість магазинів, що приймають картки, якими володіють респонденти [6].

В свою чергу не всі банки зацікавленні щодо повного переходу насе­лення до платіжних карток. Це можна пояснити тим, що з одного боку, комісія за зняття готівки у власній мережі банкоматів дорівнює нулю, а з іншого - жодна з фінансових компаній не може своєю інфраструктурою цілком задовольнити потреби власників своїх карт.

Значна кількість банків, що не мають власних мереж, об'єднуються у мережу під назвою «Атмосфера». Крім того, об'єднану мережу мають Укрсоцбанк та Ощадбанк.

Наслідки таких об'єднань призводять до комісії, що може коливатися від 0,5 до 1,5% при знятті готівки.

Ще одним недоліком є проблема дорогого пластику. Витрати на випуск і обслуговування пластикових карт всіх типів на 22 серпня 2011р. становили: Visa Electron – 55,39 грн., Maestro – 58,36 грн., Visa Classic – 151,07 грн., MasterCard Mass – 160,29 грн., Visa Gold – 536,43 грн., MasterCard Gold– 559,59 грн., а на 27 вересня 2011 року ці витрати підвищилися на 1 – 4 відсотка, крім масових Maestro. Таке подорожчання відбулося вже вдруге за 2011 рік. Станом на 26 грудня 2011 року середньоринкові витрати за картками у гривні, крім Visa Gold, не зрушилися ні на копійку. Витрати на картку Visa Gold на 26 грудня 2011 року зросла на 0,20% . Також дещо подорожчали картки у євро і доларах [7].Отже, з проведеного дослідження, можна зробити висновок, що всі ці проблеми негативно впливають на розвиток ринку платіжних карток і певною мірою призупиняють його.

Таким чином, для розвитку ринку платіжних карток перш за все необ­хідно викликати довіру спільноти, підвищити ефективність карткових те­хнологій за допомогою маркетингу фінансових послуг із забезпечення торговельно-сервісних підприємств консультаціями і супроводженням у процесі обслуговування за платіжними картками, безоплатним наданням витратних матеріалів та обладнання протягом усього періоду співпраці, проведенням навчання з персоналом тощо. Максимально захистити бан­ківську платіжну систему від не санкціонованого доступу комп'ютерних мереж банку. Боротьба зі шахрайством ефективна тоді, коли є колективна безпека. Будь-який окремо взятий банк повністю вирішити цю проблему не зможе. Тому постає питання взаємодії з правоохоронними органами, Українською міжбанківською асоціацією членів ЕигоРау Іпіетаїіопаі (ЄМА), банківськими установами з питань ризиків, які виникають у карт­ковому бізнесі, а також участь у семінарах, форумах ЄМА, міжнародних платіжних систем, інших організацій щодо безпеки карткових проектів.

Також необхідно дещо спростити або вдосконалити механізм корис­тування платіжними картами, так як для людей похилого віку цей меха­нізм є не дуже зручним, розробити захист пластикових карток від природ­них чинників. І за змоги більш розширити мережу безготівкових банків­ських пристроїв, а особливо у торгівельних мережах, бо ще не всюди можна розраховуватись платіжною карткою.

Цей аналіз необхідний так як український картковий ринок дуже ди­намічний: змінюються лідери, з'являються нові продукти і технології, не­змінним залишається лише одне - він швидко розширюється за рахунок нових держателів карток, емітентів і точок обслуговування, але все ще не в достатній кількості. Для багатьох комерційних банків пластикові картки стали новим напрямом бізнесу, ефективним фінансовим інструментом.

 

Література.

1. Міщенко, В.І. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг [Текст] / В.І. Міщенко, Г.В. Юрчук. – К.: Знання, 2003. – 304 с.

2. Кочетков, В.М. Основи аналізу банківської діяльності [Текст] / В.М. Кочетков. – К.: Тов. “Кондор”, 2007. – 281 с.

3. Роїна, О.М. Банківська діяльність в Україні [Текст]: нормативні документи / О.М. Роїна. – К.: Знання, 2007. – 234 с.

4. Орлюк О.П. Фінансова енциклопедія [Текст] / О.П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 472 с.

5. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/doccatalog/list?currDir=44577. – 30.03.2012 г.

6. Офіційний сайт новин gfk.ua [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gfk.ua/cgi/fts_search_all.pl. – 30.03.2012 г.

7. Офіційний сайт новин prostobank.ua [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prostobank.ua/plastikovye_karty/novosti. – 30.03.2012 г.