Гаджа Т. В.

Науковий керівник: Бійовська Л. І.

Буковинський державний фінансово-економічний університет м. Чернівці

РЕВІЗІЯ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ КОМП`ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

На сучасному етапі господарювання на підприємствах активно використовуються комп’ютерні системи бухгалтерського обліку, що в свою чергу вплинуло і змінило методику проведення ревізій на таких підприємствах. Підвищення ефективності контрольної діяльності залежить від застосування новітніх засобів контролю, одним з яких є комп’ютерні технології. Комп’ютер стає інструментом, який дозволяє контролеру не лише скоротити час і засоби при проведенні перевірок, але й здійснити більш детальне вивчення об’єктів, сформувати якісні робочі та звітні документи, а також здійснювати ефективне управління діяльністю суб’єкта контролю.

В ході дослідження даної теми, були використані роботи сучасних авторів. Глибокий аналіз ця тема знайшла у праці таких авторів, як Живко З.Б., Ревак І.О., Живко М.О., Верещагін С. А., Падерін І. Д. та інших.

Аналізуючи зазначені джерела, слід зробити висновок, що з приходом електронної обробки даних і комерційних систем, заснованих на комп’ютерній техніці, більшість операцій, що виконувались вручну, тепер є автоматизованими. З’явився новий тип ревізора – ревізор із технічними знаннями, який володіє електронною обробкою даних. На комп’ютер став інструментом для проведення ревізій.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства з одного боку, і комп’ютеризація контролю з іншого, суттєво змінюють та впливають на порядок проведення перевірок на конкретних господарюючих суб’єктах. Саме тому необхідним є вміння розрізняти контроль в комп’ютерному середовищі з використанням ручних та автоматизованих прийомів вивчення документів і операцій та контроль поза комп’ютерним середовищем з використанням ручних та автоматизованих прийомів.

У контрольно-ревізійних службах (управліннях, відділах, інших підрозділах), до функцій яких входить проведення ревізій, постійно зростає обсяг контрольної інформації. Це різні дані ревізій, тематичних перевірок, сигнали правоохоронних органів, друку (про виконання плану за декілька років на об’єктах ревізії, про проведені інвентаризації, про виявлені недостачі і крадіжки в різних розрізах, про відшкодування матеріальних збитків тощо). Підвищується роль аналізу контрольної інформації для удосконалення прогнозування і координації контрольно-ревізійної роботи, організації проведення ревізій [2, c. 79].

Слід зазначити, що на якість прийняття відповідних рішень у процесі здійснення контрою та підвищення інформаційного забезпечення впливають:

- підвищення кількості факторів, що мають вагомий вплив під час дослідження об'єкта, залежно від виду його діяльності;

- поглиблення аналізу господарських процесів, що визначаються ревізором;

- підвищення обґрунтованості висновків завдяки застосуванню економіко-математичних методів і модульних досліджень;

- чітке і обгрунтоване формування висновків ревізора, складовою яких є насамперед фінансове прогнозування майбутньої діяльності підприємства.

Це може забезпечуватися впровадженням нових комп'ютерних технологій обробки інформації та здійсненням контролю безпосередньо з використанням потужних комп’ютерних технологій.

Одни із основних аспектів роботи ревізора є перевірка та порівняння звітних даних із даними, які відображені у звітних документах, для того, щоб ототожнити показники форм фінансової, податкової і статистичної звітності та провести достовірний аналіз фінансової та господарської діяльності. При цьому необхідно зазначити причини неточностей, якщо вони є, та шляхи, резерви і фінансові прогнози і плани майбутньої діяльності підприємства, що досить важливо для фінансового обліку, оскільки його інформація використовується насамперед зовнішніми споживачами [3, c. 250].

Для підвищення якості комплексної ревізії слід попередньо вивчати не лише фінансову звітність, що надходить від підвідомчих підприємств, а й дані аналізу цієї звітності, ознайомитися зі службовим листуванням, вказівками й розпорядженнями комітетів (міністерств, відомств), поспілкуватися з тими працівниками, що виїжджали у відрядження на цей же об’єкт ревізії, ознайомитися з матеріалами попередніх ревізій і прийнятими за їх результатами рішеннями.

На якість прийняття відповідальних рішень у контрольному процесі та підвищення інформаційного забезпечення впливають: збільшення кількості факторів, які масово враховуються ревізором під час дослідження об’єкта залежно від видів його діяльності; поглиблення аналізу господарських процесів, що визначаються ревізором; підвищення обґрунтованості висновків завдяки застосуванню економіко-математичних методів і модульних досліджень; чітке і обґрунтоване формування висновків ревізора, складовою яких є насамперед фінансове прогнозування майбутньої діяльності підприємства [4, c. 40].

Приведені умови, що дозволяють забезпечити практичне застосування комп’ютерної техніки, показують і дозволяють правильно організувати порядок дій ревізорів на підприємстві при здійсненні контролю. Проте автоматизувати виключно усі прийоми вивчення документів чи операцій не дозволяє індивідуальний підхід контролера до проведення кожної конкретної перевірки. Тому можна комп’ютеризувати лише певні методи контролю, які часто повторюються. Ефективність досягається, коли є можливість пертворення даних бухгалтерської системи підприємства до програмного середовища системи контролера або конвертації системи контролера до структури інформаційної бази підприємства.

Істотним недоліком при проведенні комплексних ревізій є, зокрема, те, що як правило відсутня координація дій ревізорів, які здійснюють перевірку господарської діяльності підприємств, і під час ревізії не забезпечується збереження цінностей на об’єктах. Крім того, не координуються дії ревізорів з діями фахівців, які провадять тематичні перевірки з питань організації та економіки діяльності підприємств та їх підрозділів. Це призводить до роз’єднаності в діяльності суб’єктів комплексної ревізії та породжує дублювання при здійсненні контрольно-ревізійних процедур. Щоб усунути ці недоліки методики комплексної ревізії, потрібно координувати роботу ревізорів та фахівців на об’єктах ревізії. Для цього ревізори мають систематично підтримувати контакти з фахівцями, які беруть участь у комплексних ревізіях, а результати їх тематичних перевірок глибоко аналізувати й підкріплювати документами та обліковими даними.

Отже впровадження у практику контролю викладених вище висновків і рекомендацій надасть можливість покращити якість ревізії, забезпечити відповідність інформації, що отримується в процесі перевірок, сучасним вимогам її оперативності і достовірності, забезпечити належне документування процесу і результатів контролю, а також дозволить підвищити ефективність контрольної діяльності в цілому.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 № 2939-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

2. Верещагін С. А. Інформаційні системи і технології в обліку/ С. А.

Верещагін // Економіка і держава – 2012 №1. – с. 78-83

3. Живко З.Б., Ревак І.О., Живко М.О. Контрольно-ревізійна діяльність / З.Б. Живко, І.О. Ревак, М.О. Живко: [навчальний посібник.]-К.: Алерба, 2008.-496с.

4. Падерін І. Д. Контроль і ревізія в умовах застосування комп’ютерних систем бухгалтерського обліку підприємств / І. Д. Падерін // Економіка, фінанси, право. – 2011. - №2. – С. 38 – 39.