Кобзар І.В., Мних Є.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми обліку нематеріальних активів та шляхи їх вирішення

Трансформація господарського механізму та входження України в світовий економічний простір зумовили появу нових об'єктів та необхідність розробки такої системи обліку, яка б відповідала потребам зацікавлених користувачів та узгоджувалася з прогресивними здобутками бухгалтерської науки. До складу цих об'єктів належать і нематеріальні активи. Розширення сфери використання нематеріальних активів, недосконалість законодавчої бази та класифікації об'єктів, недостатня розробка методики оцінки зумовлюють потребу в удосконаленні їх обліку.

Актуальність теми обумовлена тим, що категорія нематеріальних активів певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою.

Мета роботи: дослідити основні проблеми обліку нематеріальних активів та розглянути основні заходи щодо удосконалення ведення обліку нематеріальних активів.

На відміну від рівня використання НА у західних країнах, українські підприємства мають надзвичайно низький їх відсоток у загальній вартості бізнесу (близько 2-5%). Занизькі показники частки НА зумовлені, насамперед, недосконалою методикою їх обліку та проблемами у вітчизняній правовій базі. До основних проблем належать такі:

- відсутня єдина думка щодо визначення терміну нематеріального актива;

- законодавство у сфері обліку звужує склад НА, зокрема, зараховуючи витрати зі створення багатьох НА до витрат звітного періоду, а методика обліку деяких об'єктів інтелектуальної власності взагалі відсутня;

- поряд з існуванням НА, якими підприємство користується або на правах власності, або на ліцензійній основі (як позикові), методичний підхід до відображення обох груп НА у звітності однаковий, що призводить до збільшення вартості майна та не дозволяє об'єктивно оцінити активи тим користувачам, які не можуть отримати додаткової інформації;

- часто облікова вартість НА нижче ринкової, що призводить до заниження вартості майна підприємства, оскільки в обліку, як правило, використовується витратний підхід. Наприклад, вартість реєстрації торгової марки на момент формування НА та через тривалий період часу буде вміщувати лише частину понесених витрат, що значно відрізняється від ринкової ціни, оскільки з часом, як правило, вартість зареєстрованої торгової марки зростає;

- існує неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику обліку НА;

- відсутня єдина обґрунтована методика оцінки НА, що унеможливлює розрахунок точних даних у рамках чинної системи обліку;

- немає чітко визначеної єдиної класифікації нематеріальних активів для потреб бухгалтерського обліку.

Враховуючи проаналізовані проблеми обліку та законодавчої бази щодо НА, можна запропонувати такі шляхи їх вирішення:

- внесення поправок до системи бухгалтерського обліку з удосконаленням таких пунктів як: сутності реєстрації торгової марки, авторського права, патентування винаходу і т.п., що дасть змогу бухгалтеру краще розібратися у сутності даних об'єктів інтелектуальної власності та оволодіти навичками правильної постановки їх на облік і відображення у звітності підприємства;

- внесення змін до правової бази, пов’язаних з методикою постановки на облік і відображення НА у звітності підприємства. Оскільки сьогодні юристи (патентні повірені) вивчають питання, які стосуються реєстрації торгової марки, патентування винаходу, промислового зразка, авторського права і т.п., тільки з позиції отримання правової охорони та захисту, внесення поправок у законодавство повинно сконцентрувати увагу фахівців на методиці обліку НА;

- узгодження законодавчого регулювання НА, розроблення методик контролю за формуванням і використанням НА, що допоможе отримати бажаний ефект від їх використання.

- застосовувати єдину класифікацію нематеріальних активів для потреб бухгалтерського обліку, наприклад запропоновану Котенко Л.М.

- визначити єдине обґрунтування терміну нематеріальних активів.

Невизначеність отримання економічної вигоди за рахунок використання нематеріальних активів і особливість їх моральної амортизації диктує необхідність перегляду вітчизняної методології нарахування амортизації для забезпечення об’єктивності інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності і правильності прийняття рішень щодо використання нематеріальних активів. Напрямками такого перегляду можуть бути:

– розширення переліку методів амортизації, які можуть використовуватись підприємствами, зокрема шляхом включення у П(С)БО 8 загальновживаних у світовій обліковій практиці методів;

– надання свободи підприємствам у визначенні термінів корисного використання нематеріальних активів.

Доцільно на законодавчому рівні врегулювати порядок списання відкладених витрат і внести зміни до Плану рахунків і П(с)БО 8 «Нематеріальні активи».

Категорія НА потребує подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово важливих об’єктів обліку вітчизняних підприємств. Незважаючи на інтеграцію світової економіки, сьогодні зберігаються національні відмінності в обліку НА, тому нагальною потребою є реформування бухгалтерського обліку та вдосконалення відповідної нормативної бази на основі міжнародного досвіду.