Філологічні науки/3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Кравцова І.І., доц. Суродейкіна Т.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Спортивний термін як елемент термінологічної системи

Термінологія – це важливий і наразі активно досліджуваний мовний аспект. Її можна розглядати, як сукупність слів та словосполучень, які називають спеціальні об’єкти та позначають спеціально-професійні поняття. Також термінологія – це розділ мовознавства, який вивчає сукупність термінів, їх граматичну організацію і закони функціонування [3, с.7].

Актуальність даного дослідження зумовлена активним процесом термінотворення та розширення меж терміносистем в англійській мові. Метою цієї роботи є дослідження спортивних термінів як складових термінологічної системи та їх взаємозв’язків.

Термін є одним із ключових понять термінології. Це слово або словосполучення, що визначає чітко й однозначно окреслене поняття і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між котрими існує обов'язковий та тривкий зв'язок. Сукупність зв'язків у межах такого цілого визначає його структуру. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, що описують певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності [4, с.11].

Л. А. Васенко зазначає, що джерелами терміносистем є термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії або теорій цієї науки. Проте в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Дискусійним залишається досі й поняття терміносистеми. Існують різні погляди на закритість або відкритість термінологічних систем, на спосіб їх організації та поповнення лексичного запасу. Так, А. Крижановська вважає, що терміносистема – це лексичний пласт, що формується штучно, кожна одиниця якого повинна мати певні обмеження у вживанні та оптимальні умови для свого існування та розвитку. Зміни у системі понять науки викликають зміни й у термінологічній системі, оскільки остання є структурним елементом науки, виражає поняття у галузі наукового мислення. Розбудова систем термінів пов’язана з рівнем науки, освіти, соціально-економічним і суспільно-
політичним станом суспільства. В. Даниленко вважає, що включення слів і словосполучень у терміносистему може відбуватися тільки за наявності окремої спільної категорії чи поняття, що номінуються базовим корпусом термінів. При утворенні та формуванні терміносистем важливу роль відіграють як екстралінгвальні фактори, що зумовлюють необхідність домінування понять галузі знань та сфер діяльності й потребу деталізувати чи ускладнити поняття фундаментальних галузей науки, так і лінгвальні, що пов‘язані з різноманітністю поняттєвих відносин, що передаються термінами й можливістю об‘єднати різні у поняттєвому відношенні компоненти у багатослівних термінах [2].

Терміносистема — це система термінів у певній галузі/підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію [1].

Л. А. Васенко, В. В. Дубічинський, О. М. Кримець розрізняють три етапи формування й функціонування терміносистеми.

Перший етап — це перехід від етапу відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми, наприклад, класифікація тварин і рослин  шведського природознавця  К. Ліннея.

Другий етап — це зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії, наприклад, збагачення терміносистем технічних наук, коли з'являються нові машини, прилади.

Третій етап — це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття. Таким чином формують систему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій системі посідає певний новий термін, a у сукупності з'являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають. Але вони вже пов'язані з новими поняттями, а решту термінів більше не вживають. Отже, можна зробити такий висновок: без теорії немає терміносистеми, а без терміносистеми немає теорії.

Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Л. А. Васенко, В. В. Дубічинський, О. М. Кримець висувають кілька типових ознак терміносистеми:

1.    Цілісність терміносистеми. Наприклад, золота, срібна та бронзова медалі, якими нагороджують спортсменів – переможців у сукупності складають цілісну систему.

2.    Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує конструкцію тренажерів, то терміни — назви частин і деталей — у своїй сукупності мають дати повний опис машини. Розглянемо наступний приклад. Велотренажер (stationary bicycle) має такі частини: спідометр (speedometer), махове колесо (flywheel), педаль (pedal), петлю (footstrap), регулятор висоти сидіння (height adjustment), таймер (timer), руль (handlebar), регулятор навантаження (resistance adjustment) та сидіння (seat).

3.    Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі, який має визначену тривалість.

4.    Структурований характер терміносистеми. Структура терміносистеми може бути однорівневою лінійною (набір аеробних вправ) та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв'язки причини й наслідку, відношення об'єктів та їхніх ознак тощо.

Ієрархічність структури терміносистеми реалізується у різних мовних формах. Розглянемо їх.

•          Відтворення термінів на основі кореневих слів-термінів: resist – resistance, extend – extension (наявність гнізд спільнокореневих термінів).

•          Відтворення нових термінів за принципами антонімічності (abduction – adduction, aerobic exercise – anaerobic exercise) та градації (метр — дециметр — сантиметр…).

•          Наявність рядів одноструктурних термінів, побудованих за однією моделлю. Такі терміни позначають однорідні поняття, наприклад, назви деяких вправ будуються за однією моделлю — за допомогою додавання «ing»: cycling, curling, moving, training, cheating, pushing, hanging тощо.

Існують різні методи конструювання терміносистем:

1. Ієрархічний (родо-видові відношення); відтворення видових термінів шляхом використання родових термінів у вигляді терміноелементів, наприклад, exercise (рід) – aerobiс exercise, anaerobic exercise, isokinetic exercise, isometric exercise, isolation exercise, isotonic exercise, plyometric exercise, resistance exercise (види).

2. Генетичний; виділяють похідні терміни з основних за принципом «об'єкт — ознака — процес»: extend — extending — extention.

З. Операційний; відбирають терміни з текстів певної тематики на основі критеріїв частотності [1].

Отже, зважаючи на викладене вище, ми можемо зробити висновок, що терміносистема є більш високим ступенем організації лексичних одиниць, ніж термінологія.

Література:

1. Васенко Л.А. Фахова українська мова / Л.А. Васенко, В.В. Дубічинський, О.М. Кримець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebooktime.net/book_35.html – Заголовок з екрану.

2. Гапонова Л.Є. Поняттєва основа терміна, термінології у криміналістиці / Людмила Гапонова // Лінгвістичні студії. – 2011. – №22 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=9026 – Заголовок з екрану.

3. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах: Учеб. пособие для филол. спец. вузов / Б.Н. Головин, Р.Ю. Кобрин. – М. : Высшая школа, 1987. – 104 с.

4. Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А.С. Д’яков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. – К. : Вид. дім "KM Academia", 2000. – 218 с.