Шапошнікова О.М., Стешенко О.Ю.

Донецький державний університет управління , Україна

Особливості планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Підприємства, що діють в міжнародному масштабі потребують стратегічного планування в значно більшій мірі, ніж підприємства, діяльність яких обмежується своєю рідною країною. Це виходить з того, що підприємства – суб’єкти ЗЕД стикаються з такими проблемами та перешкодами, як необхідність враховувати майбутні коливання валютних курсів, вартісні відмінності між країнами, торгові політики урядів, міжнародну конкуренцію та інше.

Планування є важливою складовою зовнішньоекономічної стратегії. Планування полягає в розробленні системи найважливіших визначальних показників господарської діяльності, які охоплюють усі сфери діяльності організації: виробництво, реалізацію, закупівлю сировини, матеріалів і товарів, фінанси, запаси товарів і матеріалів, робочу силу та ін.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства здійснюється за такими основними напрямками [3]: вихід на зовнішній ринок; експортно-імпортні поставки товарів, послуг і капіталу; валютно-фінансові і кредитні операції; створення й участь у діяльності спільних підприємств; міжнародний маркетинг; моніторинг національної економічної політики й економіки світових господарських зв'язків.

Ринкова стратегія підприємства передбачає зіставлення всіх альтернативних варіантів у сфері зовнішньоекономічної діяльності й обґрунтування оптимального рішення.

Процес планування ЗЕД підприємства охоплює такі етапи:

1. Аналіз усіх сторін зовнішньоекономічної діяльності підприємства. При цьому необхідно: аналізувати становище фірми на ринку з тими товарами і послугами, які підприємство випускає в даний момент; вивчати діяльність підприємства з позицій споживача товарів і послуг підприємства; аналізувати діяльність підприємства з позицій ринку.

2. Аналіз ринку майбутнього (аналіз попиту і пропозиції). Підприємству важливо визначити, яким буде ринок у найближчому майбутньому, у якому напрямку цей ринок розвиватиметься і чого чекають споживачі від фірми в майбутньому. При цьому необхідно: зіставити становище підприємства з місткістю майбутнього ринку; проаналізувати коливання кон'юнктури ринку.

3. Аналіз можливостей підприємства: аналіз очікуваного збільшення обсягу зовнішньоекономічної діяльності; аналіз переміщення підприємства на інші ринки; аналіз діяльності в новому середовищі і припинення діяльності в старій сфері.

4. Аналіз бюджетно-податкової політики: бюджетно-податкова політика усередині країни та її вплив на підприємство; бюджетно-податкова політика закордоном і її вплив на підприємство.

5. Вплив тенденцій у світовій економіці: аналіз світового ринку позичкового капіталу; аналіз зовнішньоторговельної політики різних країн.

6. Розроблення довгострокової стратегії ЗЕД: формулювання глобальної довгострокової цілі зовнішньоекономічної діяльності; формулювання варіантів досягнення цілей зовнішньоекономічної діяльності; декомпозиція глобальної цілі на піднесення; порівняння варіантів досягнення цілей зовнішньоекономічної діяльності.

Прагнення отримати прибуток більший, ніж в Україні, спонукає фірми виходити на міжнародний ринок. Незважаючи на присутність чинника непевності в новому середовищі (нові конкуренти, мінлива ринкова кон'юнктура, коливання валютних курсів, політична нестабільність та ін.), підприємство прагне нарощувати свою присутність на світовому ринку.

Підприємство виходячи на міжнародний ринок, відчувши на собі недоліки перших, скоріше спонтанних і імпульсивних дій, починає застосовувати планування. Успішне його використання дає можливість підприємству досягти ефективної підприємницької діяльності на зовнішньому ринку.

Планування ринкової стратегії здійснюється підприємством на трьох різних рівнях [2]: глобальний рівень - планування тут здійснюється в найбільш довгостроковому аспекті, визначаються важливі для підприємства цілі, які сприймаються як єдине ціле; стратегічний рівень - планування здійснюється на рівні керівництва підприємства і дає уявлення про довго- і середньострокові варіанти розвитку; фактичний рівень - у цьому разі планування зосереджується на визначенні конкретних заходів, необхідних для вирішення питань ефективного використання наявних ресурсів при реалізації глобальних цілей на тих ринках, де діє фірма.

Планування стратегії підприємства має на меті насамперед попередити несприятливий вплив зовнішніх чинників. Найважливішою його функцією є прогнозування майбутнього. Визначаючи бажані і можливі орієнтири своєї майбутньої діяльності на світовому ринку, підприємство зменшує можливість непередбаченої дії основних чинників, що діють на світовому ринку.

Складність економічних явищ і процесів у світовому господарстві і посилення впливу зовнішніх чинників на підприємство роблять стратегічне планування обов'язковою умовою господарської діяльності. До того ж, потреба в зваженій, ефективній політиці і передбачення ходу зовнішньоекономічної діяльності підприємства зростає зі збільшенням кількості ринків, де вона здійснює свою діяльність.

Згідно із статистичними даними зовнішньоекономічну діяльність підприємств ототожнюють зазвичай зі здійсненням експортної та імпортної діяльності (близько 80 % усіх здійснюваних у ЗЕД операцій).

Початковим етапом планування ЗЕД підприємства є визначення цілей ЗЕД. При плануванні експортних та імпортних операцій цілі підприємства деталізують залежно від його загальних цілей [1]. Основною метою експорту є: розширення виробництва, що приведе до збільшення прибутку. Основною метою імпорту є: розширення виробництва; модернізація і розширення виробничого потенціалу; економія на заміні сировини і обладнання ефективнішою зарубіжною продукцією; розширення асортименту на національному споживчому ринку та збільшення прибутку за рахунок нових внутрішніх ринків.

Просте і ясне визначення цілей являє собою важливу передумову успішного виходу на зовнішні ринки, так само як і точне оцінювання наявних ресурсів. Після цього пріоритет варто віддати зіставленню потреб та наявних ресурсів. Випадкові рішення можуть виявитися вдалими, проте лише постійне і цілеспрямоване планування дасть змогу досягти оптимальної віддачі від інвестицій.

У розробці стратегії враховується багато факторів: характер діяльності підприємства, його структура і кадровий потенціал, особливості галузі, тенденції розвитку макроекономічних процесів, стан правової бази, що регламентує умови господарської діяльності, та ін. Горизонт стратегічного планування, тобто часовий інтервал, на який ведеться планування, звичайно змінюється від одного року до п'яти і в кожному конкретному випадку залежить від стабільності економічного стану і передбачуваності майбутнього, терміну впровадження прийнятих стратегічних рішень, середньої тривалості часу, необхідного для реалізації конкретної ідеї від її зародження до практичного впровадження.

Таким чином, у розробці стратегії планування умовно виділяють такі етапи: стратегічний аналіз і прогностичне забезпечення; визначення мети і завдань підприємства; варіантна розробка стратегії (власне стратегічне планування); реалізація; контроль за виконанням; оцінювання і коригування стратегічного плану.

Список використаних джерел

1. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства / В.В. Іванова – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 472 с.

2. Кандиба А.М. Зовнішньоекономічна діяльність / А.М. Кандиба - К: Урожай, 2007. - 208 с.

3. Нємцов В.Д. Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник / В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань - К.: ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2009. - 560 с.