Педагогічні науки / Проблеми підготовки спеціалістів

Товканець Г.В.

Мукачівський державний університет, Україна

Професійна підготовка в умовах відкритої освіти

Сучасні тенденції загальносвітового розвитку пов'язані зі становленням демократичного, відкритого суспільства, формування якого передбачає перетворення соціального простору, модернізацію соціальних інститутів. У сфері освіти ідеї відкритості знаходять втілення в системі відкритої освіти, яка створюється під впливом актуальних змін, що відбуваються в суспільстві, і завдяки демократизму, високого динамізму в повній мірі відповідає сучасним соціальним реаліям.

Провідна роль у формуванні системи відкритої освіти належить вищим навчальним закладам, оскільки саме вони, будучи складовою частиною системи освіти, повинні вести відповідну роботу, щоб бути компонентом цієї системи і сприяти її розвитку; працювати в тісній співпраці з батьками, школами, учнями, соціально-економічними групами та громадами; відкривати доступ тим, хто успішно закінчує середню школу або надає свідоцтва, необхідні для вступу, в будь-якому віці і без якої б то не було дискримінації.

Глобальною метою відкритої освіти є підготовка людини до повноцінної і ефективної участі в суспільній і професійній сферах в умовах інформаційного суспільства. Риси цієї освіти: якість, випереджаючий характер, доступність, гнучкість, креативність. У цій системі процес навчання стає відкритим і творчим, забезпечується вільний доступ до інформаційних ресурсів, свободи вибору, індивідуалізованого підходу до процесу навчання, створюються умови спільного творчого освоєння світу. Тут особливо важливою є роль інформаційної культури.

Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих. Про це свідчать як об’єктивні зміни у навчальних закладах і навчальному процесі, так і дедалі більша увага до відкритої освіти з боку урядів і міжнародних установ, освітніх та наукових інституцій, благодійних фондів, громадських організацій, міжурядових та міждержавних інституцій, включно з Організацією Об’єднаних Націй.

З моменту рішення Массачусетського інституту технологій, ухваленого 2001 року [Див.: 2, с.128–130.] щодо надання відкритого доступу до всіх своїх навчальних матеріалів минуло лише трохи більше 10 років, а принципи відкритої освіти дедалі більше стають стандартом освітньої діяльності. Масштабні ініціативи зі впровадження елементів відкритої освіти сьогодні втілюються у десятках країн, серед яких як лідери, такі як США і Великобританія, так і держави, що прагнуть максимально швидко подолати відставання в освітній та науковій сферах – зокрема, КНР і В’єтнам (останній 2006 року де-факто зробив відкриту платформу створення та обміну навчальними і освітніми матеріалами загальнонаціональним стандартом вищої освіти [5, с. 6].

Дослідники (В. Биков, Б. Шуневич) розглядають відкриту освіту як перспективний напрям формування освітнього середовища. Так, Б. Шуневич зазначає, що синонімом до терміну відкрите навчання, або електронне, он-лайнове, віртуальне є термін дистанційне навчання та підкреслює основні риси такого навчання, як відкритого, інтерактивного та доступного для всіх, незалежне від того місця, де учень проживає та навчається. Як вважає дослідник Б. Шуневич, терміни відкрита освіта, відкрите навчання (open education, open learning) поки що по-різному сприймаються в Україні й за кордоном. На Заході під цими термінами розуміють: 1) можливість кожної людини отримувати освіту незалежно від місця проживання, віку, національності, фізичного стану і т.д., 2) підтримка цієї можливості державою у вигляді різних пільг, стипендій, 3) застосування новітніх технологій навчання [ 6, c.102] .

Підкреслимо, що відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [5; 14].

Основною метою відкритої освіти є вільний розвиток індивідуума, який забезпечує, з одного боку, оволодіння комплексом потрібних йому знань, умінь і навичок, придбання необхідного йому трудового потенціалу, а з іншого боку, його комфортне існування в суспільстві.

До умов, що забезпечують реалізацію зазначених принципів, відносяться наступні:

- можливість здобуття вищої, післявузівської та додаткової освіти не в одному, а в декількох навчальних закладах;

- можливість отримання будь-якої навчальної інформації всіма тими, хто бажає навчатися;

- можливість використання для отримання навчальної інформації будь-яких доступних йому сучасних інформаційних технологій.

Сучасні комп’ютерні та мережні технології становлять потужний засіб інтенсифікації самого навчального процесу та пов’язаних з ним організаційних процесів і заходів в рамках набуття освітою більшої відкритості і посилення ступеня єдності та зв’язності освітньо-наукової системи, однак інформатизацію і впровадження у навчальний процес новітніх засобів, матеріалів і інструментів не можна вважати кінцевою метою відкритої освіти.

Відкрита освіта не обмежується і забезпеченням вільного доступу до різноманітних освітніх матеріалів. Сучасна освітня практика потребує інструментів не тільки публікації і зберігання, а й розвинутого комплексу засобів колективної роботи з різноманітними матеріалами за чітко визначеними критеріями в рамках освітніх систем як в самих освітніх установах, так і поза ними. Крім забезпечення вільного доступу, необхідно надати користувачам також можливість колективно працювати з матеріалами, модифікуючи їх та пристосовуючи до потреб власної викладацької і навчальної роботи.

Сфера застосування ідей, принципів і технологій відкритої освіти не обмежується також і дистанційною освітою, хоча незаперечним є значний позитивний потенціал підходів і інструментів відкритої освіти для дистанційного навчання.

Головний об’єкт застосування ідей, технологій і технічних систем відкритої освіти – це освітні установи і навчальний процес у них самих та забезпечення різноманітних горизонтальних зв’язків (передусім у сенсі створення умов для плідної співпраці) між викладачами з одного навчального закладу чи різних навчальних закладів, і ці установи можуть організовувати навчальний процес як дистанційно, так і стаціонарно [5].

Новітні інформаційно-комунікаційні технології становлять основу для перспективного напряму розвитку єдиної відкритої науково-освітньої системи, близького до відкритої освіти, – створення і налагодження роботи електронних бібліотечних систем. З огляду на важливість оволодіння знаннями, уміннями і навичками, необхідними для повноцінного життя у сучасному інформаційному суспільстві, вже на етапі шкільної освіти, особливе значення має впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у середній освіті.

Значення електронних бібліотечних освітніх систем у світі, за висновками експертів Інституту інформаційних технологій в освіті ЮНЕСКО, зумовлюється, зокрема, такими чинниками, що є актуальними і для України [3; 4; 9]:

- зростання кількості осіб, охоплених освітою, в тому числі вищою;

- зростання кількості осіб, що отримують освіту протягом життя, здобувають освіту дистанційно у відповідь на вимоги сучасного ринку праці та внаслідок прагнення поліпшити умови життя;

- необхідність забезпечувати розширення охоплення освітою з одночасним стримуванням державних та приватних витрат на неї, а відтак – потреба у підвищенні продуктивності і ефективності освіти;

- скорочення термінів впровадження результатів наукових досліджень та інженерно-технічних розробок в економіку;

- інтернаціоналізація і глобалізація науки та посилення міжнародної конкуренції на ринку наукових досліджень, інженерно-технологічних розробок та ринку освітніх послуг, що активно глобалізується.

Прикладом інтенсивного використання технологій відкритої освіти в країнах Європейського Союзу є Чеська Республіка, де дистанційне навчання розвивається з початку 90-х років завдяки групі науковців з Університету Палацького в Оломоуці, університету технологій Брно та Академії Я. А. Коменського в Празі, які розпочала теоретичні розробки щодо можливості використання технологій дистанційного навчання у системі професійної підготовки студентів у Чеській Республіці. На основі аналізу розвитку дистанційної освіти в європейських державах та державної політики Чеської Республіки в освітній та інформаційно-комунікаційній сферах стало можливим створення Національного центру дистанційної освіти – Národní centrum distančního vzdělávání (NCDV), метою діяльності якого є : 

– формування бази даних курсів з менеджменту для безперервного навчання, що здійснюється в чеських вищих навчальних закладах;

– бібліотечне обслуговування відповідно до вимог управління бібліотечних фондів і спеціалізованих фондів у бібліотеках Центру з вивчення вищої освіти (CSVŠ), що був створений у 1996 році, та Національного центру дистанційної освіти ( NCDV);

– підготовка, узгодження, експертиза, консалтинг та видавнича діяльність у галузі дистанційної освіти в контексті навчання протягом життя в країні; 

– координація та консультативна діяльність з використання технології дистанційного програмування, а також інших інформаційних технологій в розробці програм і курсів у вищих навчальних закладах;

– організація курсів дистанційного навчання, узгодження дій з керівництвом університетів, міністерств тощо [10].

Впевненості у необхідності та можливості створення такого Національного центру дистанційної освіти є державна підтримка, суть якої полягає у створенні сприятливих умов для розвитку інформаційного суспільства в ЧР,  у ліквідації будь-яких небажаних наслідків щодо поширення інформаційно-комунікаційних технологій. Для цього урядом Чехії передбачено план дій, суть яких полягає у створенні сучасних і безпечних суспільних послуг, доступних он-лайн; тривала лібералізація сектору електронних комунікацій для забезпечення ефективного  конкурентоспроможного середовища, яка призведе до зниження цін на послуги та сприятиме інвестиціям; підтримка розширення високошвидкісного доступу до Інтернету і забезпечення його доступності  для всіх груп населення, розвиток комп'ютерної грамотності населення; підтримка розвитку електронного бізнесу технології шляхом створення відповідного забезпечення, захист авторських прав і  захист персональних даних.

Зазначимо, що в освітній політиці Чеської Республіки проблемам інформаційно-комунікаційних технологій надають пріоритетного значення. Забезпечення економічно і географічно доступних сучасних електронних засобів, на думку чеських фахівців, є передумовою для підвищення конкурентоспроможності чеської економіки.  Без  сучасної комунікаційної інфраструктури не може бути гарантований рівний статус національної економіки у  ЄС та у світі [12, с.22 – 29].

Результати дослідження, проведені чеським статистичним управлінням, засвідчують, що персональний комп'ютер (ПК) в домашніх умовах використовує майже 48% жителів Чеської Республіки, а згідно з даними Factum Invenio за результатами дослідження, у 2009 році вже оснащені персональними комп'ютерами  більше половини всіх домашніх господарств (53%) [7].

Таким чином, до навчання залучається дедалі більше людей, в тому числі і осіб середнього віку. Телекомунікаційні технології дають можливість не тільки розповісти, а й показати, змоделювати конкретну ситуацію, здатні принести значні позитивні результати вже у короткотерміновій перспективі.

Ефективний захист прав інтелектуальної власності, які може використати внутрішній та іноземний інвестори, дозволяє забезпечити у Чеській Республіці низький рівень комп'ютерного піратства, сприяє високій активності професійної діяльності і викладачів вищих навчальних закладів, фахівців у інформаційно-комунікаційних технологіях.

За умовами щодо провадження освітньої діяльності дистанційні центри в ЧР, факультети, відділення мають мати акредитовані освітні програми. Студент може отримати диплом тільки в разі, якщо вивчив певну кількість дисциплін, що відповідає 60 кредитам. Основну увагу в дистанційній освіті спрямовують на вивчення дициплін, що пов’язані з дослідженнями у професійній сфері, та закріплення знань на практиці (актуальною є співпраця з професійнимим об’єднаннями, приватними, акціонерними та державними підприємствами, концернами, транснаціональними компаніями). Так, програма курсу для економіки і менеджменту пропонує модульний курс «Психологія управління». Курс призначений в першу чергу для керівників державних промислових підприємств і організацій. Курс побудований на основі модулів, так що кандидат може скласти індивідуальний навчальний план відповідно до його власних потреб і в той же час отримати комплекс знань і навичок, що охоплюють різні галузі психології управління. 

Щоб отримати сертифікат про закінчення курсу та досягнути мети навчання, необхідно вивчити та пройти контроль мінімум з одного семінару, які пропонуються в кожному з п'яти модулів. 

Структура курсу та семінарів наступні:

Блок I. Вступ до менеджменту і лідерства. Психологічний аналіз компонентів і фаз управлінської діяльності. 

Блок II. Менеджер в системі управління та у відносинах з іншими. Особистість менеджера. Відгуки працівників. Творчість у роботі менеджера.

Блок III. Управління персоналом. Мотивація в роботі. Використання психологічної оцінки в роботі менеджера. Керівництво групою.

Блок IV. Комунікація як засіб підтримки людей. Арт-підхід у зв'язку. Формування впевненості менеджера  у собі.Тактика і стратегія у відносинах з підлеглими. Гігієнічні аспекти роботи управління. Стрес в житті менеджера . Відпочинок у професійному житті менеджера. 

Дистанційна освіта в Чехії є важливим фактором розвитку економічної освіти дорослих, особливо людей похилого віку. В розвитку такої освіти зацікавлене суспільство, а держава надає істотну фінансову підтримку.

Надзвичайно популярними в Чехії є програми МБА – МВА ( Master of Business Administration) – програми підготовки фахівців у системі бізнес-адміністрування, де ефективною формою організації навчального процесу застосовують дистанційне навчання.

Стандартний зміст дистанційного навчання МВА завжди заснований на вивченні таких дисциплін, як бухгалтерський облік, управління людськими ресурсами, маркетинг, організаційна поведінка, кількісні методи і управління інформацією. Навчальні програми відрізняються одна від одної в елективних курсах, які дозволяють спеціалізацію досліджень, хоча мають одну мету – підготувати випускників до вирішення нових завдань бізнес-середовища.

Програма MBA «Full-Time» – це програма, що передбачає вивчення спільного курсу зі студентами інших програм протягом першого року навчання, а другий рік – за власним проектом на підприємствах, в установах, яким зпропоновано проект і який даною організацією прийнятий. Особливістю такого курсу є порівняно тривалий термін навчання, який може визначатися трьома-чотирма роками. Хоча низька оплата за навчання та невеликі витрати на проживання компенсують недоліки програми. Таку програму пропонує в Чеській Республіці Американська бізнес-школа в Празі – US Business School Praha (USBSP) [8].

Програма EMBA – це дослідження, призначене для керівників вищої ланки, які мають не менше п’яти років досвіду роботи на керівній посаді. Мета цієї програми полягає в оновленні управлінських навичок керівного складу. Цей вид навчання вважається дуже престижним. Частину навчального часу студенти проводять на робочому місці, частину – у вечірній час та вихідні, частину – під час очного навчання протягом одного тижня. Термін навчання, як правило, два-три роки. Таку форму забезпечує більшість шкіл менеджменту в Чеській Республіці. Але є ще так званий курс «Онлайн MBA», тобто віртуальний університет, де спілкування відбувається тільки через Інтернет. Це дозволяє використовувати можливості сайтів та створювати власну мережу для спілкування. На сьогодні таке навчання є потенціалом для розвитку освітнього середовища у Чехії.

Спеціалізовані програми MBA в Чеській Республіці пропонують широкий спектр напрямів: управління знаннями, управління персоналом, маркетинг та комунікації, управління проектами, політології та державного управління і управлінського MBA університету. Деякі школи намагаються створювати спеціалізовані блоки: MBA зі спеціалізацією в галузі автомобільної промисловості (Cardiff), освіти (Aston), обробній промисловості (Твенте IEFSI, Кіл), охорони здоров'я (Nottingham, Vlerick), інформаційного менеджменту (Лестер, SDA Бокконі, Бредфорд), телекомунікацій (Ньюкасл), торгівлі (Archamps, Bath), спортивного мененджменту тощо [8].

Якість як економічна і освітня категорія у сучасному світі набуває важливого значення. У Чехії працює дистанційна програма економічного спрямування «Дослідження якості». Основним завданням такого навчання є підготовка фахівців до управління системою менеджменту якості галузі. Метою навчання є формування практичних навичок в галузі проектування, впровадження та підтримки системи менеджменту якості в організаціях. Навчання проводиться за 4 модулями: основи менеджменту якості; стандарти, документації і аудит; інструменти управління і підвищення якості; правові аспекти контролю якості. Курс призначений для цільової спеціально створеної групи, що складається з виконавчих керівників комерційних і некомерційних організацій, менеджерів та інших керівників, відповідальних за впровадження і підтримку системи менеджменту якості в організації або її частині, а також всіх тих, хто хотів би ознайомитися з принципами і вимогами до управління якістю в сучасних організаціях [13].

Таким чином, у професійній підготовці в умовах відкритої освіти відображаються традиційні методи навчання та сучасні мережеві інформаційні технології. У цьому випадку дистанційний процес навчання припускає обмін інформацією між викладачем і тим, хто навчається (або групою) за допомогою відповідних інформаційно-комунікативних засобів. Головним показником ефективності навчання в умовах відкритої освіти мають стати не просто сума знань, а здатність до самостійного здобування знань, до самонавчання, вміння користуватися джерелами і засобами інформації, постійно підвищувати рівень своєї освіти, потреба навчатися впродовж життя, використовувати самостійно здобуті знання у розв'язанні життєвих завдань, проблем і суперечностей.

Література

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: Монографія / В.Ю. Биков. – К.: Атіка, 2008. – 684 с.

2. Лерман С. Проект OpenCourseWare (OCW): розбудова культури вільного доступу та обміну / С. Лерман, С. Міяґава, Е. Марґуліс // Відкрита освіта : колективний розвиток освіти через відкриті технології, відкритий контент і відкрите знання / За редакцією Тору Іійосі та М.С. Віджая Кумара / Переклад з англ. А. Іщенко, О. Носика. – К.:Наука, 2009. – С.128-140.

3. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (за заг. ред. В.Г. Кременя). – К.: Педагогічна думка, 2011. – с. 293. [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=494-2011.

4. Указ Президента України № 895/2010 «Про заходи щодо визначення і реалізації проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку» [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/12284.html

5. Формування єдиного відкритого освітньо- наукового простору україни: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку: аналітична доповідь / Здіорук С.І., Іщенко А. Ю., Карпенко М. М. – К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2011. – 43 с. [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf //

6. Шуневич Б. Обґрунтування наукової термінології з дистанційного навчання // Вісник Нац. ун-ту «Львів.політ.». - 2003 .- № 490. – С. 95 – 104.

7. Brdička Bořivoj. Role internetu ve vzdělávání / Bořivoj Brdička [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://it.pedf.cuni.cz /~bobr/role/ka56.htm// – Мова чеська.

8. Prucha Jiri. Distancni studium v otazkach / (Pruvodce studujicich a zajemcu o studium) Centrum pro studium vysokeho kolstvi Narodni centrum distancniho vzdelavani / Jiri Prucha, Jiri Mika. – Praha 1999 [Електронний ресурс] // Режим доступу :  http://www.csvs.cz. – Мова чеська.

9. Digital Libraries in Education, Science and Culture. Analytical survey. – UNESCO, – Moscow, 2007, – p. 14.

10. Národní centrum distančního vzdělávání [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.csvs.cz/csvs_ncdiv.shtml. – Мова чеська.

11. Otvorené zdroje vzdelávania na Slovensku [Електронний ресурс] // Режим доступу:http://sk.creativecommons.org/2012/11/21/otvorene-zdroje-vzdelavania-na-slovensku/].

12. Perelman Lewis J. School's Out – Hyperlearning, the new technology, and the end of education / Lewis J.  Perelman. – New York : Avon Books, 1992. – 64 р.

13. Studium jakosti: Institut celoživotního vzdělávání VUT v Brně / [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.lli.vutbr.cz/ studium-jakosti. – Мова чеська.

14. The Why and How of Open Education. – The Netherlands: United Nations University/UNUMERIT/CCG, 2011 – P.188