Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Бабишена М.І.

Херсонська державна морська академія, Україна

Проблеми гуманітарної підготовки майбутніх суднових механіків

Гуманітарна підготовка майбутніх суднових механіків спрямована на оволодіння загальнолюдськими цінностями, опанування національної культури, оволодіння філософським світоглядом та законами пізнання навколишнього світу, поглиблення знань рідної та іноземної мов.

Проблема гуманітарної підготовки спеціалістів технічного профілю не нова, але інтерес до неї не спадає, бо постійно зростає потреба як гуманітарних знань, так і гуманітарного знання як людинотворчого фактора в формуванні особистості майбутнього фахівця залишаються найактуальнішими. В українській та російській педагогічній науці загальні проблеми гуманітарної підготовки спеціалістів технічних навчальних закладів досліджували такі вчені, як Пашков Ф.Є. та Шубін В.І. (пошук шляхів гуманітарної реконструкції інженерної освіти), Лузік Е. (цілі та завдання гуманітарної підготовки в системі технічної університетської освіти), Логачев В. та Гаранта О. (активізація процесу гуманітарної підготовки студентів технічних вузів) та інші. Проблема гуманітаризації та гуманізації вищої технічної освіти стала предметом дослідження Балла Г., Бобіни О., Волчкової В., Горбунова В., Єфремова Л., Зязюна І., Романової С. Дослідницький інтерес багатьох науковців спрямований на визначення ролі гуманітарних дисциплін у становленні особистості інженера (Ковальова О.В., Мазуркевич Л.О., Фізер І., Малахова Н.Н.). Проблема інтеграції технічних та гуманітарних дисциплін висвітлена в роботах Рогозіна Г.Г., Надводської В.В., Кузьміченко І.О., Вознюк О.М. та інших.

Проаналізувавши галузевий стандарт вищої освіти України, освітньо-професійну програму підготовки бакалавра (галузь знань 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура», напрям підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт», кваліфікація «Бакалавр суднової енергетики», професійне спрямування «Експлуатація суднових енергетичних установок») [2], ми прийшли до висновку, що всі результати діяльності сучасного суднового механіка спрямовані більшою мірою на розвиток професійно-технічної компетенції. Тому зростає роль гуманітарної складової в підготовці сучасного фахівця. Сучасний судновий механік повинен вміти не тільки задовольнити технічні потреби суспільства, а й передбачати соціальні, економічні та екологічні наслідки своїх дій, а також орієнтуватися в світовому професійному просторі. Технічна освіта об’єктивна, системна і базується на фундаментальних законах природознавства. Якщо раніше від технічного працівника з вищою освітою вимагали лише високу кваліфікацію для того, щоб він вчасно міг розпізнати і ліквідувати різні неполадки на виробництві, то нині це в змозі зробити технік чи механік за допомогою різних технічних засобів. Проте від технічних спеціалістів з вищою освітою вимагають передусім творчості. Сьогодні висококваліфікований працівник – це організатор виробництва і творець. Тож сучасний випускник повинен бути здатним не тільки приймати певні технічні рішення, а й вирішувати проблеми, які постають при спілкуванні з людьми або при керуванні колективом. Судновому механіку в майбутній своїй професійній діяльності доведеться висловлювати думки, накази, пояснювати раціонально виконання професійних дій, бути комунікабельним, упевнено вести діалог і монолог.

Саме тому гуманітарна освіта стає сьогодні невід’ємною складовою професійної підготовки майбутнього фахівця технічного профілю, яка здатна сформувати філософські, етнічні, психологічні та інші погляди та переконання майбутнього фахівця.

Серйозним недоліком гуманітарної освіти в сучасних умовах є відсутність предметно-тематичної сконцентрованості. Діючі зараз начальні програми орієнтовані на так звану «оглядовість». Передбачається, що студент повинен знати «основи», але при тій кількості годин, що відводяться на вивчення відповідних предметів, знати ці предмети практично неможливо навіть на рівні основ. Внаслідок цього навчальний матеріал із гуманітарних дисциплін не засвоюється системно, бо немає глибини розуміння. У кращому випадку студенти засвоюють набір розрізнених фактів, більш придатних для «вікторин», ніж для реального життя та професійної діяльності [4].

Наведемо витяг з навчального плану підготовки бакалавра (галузь знань 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура», напрям підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт», кваліфікація «Бакалавр суднової енергетики», професійне спрямування «Експлуатація суднових енергетичних установок») Херсонської державної морської академії.

№	Дисципліни	Навантаження, годин						Розподіл годин по курсах та семестрах
		Аудиторних				Самостійна робота		І				ІІ				ІІІ				ІV
		Усього годин	Усього	Лекції	Семінари			1 семестр		2 семестр		3 семестр		4семестр		5 семестр		6 семестр		7семестр		8 семестр
1	Історія України	108	36	20	16	72		2								-
2	Українська мова (за проф. спрямуванням)	36	18		18	18						1				-
		72	40	20	20	32								2		-
3	Історія української культури	72	32	16	16	40				2						-
4	Філософія	108	48	32	16	60				3						-
5	Англійська мова	90	36		36	54	2
		90	32		32	58			2
6	Англійська мова (за професійним спрямуванням)	54	36		36	18					2 8*
		54	40		40	14							2 8*
		-	-		-	-									-
		54	36		36	18											2 8*
		36	32		32	4													2 8*
		54	40		40	14															2 8*
7	Фізичне виховання	324	212		230	112	2 2*				2 2*		2 2*		-		2 2*		2 2*
8	Релігієзнавство	54	36	20	16	18					2				-
9	Соціологія	72	40	20	20	32							2		-
10	Психологія	54	36	20	16	18					2				-
11	Історія мореплавства	54	36	20	16	18	2								-
12	Географія судноплавства	54	18		18	36	1								-
13	Менеджмент морських ресурсів	54	32	18	14	22									-						2
14	Морське право	54	20	10	10	34									-						1

* - додаткові освітні послуги.

Мал.1. Цикл соціально-гуманітарної підготовки у Херсонській державній морській академії

Аналіз навчального плану показав, що на гуманітарні дисципліни відводиться дуже мала кількість аудиторних годин. У деяких семестрах (6, 7) не вивчається жодної гуманітарної дисципліни (за винятком «Англійської мови (за професійним спрямуванням)» та «Фізичного виховання». Лекції та семінари проводяться 1 раз у два тижні. Частина наведених дисциплін представлена тільки семінарами. Так, наприклад, «Українська мова (за професійним спрямуванням)» представлена тільки семінарами у 3 семестрі, «Географія судноплавства» - у 1 семестрі. У 5 семестрі запланована плавальна практика, тому він є не навчальний. Велика кількість годин курсантам відводиться самостійній роботі вивчення матеріалу. На нашу думку, значний обсяг матеріалу з дисциплін циклу, його складність та різноманітність не дозволяють майбутнім судновим механікам засвоїти його в повному обсязі.

Гуманітаризація технічної освіти повинна спрямовуватися, по-перше, на те, що б не допустити суто «професійної» однобокості майбутнього фахівця і, по-друге, закласти основи його гуманістичного світогляду [3, 13]. Адже студент технічного вищого навчального закладу за роки навчання має не лише одержати нові фахові знання, а й набути навичок, умінь спілкуватися та здійснювати вибір в професійному середовищі і повсякденному житті.

Отже, в процесі підготовки майбутніх суднових механіків вкрай необхідно дотримуватися принципу гармонійного поєднання і взаємодоповнюваності професійної та гуманітарної складових освіти. Аспекти висвітлення цієї проблеми є перспективою нашої подальшої роботи.

Література:

1. Актуальні проблеми гуманітарної освіти: збірник наукових праць / За ред. А.М. Ломаковича і Г.В. Онкович. – Київ- Кременець: КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2004. – 400 с.

2. Галузевий стандарт вищої освіти України (освітньо-професійна програма підготовки бакалавра), - МОН, молоді та спорту України: - К, 2012. - 24 с.

3. Зіньковський Ю., Мірських Г. Креативність фрак тал сучасної парадигми вищої технічної освіти (стаття друга) // Вища освіта України. 2007. - №4. – С.11-28.

4. Сорокин Г. Педагогические особенности гуманитаризации технического образования в вузе // Alma mater. - 2008. - №1. – С.14-16.