Акуленко К. Ю.

аспірант кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій

Тернопільський національний педагогічний університет, Україна

Характеристика структури готовності до професійної діяльності економістів

Готовність до діяльності в сучасній науковій літературі, розглядається як цілісне вираження особистості, яке містить мотиви, переконання, інтелектуальні здібності, знання, уміння і навички, налаштованість на професійну діяльність, що характеризує сформованість до виконання обраної професії [1, с. 75Ошибка! Источник ссылки не найден.].

Проблема готовності фахівців до професійної діяльності почала досліджуватися з кінця XIX – початку XX ст. До перших науковців, які її вивчали відносились О. Кюльпе, К. Марбе, Д. Узнадзе. На той час вони трактували готовність, як настанову. У 70-х роках XX ст. проблему готовності досліджували К. Дурай-Новакова, Л. Кондрашова, А. Ліненко, В. Моляко, О. Мороз, В. Сластьонін та ін.

У своїх дослідженнях такі науковці, як М. Дьяченко, Л. Кандибович і В. Пономаренко трактують готовність як активно-діючий стан особистості, що відображає зміст поставленого завдання та умови його здійснення. Вони почали вивчати її структуру до якої віднесли компоненти, критерії та показники [2, с. 34].

Готовність є однією із важливих складових яка характеризує здатність фахівця здійснювати професійну діяльність. Для того, щоб економіст був підготовлений до фахової діяльності, навчальний процес повинен забезпечувати формування компонентів готовності.

Вимоги до фахівців економічного профілю періодично зазнають змін. Це впливає на зміну окремих критеріїв та показників структури готовності. Сучасні фахівці, які досліджують структуру готовності: І. Носач, С. Тарасова, В. Різник, та ін. У дисертаційній роботі I. Носач дослідила формування професійних умінь і навичок майбутніх економістів. Вона виділила такі компоненти готовності до професійної діяльності як мотиваційний, ціннісний, когнітивний та професійна самосвідомість [3, с. 105]. Згідно досліджень С. Тарасової до структури готовності майбутніх менеджерів-економістів відноситься інформаційна, мотиваційна, психологічна і рефлексивна складові [4, с. 13].

На нашу думку, готовність економістів до професійної діяльності – це складне особистіно-професійне утворення, необхідність якого зумовлена соціально-економічними потребами суспільства, яке відображає високий рівень професійної компетентності, моральної та інформаційної підготовленості кадрів. На нашу думку до компонентів готовності варто віднести такі: мотиваційний, когнітивний і орієнтаційно-професійний.

Охарактеризуємо кожен з компонентів готовності. Мотиваційний компонент включений у структуру готовності практично всіма науковцями. Позитивне відношення до майбутньої професійної діяльності слугує рушійною силою для отримання знань за фахом. Позитивна налаштованість відносно майбутньої професійної діяльності є одним з критеріїв, який формує стійку мотивацію. До показників критерію варто віднести виражену позитивну мотивацію та спрямованість до економічної діяльності, бажання працювати в економічній галузі, переконаність у важливості обраної професії, потребу застосувати свої знання та вміння в практичній діяльності, швидку адаптацію під час зміни навчальної діяльності на професійну.

Мотиваційний компонент включає в себе систему всіх видів спонукань, в тому числі, мотиви зовнішнього самоствердження. Обираючи професію економіста студенти можуть мотивуватися можливістю досягнення високого соціального становища. Фахівці економічного профілю в перспективі мають бажання займати високе посадове місце у своїй галузі. До показників, які виражають критерій зовнішнього самоствердження ми віднесли: досягнення високого соціального становища; можливість просування за кар’єрою; заробітна плата; бажання займати високу посаду.

До поняття мотивації належать компоненти, які діють на рівні підсвідомості, тому у структуру мотивації варто включити внутрішню мотивацію студентів. Вона виражається за допомогою таких показників: усвідомлення необхідності посиленого вивчення окремих фахових дисциплін; бажання кар’єрного зростання; бажання проявити себе найкращим серед колег з професійної точки зору.

Мотиваційний компонент доповнюється когнітивним, який в повній мірі розкриває особливості майбутньої професійної діяльності. Рівень професійної готовності студентів економічного профілю залежить від теоретичної підготовки, практичних навичок та відповідності сучасним вимогам. Під час виконання робочих завдань майбутні економісти здійснюватимуть фінансову, економічну, організаційну та управлінську діяльність, а також діяльність в галузі товарознавства та права, проведення статистичного аналізу результатів, введення бухгалтерського обліку. На нашу думку, одним із критеріїв когнітивного компонента є теоретична готовність, до показників якого належать: наявність фундаментальних професійних знань; економічне мислення; володіння професійною термінологією.

Для того, щоб використати теоретичні знання, студент повинен володіти навичками їх практичного застосування. Робота фахівця економічного профілю пов’язана з обробкою потоку інформації, що надходить. Важливим завданням ВНЗ, є підготовка студента до творчого застосування знань. Отже, критерієм когнітивного компонента, для успішного здійснення фахової діяльності є практична готовність, яка виражається показниками: розвиненим творчим мисленням, вмінням обробляти інформацію самостійно та з використанням програмних продуктів.

У наш час виконання фахівцем економічного профілю своїх обов’язків немислиме без використання ІКТ. Отже, на нашу думку, важливим є критерій який виражається навичками володіння ІКТ. До показників цього критерію відносимо такі: володіння загально-необхідними програмними продуктами; володіння програмними продуктами професійного призначення; пошук професійної інформації; навички спілкування з колегами з приводу професійних питань в мережі Інтернет.

Для успішного здійснення професійної діяльності, студенти повинні орієнтуватися в тому, яке додаткове навантаження вона викликає, знати вимоги обраної професії. Майбутні фахівці мають зрозуміти із чим буде пов’язана, їх діяльність. Саме орієнтаційно-професійний компонент повинен зорієнтувати студентів у тому, що передбачає майбутня професійна діяльність. Він виражається критерієм усвідомлення вимог професії, який містить показники: готовність до підвищення кваліфікації під час кар’єрного росту; здатність нести відповідальність; здатність до прийняття важливих рішень;

Аналіз структури готовності до професійної діяльності економістів, дав змогу визначити її компоненти, критерії та показники. Організація навчального процесу із врахуванням структури готовності дозволить студентам набути актуальних знань умінь та навичок.

Література:

1. Кашлев С.С. Интегративные методы обучения педагогике : Учебное пособие. – Минск: Вышейшая школа, 2004. – 176 с.

2. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А., Пономаренко В. А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект. – Минск: Изд-во Университетское, 1985. – 206 с.

3. Носач І. В. Формування професійних умінь і навичок майбутніх економістів у процесі вивчення інтегративних фахових дисциплін: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / І. В. Носач. Нац. авіац. ун-т. — К., 2008. — 278 с.

4. Тарасова С. М. Формування у майбутніх менеджерів фінансово-економічного профілю готовності до управлінської діяльності : дис… канд. пед. наук: 13.00.04. – Кіровоград, 2006. – 20 с.