Салімовський Д. В.

Науковий керівник: Богданова В. С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. Михайла Туган-Барановського

Бухгалтерський облік у недержавних пенсійних фондах

На сьогодні питання щодо особливостей діяльності системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні набуває надзвичайної актуальності. Це виражається у тому, що багаторівнева пенсійна система, яка впроваджується в Україні передбачає диверсифікацію джерел отримання доходів і має на меті поліпшити пенсійне забезпечення громадян України.

Перераховуючи невеликі суми до недержавного пенсійного фонду, можна помітно підвищити розмір своєї майбутньої пенсії. Необхідність запровадження недержавних систем пенсійного забезпечення визнана більшістю країн світу.

Проблемам обліку у недержавних пенсійних фондах присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як, В. Абрамов, О. Васильченко, О. Коваль, А. Нечай, Я. Савченко, А. Камінський, Д. Леонов та багато інших авторів.

Мета даної роботи полягає у вивченні питань організації облікового процесу у недержавних пенсійних фондах.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) – фінансова установа, яка працює винятково з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників НПФ, їх інвестування та здійснення пенсійних виплат учасникам і має статус неприбуткової організації [1].

Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних операцій недержавних пенсійних фондів з метою визначення єдиного методологічного підходу щодо ведення бухгалтерського обліку НПФ, а також з метою вдосконалення державного регулювання діяльності з надання послуг з недержавного пенсійного забезпечення [2].

Для обліку операцій, що здійснюються НПФ, використовується План рахунків обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Умовно пенсійну схему можна поділити на дві частини: порядок здійснення внесків і порядок здійснення виплат.

Підставою для обліку пенсійних внесків, що надійшли протягом операційного дня, є щоденна виписка з поточного рахунку пенсійного фонду, яка є документальним підтвердженням факту надходження на поточний рахунок пенсійного фонду внесків відповідно до укладених пенсійних контрактів [3].

Надходження пенсійних внесків до НПФ відображається за дебетом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та кредитом рахунку 41«Пайовий капітал».

Аналітичний облік по рахунку 41 «Пайовий капітал» ведеться в розрізі індивідуальних пенсійних рахунків учасників пенсійного фонду та відповідно до встановленої Держфінпослуг структури індивідуального пенсійного рахунку.

Внески до пенсійного фонду, щодо яких не з'ясовано особу платника та підстави для перерахування, якщо такі кошти не були своєчасно витребувані платником (минув строк позовної давності) визнаються доходами та відображаються кореспонденцією рахунків Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт 752 «Інші надзвичайні доходи» [2].

До витрат пенсійного фонду, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, оплату яких проводять за рахунок пенсійних активів, належать: сплата винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду; оплата послуг зберігача; оплата послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду; оплата послуг торговців цінними паперами, витрати на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду; оплата послуг з оцінки об'єктів інвестицій у порядку, передбаченому законодавством.

Нарахування плати за послуги здійснюють по кожному договору окремо згідно з умовами договору за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Облік прибутку (збитку) від інвестування активів пенсійного фонду здійснює адміністратор пенсійного фонду відповідно до встановленої облікової політики пенсійного фонду та використовуючи Методичні рекомендації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з бухгалтерського обліку основних операцій недержавних пенсійних фондів.

Доходи пенсійного фонду накопичуються на відповідних рахунках класу 7 «Доходи та фінансові результати», а витрати діяльності пенсійного фонду – на відповідних рахунках класу 9 « Витрати діяльності». В кінці звітного періоду залишки по рахунках доходів та витрат списують на відповідні субрахунки рахунку 79 «Фінансові результати» в розрізі видів діяльності (операцій), за якими отримано відповідний фінансовий результат [2].

Прибуток (збиток) від здійснення операцій з активами пенсійного фонду складається:

1) при відчуженні активів — з різниці між доходом, отриманим від продажу (відчуження іншим способом) відповідного активу пенсійного фонду, та вартістю, за якою такий актив обліковується на дату проведення останньої оцінки такого активу;

2) при проведенні переоцінки активів – з доходу від збільшення вартості або втрат від зменшення вартості активів пенсійних фондів;

3) із доходів (втрат) від курсових різниць, що визначають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів»;

4) із втрат від вибуття активів, які перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами.

Увесь без винятку прибуток (збиток) від інвестування активів пенсійного фонду підлягає розподілу між учасниками пенсійного фонду в системі персоніфікованого обліку пенсійного фонду пропорційно до сум, відображених на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках, на дату здійснення розподілу.

Таким чином, завдяки досягненням пенсійної реформи можна отримувати державну і недержавну пенсії, що забезпечить фінансову незалежність та впевненість у майбутньому.

Література

1. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» вiд 09.07.2003 № 1057-IV

2. Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних операцій недержавних пенсійних фондів від 09.12.2004 р. № 2968

3. Камінський А.Б., Леонов Д.А. Розкриття інформації в системі недержавного пенсійного забезпечення: обґрунтування доцільності та практика реалізації / А.Б. Камінський, Д.А. Леонов // Фінанси України. – 2011. – № 6. – С. 62-72.