Филологические науки/Синтаксис: структура, семантика, функция.
Константінова
М. М., Суродейкіна Т. В.
Чернівецький
Національний університет імені Юрія Федьковича,Україна
Елемент
лексико-семантичного поля “негативних емоцій” “сум” у
літературному дискурсі (на матеріалі роману “Ребека” Дафни дю Морьє)
Поняття лексико‑семантичне
поле розроблене Е. Оксааром та
О. Духачеком, хоча термін “поле” ввели до обігу семасіології німецькі
мовознавці Г. Іпсен і Й. Трір, а семантичне
поле описав Л. Вейсгербер [4, c. 327].
На
думку В. Н. Ярцевої лексико‑семантичне поле – це сукупність мовних
одиниць, об'єднаних спільністю змісту (іноді навіть спільністю формальних
показників), які відображають понятійний, предметний чи функціональний збіг
позначених явищ [3, c.
380].
У структурі лексико-семантичного
поля лінгвісти виділяють такі частини:
1) ядро поля, що представлене родовою семою-компонентом,
навколо якого розгортається поле. Оскільки ядро є лексичним вираженням смислів,
або семантичних ознак, воно може замінити кожен із членів парадигми, будучи
представником усієї парадигми, так, у полі негативних емоцій кожен його елемент
можна пояснити за допомогою словосполучення “negative emotion”;
2) центр поля складається з одиниць, які мають
інтегральне, загальне з ядром і між собою, значення, наприклад: anger, depression, devastation.
3) периферія поля складається з одиниць, що є
найвіддаленішими за своїм значенням від ядра. Вони деталізують та конкретизують
основне значення поля. Зазвичай периферійні елементи перебувають у зв'язку з
іншими семантичними полями утворюючи при цьому лексико-семантичну цільність
мовної системи;
4) фрагменти поля є вертикальною ядерною і
центро-периферійною структурою, яка за своєю семантикою утворює окрему
гіперо-гіпонімічну структуру різнотипного складу.
Організація лексико-семантичного поля представляє собою
гіперо-гіпонімічну структуру, тобто послідовне включення одних
гіперо-гіпонімічних парадигм (блоків) в інші формує поле. Іменем поля є гіперонім найвищого рівня, який виражений багатозначним словом. В межах поля можуть існувати декілька блоків, які знаходяться на одному рівні гіперо-гіпонімічної структури.
Оскільки
особливістю гіпонімічних відношень є їх несиметричність, поле
характеризує гіперо‑гіпонімічну структуру асиметричною, з
нерівномірним нарощуванням гіперо‑гіпонімічних блоків, з лакунами –
відсутністю гіперонімів на певних рівнях, тобто блоками, які складаються з
одних еквонімів (слів, які узагальнюються на одному рівні).
Н. Д. Арутюнова визначає дискурс як “зв’язний
текст у сукупності з екстралінгвістичними, соціокультурними, прагматичними,
психологічними факторами; це – текст, узятий в аспекті подій; мовлення, що
розглядається як цілеспрямоване соціальне явище, дія, як компонент, що приймає
участь у взаємодії між людьми і механізмах їх свідомості. Дискурс – це
мовлення, занурене у життя.” [1, c. 69].
Предметом дослідження
цієї роботи є елемент
лексико‑семантичного поля “негативних емоцій”
“сум”.
Ми розкриваємо структуру
цього лексико‑ семантичного поля і виділяємо його
окремі шари. Матеріалом дослідження слугував роман Дафни дю Морьє “Ребека”.
У сучасній
англійській мові слово “sadness” трактується так: “the state of
feeling sad”[5].
Лексема, що
характеризує це поняття має загальну родову сему “negative emotions”.
Семантичний аналіз
лексем на позначення негативної емоції суму свідчить про те, що спільні ознаки
для більшості елементів лексико‑ семантичного поля “sadness” є в архісемах “sad” та “unhappy”. Вони фіксують поняття, притаманні
більшості дефініцій, що
представлені в лексико-семантичному
полі.
Семантичний аналіз
домінантів негативної емоції суму дає можливість виділити такі шари
лексико-семантичного поля “sadness”: ядро, приядерну зону ближню та дальню периферію.
Майже кожен
шар лексико‑семантичного поля
містить лексичні одиниці,
що належать до різних частин мови. Єдине поле утворюється
накладанням шарів, що містять одиниці різної частиномовної належності. (2, с. 20). Основою номінативного простору “sadness” є
іменник-номінанта цієї негативної емоції.
У субстантивному лексико‑семантичному
полі “sadness” одиниці групуються
навколо ядра поля –
лексем sad/unhappy.
До приядерної зони належить одне слово – depression. Depression – a medical condition that makes you very unhappy and
anxious and often prevents you from living a normal life: Of course we have our moments of depression; but there are other
moments too, when time, unmeasured by the clock, runs on into eternity and,
catching his smile, I know we are together, we march in unison, no clash of
thought or of opinion makes a barrier between us [6].
Ближню периферію
складають синоніми іменника sad/unhappy: melancholy, mournful, sorry. У дефініціях цих лексем є сема “sad”, отже, спільна семантична ознака цих іменників – почуття суму.
Розглянемо дефініції іменників-номінантів негативної
емоції суму, які складають ближню периферію зони лексико‑семантичного
поля: sad, melancholy, mournful, sorry. Sad means
unhappy, especially because
something unpleasant has happened; melancholy – very sad: There was something
chilling in the thought, something a little melancholy, and looking at the
clock I saw that five more minutes had gone by [6]; mournful – very sad: It has a mournful harping note sometimes,
and the very persistence of it, that eternal roll and thunder and hiss, plays a
jagged tune upon the nerves [6]; sorry
– feeling sad about a situation, and wishing it were different: I felt them prick behind my eyes, felt the
ready colour flood my face, and catching a sudden glimpse of myself in the
glass above the windscreen saw in full the sorry spectacle that I made, with
troubled eyes and scarlet cheeks, lank hair flopping under broad felt hat [6]; depressed – very unhappy: I felt tired too, tired and depressed [6].
Дефініція лексеми unhappy вказує на те, що сум – це негативна емоція, коли людина відчуває занепокоєння або роздратована тим, що їй не подобається, що відбувається в конкретній ситуації. Це
своєрідна реакція на дію, особливо в тих випадках, коли вона відбувається
впродовж тривалого часу, або постійно.
Дальня периферійна зона
лексико-семантичного поля складається
із лексичних одиниць, значення яких характеризуються
значними відхиленнями від значення ядра.
Сюди належать: dismal, unfortunate, unfortunately. Dismal –
if a situation or a place is dismal, it is so bad that it makes you feel
very unhappy and hopeless: It was a
dismal finish to my morning, and the day that stretched ahead of me was long
[6]; unfortunate – an unfortunate
situation, condition, quality etc. is one that you wish was different: It's very unfortunate it should happen today
[6]; unfortunately – used when
you are mentioning a fact that you wish were not true: It happens, very unfortunately, that you could, as you say, twist
things round and make it difficult for Maxim [6].
Отже, ми розглянули елемент лексико-семантичного поля
“негативних емоцій” “сум” на основі прикладів, взятих з роману “Ребека” Дафни
дю Морьє, і виявили, що воно має складну ієрархічну будову.
Література:
1.
Багдасарян Т. О. Тональный компонент
модальности в коммуникации (на материале английского
и руського языков): Автореф.
дис. ... канд. филол.
наук: 10.02.19. “Сопоставительное языкознание”
/ Т. О. Багдасарян. –
Краснодар, 2000. – 23 с.
2.
Расточинская
О. В. Сопоставительная характеристика семантических полей слов со значением СТРАХ во французском и
русском языках: Автореф. дис. ...
канд. филол. наук: 10.02.05. “Романские языки ” / О. В.
Расточинская.
– Смоленск, 1973. – 16 с.
3. Ярцева В. Н. Большой
энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл. ред. В. Н. Ярцева. – Москва: Большая
Российская энциклопедия, 1998. – 685 с.
4. Эденхофер Т. В. Принципы эргологической этимологии и теория поля в концепции Й. Трира: Автореф. дис.
… канд. филол. наук:
10.02.19. “Сопоставительное языкознание” / Т. В. Эденхофер.
– Москва, 2005. –
15 с.
5. Longman Dictionary of Сontemporary English / Della Summers.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ldoceonline.com/
6.
Maurier D. du. Rebecca. Daphney du Maurier. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.onread.com/book/Rebecca-191088/