Магістрант Неліпа А. І.

Донецький державний університет управління, Україна

Міжнародний факторинг в умовах фінансової кризи

Історія факторингу як правового явища дослідниками даного питання описується по-різному. Одні вважають факторинг проявом сучасного капіталістичного права, указуючи на те, що він виник лише в 30-х рр. минулого століття в США, інші знаходять ознаки факторингу ще 2500 років тому у Стародавній Месопотамії в операціях з обслуговування купівлі-продажу рабів. Проте найбільш обґрунтованою представляється точка зору, через яку факторинг є явищем, що виникло в результаті трансформації середньовічного англійського інституту торгового посередництва, який в результаті перенесення на «американський ґрунт» придбав свої специфічні риси. З огляду на останню позицію, початок операціям факторингу поклав створений в Англії ще в XVII в. «Будинок факторів» (House of Factors) [1].

Паралельно з розвитком факторингу в банківській сфері, розвивається і міжнародний факторинг. Так, в 1960 році з'явилася перша факторингова асоціація – International Factors Group (IFG) (є відкритою організацією), яка на сьогоднішній день об'єднує більше ніж 60 компаній з 41 країни світу.

Важливим етапом розвитку ринку факторингових послуг як в Україні, так і на пострадянському просторі стало створення у 2001 році Східноєвропейської факторингової асоціації, головним завданням якої є розвиток факторингу на відносно нових ринках країн СНД. У Східноєвропейську факторингову асоціацію входять факторингові компанії з України, Росії, Казахстану, Вірменії, Молдови [3].

У зв’язку з кризою ринок факторингу зазнав значних змін, а обсяги його зменшилися. Перш за все, стрімке докризове зростання та агресивне завойовування ринку обернулося банкрутством для багатьох компаній, а ті учасники ринку, що вистояли, зазнали суттєвих змін не лише у стосунках з клієнтами, але й у структурі самої компанії [2]:

1) різко скоротилися позичкові кошти;

2) посилилися неплатежі, зросли обсяги простроченої дебіторської заборгованості;

3) посилилися вимоги щодо ризиків, різко скоротилося фінансування нових клієнтів;

4) скоротилися ліміти за поточними договорами на факторингове обслуговування;

5) відбулося згортання програм розвитку факторингових компаній;

6) у багатьох компаніях виникли касові розриви, що можуть призвести до їх дефолту;

7) на хвилі кризових явищ активізувалось шахрайство;

8) зросли валютні та кредитні ризики.

З огляду на те, що через кризу багато факторингових компаній будо закрито, а в більшості банків факторингова діяльність була призупинена, змінилася розстановка сил на факторинговому ринку.

Порівняно з банківським кредитуванням факторинг знаходиться в більш вигідному становищі з точки зору повернення виплаченого фінансування, оскільки при неспроможності клієнта заплатити, факторингова компанія може зібрати гроші з його покупців.

Відбулися значні зміни в структурі факторингового бізнесу. Металургійна галузь та будівництво найбільш мірою відчули на собі роль кризи, обороти компанії значно зменшилися, а зростання заборгованості, що формувалася в до кризові часи з розрахунком на стрімкий розвиток призвело до банкрутства багатьох компаній. Звісно, постраждали і обслуговуючі галузі, в тому числі фінансової сфери: банки, фінансові компанії, інвестиційні фонди, які зіштовхнулися зі складністю повернення коштів [2].

Факторинг, звичайно не є панацеєю від кризи і не здатен врятувати всю українську економіку, але він може значно допомогти вижити компаніям та стимулювати внутрішній попит.

Не варто розраховувати, що факторинг може врятувати будь-яку компанію від банкрутства. Якщо існує попит на продукцію підприємства, факторинг допоможе оживити та навіть збільшити бізнес. Використання факторингу є додатковою перевагою для підприємства. У той час, як конкуренти стикаються з нестачею оборотних коштів та змушені залучати кредитні ресурси, компанія, що використовує в своїй діяльності факторинг, не потерпає від нестачі оборотних коштів та за умов правильного управління може забрати у конкурентів частину ринку [3].

Міжнародний факторинг є одним із каналів світового переливу капіталу. На загальнодержавному рівні міжнародний факторинг дозволяє збільшувати обсяги експортних операцій, врівноважуючи платіжний баланс та зменшуючи дефіцит бюджету, обумовлює прозорість діяльності суб’єктів господарювання та фінансових установ. На рівні окремого підприємства його використання значно прискорює і забезпечує стабільне поступове зростання та розвиток, зменшує різноманітні ризики, стимулює створення довгострокової програми розвитку, є гнучким інструментом фінансування оборотного капіталу на шляху до підвищення ліквідності [1].

Незважаючи на досить високу вартість факторингу, йому надається перевага на основі застосування закону зменшення вартості грошей у часі. Використання в Україні факторингових послуг надає можливість українським експортерам отримувати достовірну інформацію про фінансово-господарський стан закордонних партнерів перед укладанням експортних контрактів і гарантовано отримувати оплату за експорт продукції [1].

Список використаних джерел

1. Внукова Н.В. Основи факторингу/Н.В. Внукова// Навч. посіб. - К., 2008. - 252 с.

2. Колесова І. К. Використання факторингу в управлінні фінансами корпорації/І.К. Колесова // Фінанси України. - 2009. - № 3. - С.135 – 143.

3. Ткаченко А.М. Використання факторингових операцій при управлінні дебіторською заборгованістю на підприємствах України / А.М. Ткаченко, М.В. Гугля // Экономи-ческие проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. – Донецк, 2008. – Вып. 1, ч. 1. – С. 273-282.