Химай Н.І.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,Україна

Навчання перекладу майбутніх військових фахівців

 

На жаль, в даний час відповідно до навчальної програми з іноземних мов для немовних вузів приділяється порівняно мало уваги навчанню навичкам перекладу. Відомо, що неправильне використання лексичних одиниць при перекладі веде до порушення процесу комунікації і відсутності порозуміння між учасниками діалогу. Оволодіння професійно-орієнтованою розмовною мовою неможливо уявити без набуття навичок перекладу галузевої літератури, відібраної для тієї або іншої спеціальності.

При навчанні іноземній мові військових фахівців головним завданням ставиться розвиток "комунікативної здатності". Розвиток професійних компетенцій здійснюється за допомогою: формування вмінь пошуку необхідної інформації в літературі за профілем спеціальності і у мережі Інтернет; формування лексичного запасу професійних англомовних термінів з досліджуваної спеціальності; прищеплювання навичок роботи із професійними текстами іноземною мовою, уміння отримувати інформацію.

У військовій області важлива досконала точність в повідомленні або передачі інформації, оскільки від військового фахівця, особливо в екстремальних умовах, потрібне прийняття кардинальних рішень, від яких залежить життя людини. Військовий переклад вимагає бездоганного володіння не тільки іноземною військовою термінологією, але й адекватною військовою термінологією рідною мовою, яка регулярно поповнюється за рахунок впровадження нових видів зброї, інновацій в області матеріалів і спорядження, появи нових стратегій і методів ведення бою.

Професійне спілкування військових фахівців має свою специфіку: воно здійснюється в рамках певних типів спілкування, таких як основне, допоміжне, випадкове і публічне, і відповідно до виділених в роботі моделей ситуацій спілкування військових фахівців за допомогою усного двостороннього перекладу, в яких офіцер виконує дві функції: перекладає і консультує як фахівець у своїй військовій галузі.

Перекладений документ призначається, перш за все, для практичного використання військовослужбовцями і співробітниками силових структур. Виходячи з цього, він повинен відповідати певним вимогам, а саме:

1. Бути  військово чітким, ясним, там, де це потрібно - коротким, містити правильну військову і військово-технічну термінологію;

2. Не допускати двоякого тлумачення, бути пристосованим для практичного використання положень та ідей, в ньому зазначених;

3. Сленг, фразеологічні звороти, просторіччя допускаються тільки у виняткових випадках, коли без них неможливо обійтися.

Процес перекладу складається з декількох етапів, і практично всі супроводжуються використанням словника. В даному випадку мається на увазі письмовий переклад.

На першому етапі, який можна позначити як впізнання та первинне осмислення слів і загальної структури тексту, до словника звертаються з цілю загального інформаційно-смислового орієнтування в тексті.

         На другому етапі дій відбувається більш глибоке з'ясування перекладачем сенсу, як окремих одиниць тексту (слів, словосполучень, фразеологічних одиниць), так і більших сегментів (пропозицій, поверхфразових єдностей, тексту в цілому), і словник потрібен йому для досягнення критичного розуміння тексту, особливо найважчих його частин.

Третій етап ­- це відтворення смислової та стилістичної інформації оригінала за допомогою засобів мови перекладу, і словник у даному випадку не використовується.

І, нарешті, на заключному четвертому етапі здійснюється контрольне саморедагування, де також можливе використання словників для уточнюючих  завершальних цілей.

Як у вивченні іноземної мови, так і в перекладацькій практиці робота зі словником має велике значення. Будь-який, навіть самий сучасний словник, має обмежені можливості, і, отже, виникає потреба звертатися до інших словників. Велике поширення на сьогоднішній день отримали електронні словники. Електронні словники зручні у використанні, вони містять більше інформації, і що найголовніше, кілька словників встановлених на одному комп'ютері починають працювати як єдиний, гігантський за обсягом інформації словник. Що значно полегшує роботу перекладача. Володіння методикою використання словників, знання їх структури та побудови словникових статей, які використовуються в тих чи інших словниках для розкриття значень слів, значно полегшує перекладацький процес.

Вправи - ​​це головний спосіб тренування необхідних умінь. Перекладацькі вміння можуть розвиватися і в процесі перекладу зв'язного тексту. Однак, переклад будь-якого тексту завжди пов'язаний з рішенням цілого ряду перекладацьких завдань і практично дуже важко знайти такий текст, в якому якась перекладацька проблема переважала або, хоча б, зустрічалася досить часто. Спеціально підібрана вправа дає можливість зосередити увагу студентів на способі вирішення окремої перекладацької задачі. В процесі цієї роботи вивчаються способи подолання труднощів перекладу, відпрацьовуються технічні прийоми перекладу, розвиваються перекладацькі вміння і створюється основа для вдосконалення навичок перекладу. Перед початком роботи, викладач повинен провести спеціальне вступне заняття з усного перекладу. На такому занятті студенти вчаться використовувати набуті ними знання з іноземної мови та активізують свої знання рідної мови для професійного застосування. Для наочності корисно виконати зі студентами кілька простих вправ для запам'ятовування послідовності слів.

 Систематичність вправ є перша і найголовніша основа їхнього успіху. Важливість системи вправ полягає в тому, що вона забезпечує організацію процесу засвоєння та організацію процесу навчання.

У плані організації процесу засвоєння система вправ має забезпечити:

§        підбір необхідних вправ, відповідних характеру того чи іншого навику і якості, того чи іншого вміння;

§        визначення необхідної послідовності вправ;

§        регулярність певного вправ;

§        правильну взаємозв'язок на всіх рівнях системи.

Отже, викладання іноземної мови у військовому вузі, особливо на старших курсах, має бути орієнтоване на майбутню професію студентів. Справедливість цього принципу не викликає сумнівів. А в процесі навчання перекладу у курсантів формуються комунікативні вміння, необхідні для їхньої кар'єри в майбутньому. Зміст навчання військових фахівців перекладу повинно включати наступні компоненти: мовні знання, мовленнєві навички та вміння, що дозволяють оперувати мовним матеріалом; професійні знання військового фахівця; перекладацькі навички та вміння; загально навчальні вміння: вміння користуватися словниками, довідковою літературою, Інтернетом та інше.

 

Література:

1.     Латышев Л.К., Семенов А.Л. Перевод: теория, практика и методика преподавания / Л.К. Латышев, А.Л. Семенов – М.: Академия, 2003.

     – 192 с.

2.     Нелюбин Л.Л., Дормидонтов А.А., Васильченко А.А. Учебник военного перевода. Английский язык. Общий курс / Л.Л. Нелюбин, А.А. Дормидонтов, А.А.   Васильченко  – М.: Военное издательство,1981. — 444 с.

3.     Чистова Е.В. Формирование профессиональных компетенций при изучении иностранного языка с опорой на цифровые образовательные ресурсы [Електронний ресурс] / Е.В. Чистова // ИТО-Марий Эл-2008.   Режим доступу : http://ito.edu.ru/2008/MariyEl/II/II-0-26.html