ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ

Маковій О. П., студентка

Науковий керівник: Герасименко Ю. В., к.е.н., доцент

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Вступ. Останнім часом більшість організацій визнають, що саме шляхом командної роботи і проектним підходом можливо скоординувати діяльність працівників, згуртувати їх, підвищити якість результатів кінцевого продукту проекту і взагалі загальних результатів всієї роботи проектної команди.

Для команди проекту важливою є наявність у її членів певної комбінації взаємодоповнювальних навичок: функціональні (професійні) навички; навички з вирішення проблем і прийняття рішень; навички міжособистісного спілкування (активне слухання, корисна критика тощо).

Основна частина. Проектна команда – це група із двох або більше людей, які взаємодіють між собою і координують свою роботу задля досягнення поставлених цілей. Таке визначення має наступні складові: чисельність, постійна взаємодія, загальна мета, задачею якої є досягнення поставлених цілей і отримання успішного результату. Які ж проблеми існують при формуванні й розвитку проектної команди? Передусім, – це розподіл ролей і складання календарного графіку виконання завдань. Відомо, що в реальному проектному середовищі ці проблеми значно ускладнюються [3].

Проектна команда має такі суттєві ознаки, як: внутрішня організація, що складається з органів управління, контролю та санкцій; групові цінності, на яких формується почуття спільності в команді та створюється суспільна думка; власний принцип уособлення, що відрізняє її від інших команд; груповий тиск, тобто вплив на поведінку членів команди спільними цілями та завданнями діяльності; потяг до стабільності завдяки механізму відносин, що виникають між людьми у ході вирішення спільних завдань; закріплення окремих традицій [2].

Відомо, що ефективні проектні команди самі по собі не виникають, їх створюють лідери, затрачуючи немало зусиль для об’єднання людей в дружню, мобільну команду. Існує велика різниця між ново створеною і досвідченою командами. Час працює на досвід команди і її імідж. Спочатку відбувається знайомство між членами команди, потім – розподіл ролей і роботи, установлюються норми і уточняються завдання. Таким чином, кожен член команди стає частиною добре підлагодженого механізму. Задача лідера саме й полягає в тому, щоб визначити стадію розвитку команди і допомогти її членам підвищити ефективність досягнення поставленого кінцевого результату, – виконати задачі й досягти цілі проекту [1].

Послідовність розвитку проектної команди наступна [3]:

1) формування – стадія розвитку, під час якої відбуваються знайомство членів команди один з одним, згідно їх професійної орієнтації;

2) розлад – стадія розвитку команди, на якій виникають особисті конфлікти й розбіжності. Команді недостає злагодженості й єдності. Лідеру необхідно стимулювати всіх членів проектної команди приймати участь у вирішенні проблем і допомагати їм затвердити загальну концепцію й цінності;

3) нормалізація – стадія розвитку, на якій вирішуються внутрішні конфлікти й досягається налагодженість команди. Члени проектної команди приходять до консенсусу стосовно розподілу ролей і повноважень. Вони уже добре розуміють один одного, розбіжності між ними стираються і команда стає злагодженим колективом. За часом ця стадія короткострокова;

4) виконання – стадія розвитку, на якій головна увага членів проектної команди концентрується на досягненні поставлених цілей в проекті. Члени команди згоді з її місією. Їх робота скоординована, а всі розбіжності, які з’являються, вони усувають, тому що всі дії направлені на виконання завдання. Члени команди тісно контактують між собою, ведуть конструктивні дискусії задля досягнення поставлених цілей.

Ефективність проектної команди – це її здатність досягти наступних цілей: впровадження інновацій/адаптації до змін, підвищення продуктивності, забезпечення високої якості кінцевого продукту проекту і задоволення потреб споживачів.

На ефективність проектної команди впливають – злагодженість, загальні цілі, привабливість. Злагодженість – це єдність її учасників і їх націленість на загальні цілі. Лідер може використовувати деякі фактори для досягнення злагодженості проектної команди, наприклад, фактор взаємодії. Зрозуміло, що цей фактор пропорційно впливає на злагодженість проектної команди. Наступний фактор – загальні цілі, тобто цілі об’єднують членів команди, сприяють створенню однодумців. Привабливість – третій фактор, який працює завдяки однаковим установкам, які всім подобаються. В цих умовах проектна команда працює разом, з симпатіями і повагою відносяться один до одного. І нарешті, успіх і позитивна оцінка результатів проекту закріплює єдність проектної команди [2].

Фактори, що визначають принципи формування команди проекту:

1. Специфіка проекту. Вона визначає формальну структуру команди, рольовий склад, перелік знань, вмінь, навичок, якими повинні володіти члени команди.

2. Організаційно-культурне середовище. Зовнішнє середовище – це всі фактори, які не залежать від команди проекту, але впливають на її роботу. Внутрішнє середовище - це організаційна культура команди, вона включає способи розподілу влади, способи організації взаємодії між членами команди, способи розв’язання конфліктів, організація зовнішніх зв’язків тощо.

3. Особистий стиль взаємовідносин керівника з членами команди. Цей стиль залежить від типу лідера. Сучасна концепція лідерства виділяє такі типи керівників [3]:

- лідер, який може організувати роботу команди на принципах самокерівництва є найбільш цінним, його називають «зверх лідером»;

- сильний лідер, він впливає на членів команди шляхом застосування сили, санкцій, формального авторитету;

- транзактор – лідер, який організує ефективну роботу команди шляхом створення особливих форм комунікацій та інформаційних систем в команді;

- герой-візіонер – лідер, який впливає на людей силою власного переконання;

- пассіонарні особистості – лідери, які в змозі запропонувати іншим високі цілі та переконати членів команди в необхідності досягнення цих цілей.

Висновок. Проект-менеджер повинен розуміти, що його очікують різні перешкоди на шляху формування команди, і намагатися створити оточуюче середовище, адекватне до потреб. Специфіка формування команди полягає в тому, що вона не є традиційною організацією, відповідна організаційна форма повинна бути індивідуально підібрана під конкретний проект.

Література

1. Біла.О. О. Організація сумісної діяльності у проектних командах / О. О. Біла // Вісник Черкаського університету / Серія «Педагогічні науки» – Вип. 199. –Ч. 1 – 2011. – с. 243-246.

2. Браун М. Досягнення успіху в менеджменті проектів / Марк Браун; Британська Рада в Україні. – 2-е вид. – К., 2009. – 96 с.

3. Карамушка Л. М. Формування конкурентоздатної проектної команди (на матеріалі діяльності освітніх організацій) [монографія] / Л. М. Карамушка, О. А. Філь – К. : Фірма «ІНКОС». – 2010. – 268 с.