Мехеда Н.Г., Гоменюк Т.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

СТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРСТВА ПІДПРИЄМСТВ: ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ, МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

В умовах глобалізації економіки перед господарюючими суб’єктами постають якісно нові завдання, зумовлені необхідністю визначення адекватних шляхів і способів набуття конкурентних переваг для забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємств. Практична неможливість вирішення таких завдань власними силами за рахунок внутрішніх ресурсів призводить до розповсюдження різноманітних форм партнерств, зокрема стратегічних партнерств підприємств, які перетворилися на стратегічний імператив успішного довгострокового розвитку сучасного підприємства.

Метою є: теоретичне обґрунтування концептуальних засад розвитку стратегічних партнерств підприємств та пропозиції методологічного напряму, що спрямовані на виявлення передумов формування та оцінки потенціалу успішного розвитку підприємства шляхом створення стратегічних партнерств різних типів в умовах непередбачуваного зовнішнього середовища.

Можна стверджувати, що стратегічне партнерство підприємств – це форма договірних відносин між підприємствами з приводу досягнення ними стратегічних цілей або зміцнення набутих конкурентних переваг на основі спільного використання ресурсів, а також отримання синергійного ефекту, що, як правило, оформлюються підписанням угод.

На мікрорівні стратегічне партнерство асоціюється зі створенням стратегічних альянсів, що представляють собою систему партнерських відносин різноманітного організаційно-правового оформлення між суб’єктами господарювання, котрі зберігають певну самостійність та автономність діяльності, яку побудовано на невизначено тривалий термін на майнових та немайнових підставах з метою ефективного використання матеріальних та нематеріальних ресурсів для досягнення протягом певного проміжку часу єдиних цілей, дотримання спільних інтересів стратегічного та поточного характеру, розподілу ризиків, контролю та результатів спільної діяльності між учасниками альянсу.

Основними причинами формування стратегічних альянсів є:

1. отримання доступу до ринків партнерів;

2. використання нових технологій;

3. скорочення часу для нововведень;

4. економії на багатьох видах виробничих витрат;

5. в оптимізації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

6. доступ до матеріальних і нематеріальних активів партнерів по стратегічному альянсу.

Проте через особливості стратегічних партнерств не можливо виокремити єдиного підходу до визначення результатів їх функціонування. Стратегічні партнерства підприємств по-різному впливають як на діяльність підприємств, так і на галузь у цілому. Хоча існуть такі основні причини розпаду альянсів: розмір альянсів; якість членів системи; внутрішня конкуренція; проблеми управління системою альянсів [4].

В останні десятиріччя стратегічні партнерства набули різноманітних форм стратегічної взаємодії підприємств (кластери, альянси, мережеві організації та ін.), які в свою чергу характеризуються рядом важливих ознак, що дають змогу зрозуміти суть стратегічних партнерств за різних умов. Так, наявність  чималої кількості видів, типів та ознак вказують на їх детальне дослідження.

Аналіз практики функціонування стратегічних партнерств дозволяє виділити два підходи до способу управління ними: через створення органу управління партнерством та без його створення [3, с. 145]. Також управління доцільно розглядати в контексті вирішення питань організаційного забезпечення координації діяльності партнерів, інформаційної підтримки спільної діяльності та задоволення інтересів стейкхолдерів.

Впродовж останніх років існує помітна тенденція зростання кількості стратегічних альянсів з участю вітчизняних компаній. Але підприємства деяких галузей вже мають досвід укладання таких альянсів, а в інших секторах економіки компанії лише починають освоювати можливості спільної діяльності.

Українські підприємства укладають угоди як із іноземними компаніями, так і вітчизняними. Їх співробітництво може здійснюватися на будь-якому етапі діяльності організації. Через вступ до альянсів підприємтва прагнуть реалізувати свої стратегічні цілі, досягнення яких самостійно неможливе або значно ускладнене. Але слід зазначити й те, що головною причиною формування партнерства для підприємств України є  забезпечення економії витрат.

Стратегічні альянси можуть виникати як між компаніями-конкурентами, так і підприємствами однієї галузі, тобто компаніями-неконкурентами, які працюють у різних продуктових сегментах ринку або на різних географічних ринках.

Визначення дійсної кількості стратегічних альянсів підприємств на теперішній час ускладнено відсутністю в українському законодавстві визначення такої форми об’єднання підприємств. Це зумовлено тим, що компанії можуть укладати угоди і без створення нового підприємства, тим самим уникаючи державної реєстрації. А якщо організація не зареєстрована, то вона не піддається статистичному вимірюванню. Тому можна зазначити, що збільшення кількості альянсів в національній економіці відбувається одночасно із збільшенням числа угод про злиття та поглинання.

Динаміка росту кількості організаційних форм стратегічних підприємств в Україні має негативний характер. Це може бути зумовлено проблемами економічного характеру, правового, а також пов’язані із відмінностями національних та корпоративних культур.

Адже великі компанії, приходячи на ринок України намагаються не втратити власної торгової марки, тому вітчизняні компанії вони часто залучають в якості лише молодшого партнера. А купуючи українську марку інвестори взагалі не зацікавлені в тому, щоб залишити національній компанії частку в спільному підприємстві.

В свою ж чергу керівники вітчизняних підприємств мають острах у розголошенні важливої конфіденційної інформації про підприємство та у виникненні складнощів при регулюванні взаємовідносин між партнерами, спричиняючи розбіжності при вирішенні стратегічних завдань, що є найбільш вагомою перешкодою участі в альянсі.

Разом з тим, поступове зростання обсягів іноземних інвестицій, свідчить інвестиційну привабливість України.

З вищесказаного можна зробити такі висновки.

Формування стратегічних партнерств підприємств відіграє одну з провідних ролей як в економіках як розвинутих країн світу, так і України. Хоча дана форма партнерства з’явились в нашій країні відносно недавно, та певний досвід функціонування за останні роки вже накопився. І це не дивно, адже стратегічні партнерства підприємств дозволяють швидко досягти поставлених стратегічних цілей та ефекту синергізму з невеликими операційними витратами, меншими потребами в інвестиціях та високим потенціалом успіху.