Лопата Є. В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Особливості функціонування лексики в авторському стилі Анни Зегерс

Створення мови художнього твору відбувається шляхом пізнання й оцінки письменником дійсності, що формує його філософсько-естетичне кредо.

Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що ідіолект німецької письменниці А. Зегерс мало досліджений і створює інтерес щодо його вивчення у сучасних науковців. Дана стаття має за мету схарактеризувати особливості функціонування лексики в різнотематичних прозових творах А. Зегерс “Das siebte Kreuz”, “Die Toten bleiben jung”, “Die Entscheidung”. Предметом дослідження є аналіз лексичних особливостей авторського стилю. Матеріалом слугує лексичний склад іменників, прикметників, дієслів та прислівників, як основних наповнювачів художніх текстів, зібраний методом вибіркового виписування (кожна десята сторінка).

Індивідуальність письменника, його світосприйняття стають домінантними у сучасних наукових дослідженнях. При цьому багато дослідників (В.Г.АдмонІ, Я.Г.Біренбаум, Б.Н.Головін, О.І.Москальська, В.І.Перебийніс та інші) послуговуються статистичними методами. В роботі залучено квантитативні методи дослідження з використанням комп’ютерної обробки матеріалу (в тому числі статистичних показників: критерію c², коефіцієнта спряженості К та коефіцієнта кореляції r). [4, с.14-15]. За семантичними ознаками всі частини мови було поділено на підкласи [3, с. 82,109,125,140]. і визначено частоту вживання семантичних підкласів досліджуваних лексичних одиниць автором у цілому та в кожному творі зокрема. Загальний обсяг вибірки подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл частот вживання частин мови у творах А. Зегерс

Частини мови	“Das siebte Kreuz ”	“Die Toten bleiben jung”	“Die Entscheidung”	Загальна сума
Іменник	1334	1539	1331	4204
Прикметник	423	304	298	1025
Дієслово	1102	1193	1078	3373
Прислівник	719	763	749	2231

Іменники, як засвідчують дані таблиці 1, виявили найбільшу частоту вживання – 4204, далі йдуть дієслова – 3373, прислівники – 2231, прикметники – 1025 словоформ. .

Найбільшу семантичну групу у А. Зегерс складають іменники, які поділено на 20 лексико-семантичних підкласів: 1. Зовнішність та частини тіла людей і тварин. 2. Почуття, емоції, стосунки між людьми. 3. Власні назви, прізвиська. 4. Організації, установи, угрупування. 5. Риси характеру. 6. Назви людей, міфічних та казкових істот. 7. Предмети, пристрої, речі. 8. Абстракції. 9. Їжа, страви. 10. Одиниці вимірювання, маси, об’єму. 11. Звук, запах, температура, колір. 12. Природа, її явища, хвороби, небесні тіла. 13. Дії, процеси, перетворення, рух. 14. Час, відрізки часу. 15. Одяг. 16. Форма, структура. 17. Мова, текст. 18. Приміщення, просторові поняття. 19. Стан, становище, положення. 20. Матеріали, речовини. Найвищий показник реалізації виявили іменники на позначення зовнішності та частин тіла людей і тварин, власні назви, приміщення, просторові поняття. Das Lächeln war genug, um sein mageres Gesicht aufzuhellen…(9, с. 15). Beide Augen waren jetzt ohne Blinzeln, tief und klar. Und man sagt es wohl richtig, denn wie sollte man besser ausdrücken, was diesen Augen eigentümlich war … (9, с. 74). Спостережено відхилення двох підкласів (№ 1 та 18), які у творах розподіляються неоднаково: підклас № 1 (зовнішність та частини тіла людей і тварин) виявив високу частоту в романі “Das siebte Kreuz”, наприклад: Am ganzen Körper gespannt, mit glühenden Augen wartete er auf den Augenblick…(8, с. 72). Das Hündchen stellte seine Pfoten auf Ernsts Knie…(8, с. 37), а підклас № 18 – у творі “Die Entscheidung”, наприклад: Robert stand jetzt allein in dem Flur zwischen Saalausgang und Hof. ”(10 с. 18).

Дієслова згруповано у такі семантичні підкласи: 1. Неспіввіднесені. 2. Локально співвіднесені. 3. Темпорально співвіднесені. 4. Посесивно співвіднесені. 5. Партитивно співвіднесені. 6. Модально співвіднесені. 7. Співвіднесені сприйняття. 8. Когнітивно співвіднесені. 9. Стативні. 10. Симетричні. 11. Активного переміщення суб’єкта. 12. Переміщення об’єкта. 13. Результативні (результат в об’єкті). 14. Зміни стану об’єкта. 15. Зміни володіння через суб’єкт. 16. Активного сприйняття. 17. Активні когнітивні. 18. активного відношення. 19. Активної комунікації. 20. Неспіввіднесеної дії (дія не на об’єкт). 21. Пасивного переміщення суб’єкта. 22. Результативні (результат в суб’єкті). 23. Зміни стану суб’єкта. 24. Зміни зовнішнього стану. 25. Пасивної комунікації. 26. Пасивної зміни володіння. Квантитативний аналіз засвідчив високу частоту вживання дієслів активного переміщення суб’єкта у творах „Die Toten bleiben jung” та „Die Entscheidung”. Dann hatten die weißen Russen die roten verjagt (9, с. 35). Sein einstiger Schwager Helmut war in den Rhein gestürzt (9, с. 375). Richard kam zusammen mit Strucks heraus. Der Ingenieur Riedl hielt ihn auf und fragte ihn etwas. Ein paar Leute drängten sich um ihn herum (10, с. 18).Темпорально і локально співвіднесені дієслова переважають у творі „ Das siebte Kreuz”. Stark beunruhigt … wartete Frau auf den Mann (8, с. 375). Ein großes Auto hielt an der Straßenecke (8, с. 122).

За частотою вживання прикметники займають останнє місце у творах А. Зегерс. Їх розподілено за спільними семантичними ознаками на 16 підкласів: 2. Температура, звук. 3. Об’єкт щодо його форми, об’єму, величини. 4. Вік, час. 5. Об’єкт щодо його вартості, значення, функції. 6. Колір та яскравість. 7. Природний та фізичний стан об’єкта. 8. Об’єкт щодо протяжності, відстані, положення . 9. Об’єкт у порівнянні з ознаками інших предметів. 10. Емоційний стан та почуття. 11. Оцінка інтелектуальних здібностей людини.12. Інтенсивність, міра. 13. Зовнішність людини. 14. Поведінка та дії по відношенню до об’єкта. 15. Риси характеру, звички, властивості людини. 16. Оцінка об’єкта за допомогою органів чуття. Дані кількісного аналізу прикметникового складу творів А.Зегерс репрезентують відхилення двох підкласів (№ 3, 4 та 5), які у творах розподіляються неоднаково: підклас № 4 виявив високу частоту в романі “Das siebte Kreuz”. Lieven betrachtete junge Frau schräg (8, с. 85). Der Triebel saß noch auf seinem alten Platz vor der Theke (8, с. 65). Diese junge Person muss zu Kräfte kommen (8, с. 287). Підклас № 3 (об’єкт щодо його форми, об’єму, величини) показав найвищу частотність у всіх творах. Der wird ein großes Wort fallen lassen (8, с. 292). Die kleinen sauberen Häuser schmiegen sich an das Gutshaus (9, с. 35). Der Kopf des Vaters war rund und komisch, rund und lustig waren die Augen…(10, с. 37).

Прислівник як самостійна частина мови відзначається високою частотністю вживання. Прислівники згруповано у 6 семантичних підкласів: 1. Кількісні-інтенсифікатори. 2. Якісні. 3. Прислівники часу. 4. Прислівники місця. 5. Прислівники умови, причини. 6. Модальні прислівники. Підсумувавши дані результати кількісного аналізу, констатуємо, що для стилю А.Зегерс характерне відхилення частот у двох підкласах прислівників (№ 3 (часу), 4 (місця)). Der Junge hatte auch bald getragt, ob sie hier wohnte… (9, с. 15). Heute erschien ihm sein Handwerk im Neuen Licht... (9, с. 147). Лише один із підкласів виявив високу частоту вживання у досліджуваних творах автора – № 6 (модальні прислівники). Gewiss gehörte er zu den Lieven…das heißt natürlich gewesen (8, с. 32). Oder vielleicht bekommen sie die auch so (10, с. 28). Er war mit seinem Freund gern sitzengeblieben, selbst als die anderen Gäste, und sogar Luise, gegangen waren (9, с. 15).

Отже, вибір автором лексичних одиниць у художньому тексті залежить від декількох факторів, як-от: якості позамовної дійсності, специфіка структури мови та відношення автора до об’єктів оточуючої дійсності. Різноманітність об’єктів, явищ та відношень позамовної дійсності викликає необхідність існування в мові різноманітних засобів найменування цих об’єктів, якостей та відношень між об’єктами. Звідси випливає, що вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в тексті буде залежати в першу чергу від того, що (які об’єкти зовнішнього світу) описує автор. Однак кожна мова володіє специфічним набором лексичних засобів позначень об’єктів зовнішнього світу, і тому вживання в тексті тієї чи іншої лексичної одиниці також залежить від наявності в мові певних засобів позначення об’єктів зовнішнього світу. Нарешті, вибір певної лексичної одиниці з числа тих, якими володіє лексична система даної мови, може бути зумовленим ставленням автора до предметів, які він зображає у своєму творі.

Підбиваючи підсумок, слід наголосити, що диференціація у реалізації лексичних одиниць увиразнює особливості авторської манери письма А.Зегерс. У центрі авторської уваги завжди – людина, до того ж, взята і розкрита у найрізноманітніших зв’язках з суспільством, випробувана на духовну, моральну міць в екстремальних ситуаціях, які вимагають відповідального, виваженого рішення. А.Зегерс вірить у людину, в її невичерпні можливості протистояти злу, стверджувати добро. При всій своїй розмаїтості – у жанровому, тематичному, проблемному відношенні – творчість Анни Зегерс на диво цілісна, сповнена новаторством зображувальних засобів і стильових можливостей.

Використання квантитативних методів дозволяє скласти повну кількісну характеристику тексту в цілому й уможливлює пізнання внутрішньої структури мовного стилю. [6, с.281].

Частота реалізації лексико-семантичних підкласів основних частин мови в досліджуваних творах неоднакова. До найуживаніших належать: іменники, що означають: зовнішність, власні назви, приміщення, просторові поняття; прикметники, що означають об’єкт щодо його вартості, значення, функції, інтенсивність, міру; дієслова активного переміщення суб’єкта, стативні; прислівники часу, місця, модальні.

Результати проведеного дослідження можуть доповнити вчення про художній текст і авторський стиль.

Література:

1. Адмони В.Г., Сильман Т.И. Отбор языковых средств и вопросы стиля // Вопросы языкознания. – 1954. – № 4. – С. 93-100.

2. Биренбаум Я.Г. Лексико-грамматическая сочетаемость в германских языках. – Вып. 2. – Челябинск, 1977. – 131 с.

3. Гіков Л.В. Особливості вживання лексико-граматичних і лексичних одиниць в авторському стилі. Дис... канд. філол. наук. – Чернівці, 2003. – 247 с.

4. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. – Черновцы: Рута, 2004. – 190 с.

5. Перебийніс В.С. Статистичні параметри стилів. – К., 1967. – 260 с.

6. Best K. Zur Wortartenhäufigkeit in Texten deutscher Kurzprosa der Gegenwart // Glottometrika. – 1997. - №16. – С. 276-285.

7. Schierholz S. J. Lexikologische Analyse zur Abstraktheit, Häufigkeit und Polysemie deutscher Substantive. – Tübingen, 1991.

8. Seghers A. Das siebte Kreuz. – Berlin und Weimar: Aufbau-Verlag, 1967.– 411 S.

9. Seghers A. Die Toten bleiben jung. –Berlin und Weimar: Aufbau-Verlag, 1974. – 595 S.

10. Seghers A. Die Entscheidung. – Berlin und Weimar: Aufbau-Verlag, 1963. – 597 S.