Шапошнікова О. М., Малишко М.Ю.

Донецький державний університет управління, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Однією з закономірностей розвитку світового господарства сьогодні є постійне зростання зовнішньоекономічних зв’язків між державами. Без здійснення зовнішньоекономічної діяльності побудова ринкової системи господарювання неможлива. Вона істотно впливає на темпи економічного зростання національної економіки та створення конкурентного ринкового, середовища а також примушує вітчизняних виробників покращувати якість виробленої продукції. Слід зазначити, що ефективність експортних операцій цілком залежить від наявності надійної і повної обліково економічної інформації, своєчасного відображення всіх операцій та повного розкриття інформації про цей вид постачань як відокремленої системи діяльності підприємств. Дослідження розвитку експортно-імпортних свідчать про наявність ряду питань організаційно методичного забезпечення їх обліку, які призводять до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства. Отже значущість і недостатній рівень теоретичної розробки питань методології та організації обліку експортних операцій у системі зовнішньоторговельної діяльності і потреби практики обумовлюють актуальність обраної теми.

Проблемними аспектами обліку експортно-імпортних операцій підприємств є облік валютних курсових різниць, узгодження податкового законодавства зі стандартами фінансового обліку, а саме визнання доходів і витрат від експортно-імпортних операцій, реальність відображення експортно-імпортних операцій в обліку. Неузгодженість бухгалтерського і податкового законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності, викликає багато проблем з відображення експортно-імпортних операцій у бухгалтерському обліку.

Організація бухгалтерського обліку експортних операцій визначається рядом факторів, передусім, участю або неучастю в експорті посередницьких організацій, порядком передачі права власності на товари, що експортуються, іноземному покупцю та формою розрахунків з ним. Важливою складовою обліково-економічної політики підприємств з експортних операцій є момент визнання доходів і витрат від обґрунтування правильності вибору якого залежить формування фінансових результатів. Облік доходів і витрат повинний бути організований таким чином, щоб не було розбіжностей у часі між відображенням доходу й періодом відображення витрат, а для запису на рахунках бухгалтерського обліку використовувалася інформація, що міститься у відповідних документах. У цьому випадку облік доходів і витрат буде відповідати принципам бухгалтерського обліку. Відповідно до чинного законодавства українські підприємства можуть ввозити з-за кордону необоротні засоби, матеріали, сировину, товари та інші товарно-матеріальні цінності, щодо яких немає обмежень. Найбільш поширеними імпортними операціями є ввезення товарів, у зв`язку з чим умовні приклади розглядаються саме із ввезенням цього виду товарно-матеріальних цінностей. Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 «Товари». Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за купівельними або продажними цінами в залежності від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами. Аналітичний облік розрахунків за експортно-імпортними операціями, як правило, здійснюється в розрізі видів країн та їх валют, а також за кожним іноземним постачальником та окремим контрактом. Це свідчить про необхідність контролю не тільки за своєчасністю розрахунків та кожною поставкою товарів, виконаних робіт та послуг, а і за кожним платежем та за валютою платежу.

Тому для підприємств зі значними обсягами експортно-імпортних операцій, до рахунків 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та до рахунків, на яких відображаються курсові різниці: 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Витрати від операційної курсової різниці» доцільно ввести субрахунки четвертого порядку, наявність яких забезпечить контроль не тільки за рухом товарів, робіт та послуг, а й за станом розрахунків з іноземними постачальниками та покупцями за видами іноземних валют, а також дозволить оперативно здійснювати перерахунок іноземної валюти в національну для достовірного відображення таких даних в бухгалтерському обліку та звітності [1, 55].

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності кожне підприємство постає перед необхідністю відображення в обліку курсових різниць, що виникають в результаті неспівпадіння курсів валют на дату здійснення господарської операції та фактичного перерахування коштів. Тому важливе значення при цьому має правильний їх розрахунок та об’єктивне відображення в обліку.

У відповідності до ст. 153 Податкового Кодексу України [3] визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Зокрема, згідно П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», сума авансу в іноземній валюті перераховується в валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. Курсові різниці відображаються в складі інших операційних доходів або витрат [2]. Отже, прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується в складі доходів платника податку, а збиток (негативне значення курсових різниць) враховується в складі витрат платника податку.

Оскільки курсова різниця не впливає на суму коштів, використовуваних при здійсненні зовнішньоторгових операцій, то можна зробити висновок, що і відображати її в первинних документах (таких як рахунок, накладна тощо) непотрібно.

Офіційно затвердженого документа, в якому б відображалися додатні і від’ємні курсові різниці, немає. Для цього можно розробити документ, який назвемо «Картка обліку курсових різниць», в якій буде вказано: курс НБУ на дату здійснення операції та на дату отримання коштів;сума в іноземній валюті та гривнях; курсові різниці.

Розроблені за таким принципом картки по кожній валюті, що використовується у розрахунках з іноземними покупцями та постачальниками, дадуть можливість максимально упростити процесс розрахунку курсових різниць, що є дуже важливим для організації обліку експортно-імпортних операцій, адже зменшує трудомісткість облікових робіт.

Для одержання достовірної інформації в обліку експортно-імпортних операцій на підприємствах України важливе значення має належна організація аналітичного обліку розрахунків з іноземними покупцями, замовниками, постачальниками та підрядчиками, а також обліку курсових різниць.

Для організації обліку експортно-імпортних операцій на підприємствах України важливе значення має більша деталізація рахунків обліку розрахунків з покупцями, замовниками та постачальниками, рахунків обліку курсових різниць. Запропоновані картки по кожній валюті, що використовується у розрахунках з іноземними покупцями та постачальниками, дадуть можливість максимально спростити процес розрахунку курсових різниць, що є дуже важливим для організації обліку експортно-імпортних операцій, адже зменшує трудомісткість облікових робіт.

Список використаних джерел

1. Бондарева О. Імпорт товарів: формування податкових витрат / О. Бондарева // Бухгалтерія. – 2011. – № 18-19. – С. 55-57.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ редакція від 23.12.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.

3. Солошенко Л. Імпорт товарів / Л. Солошенко // Податки і бухгалтерський облік. – 2011. - № 84. – С. 36-39.