Cеврук С.М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАНЦУЗЬКИХ ФІТОНІМІВ

Вивчення найменувань об’єктів навколишнього світу завжди знаходилося в центрі уваги лінгвістичних досліджень. Лексика на позначення рослин відзначається великою інформативністю, в ній знаходять відображення господарська та культурна діяльність наших предків, їх уявлення про рослинний світ, стародавні звичаї та вірування.

Французькі назви рослин характеризуються, з одного боку, наявністю міжнародної наукової номенклатури, а з іншого тим, що кожному фітоніму приписується загальновживана народна назва, яка може змінювати свій характер залежно від динаміки її вживання, соціальних та культурних аспектів народу. Тому процес перекладу французьких фітонімів – завдання непросте, часом навіть складне, однак являє собою особливий інтерес, оскільки для носіїв української культури часто незрозуміло, чому сталося те чи інше переосмислення. У зв'язку з цим для перекладача важливо адекватно передати найменування рослин, зберігши при цьому колорит, особливості та специфіку французького світогляду.

Процес перекладу французьких наукових назв рослин подібний до перекладу термінів, адже наукові записи фітонімів однозначні, точні та системні. Для того, щоб переклад фітоніму за змістом вийшов аналогічним оригіналу, перекладач повинен звернути увагу на його словотвірну, семантичну й морфологічну структуру. У зв’язку з цим ми використовуємо різні прийоми перекладу фітонімів, а саме – лексичні, лексико-семантичні та граматичні [3]. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого способу в ході перекладу, аби якнайточніше передати значення будь-якої назви рослини.

Одним з найпростіших прийомів перекладу наукової назви рослини є прийом транскодування. Транскодування – це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу [4]: mycena (f) – мицена, abélie (f) de corée – абелія корейська, bromélie (f) magdalénienne – бромелія магдалена, aconit (m) – аконіт, actinidie (f) – актинідія, actinidie kolomikta (f) – актинідія коломикта, actinidie polygame (f) – актинідія полігамна.

Французькі фітоніми характеризуються складними назвами, адже мають родове та видове поняття, тому утворені кількома окремими основами, які українською мовою ми, зазвичай, передаємо, перекладаючи складові частини цього складного поняття. Так відбувається так званий процес термінологічного калькування [3]. Наприклад, agrimonie poilue (f) – реп’ях волосистий, sapin blanc (m) – ялиця біла, vulpin genouillé (m) – лисохвіст колінчастий, vulpin des champs (m) – лисохвіст польовий, chiendent allongé (m) – пирій видовжений, érable rouge (m) – клен червоний, blé dur (m) – пшениця тверда.

Також дуже поширеним явищем при перекладі наукових фітонімів є напівкалька – коли одна частина терміну перекладається, а друга залишається без перекладу, тобто застосовуємо відразу і калькування і транскодування: actinostemme (m) lobé – актіностемма лопатева, adénandre (m) odorant – аденандра запашна, adénie (f) vénéneuse – аденія душиста, adonide (f) printanière – адоніс весняний, acacia pleureur (f) – акація плакуча.

Наступним прийомом, що також використовується при перекладі французьких фітонімів, є конкретизація – лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики [3]. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог: ail (m) à tête ronde – часник круглоголовий, oseille (f) sauvage – кислиця, cyprès (m) de marais mexicain – таксодіум мексиканський, armoise (f) dracunculus – естрагон, actée (f) à fruits rouges – воронець червоноплідний, adénophore (f) à quatre feuilles – аденофора чотирилисткова, сampanule (f) à feuilles rondes – дзвіночок круглолистий, pin (m) parasol – пінія.

Генералізація значення слова – протилежна за напрямком трансформації конкретизації, внаслідок якої слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється словом із ширшим значенням [3]. При перекладі французьких фітонімів цей спосіб перекладу менше застосовується ніж конкретизація. Про це свідчать наступні приклади: sapotier (m) – сапотове дерево, abrasin(m) – тунгове дерево, acrocère (m) – трава нільська, zapupe (m) – агава вузьколиста, cortinaire (m) des montagnes – павутинник оранжево-червоний отруйний гірський.

До граматичних трансформацій належать зміна порядку слів, зміна структури речення (повна і часткова), заміна частин мови і членів речення. додавання й опущення слів [4]. Так, adonide (f) de l'amour ми перекладаємо адоніс амурський, ввівши прикметник у словосполучення або аdonide (f) de printemps – адоніс весняний, orchis à un bulbe – зозулинець одноклубневий.

Переклад наукових назв рослин – дуже відповідальне завдання для перекладача. Незважаючи на розширення зв’язків між народами, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов’язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен брати до уваги те, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні норми, закріплені культурно-історичні поняття, з’являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови.

Вивчення офіційної міжнародної рослинної номенклатури, звичайно, є необхідним критерієм для перекладача, але не слід забувати й про народні фітоніми, переклад яких є не менш важливим, адже динамічний розвиток загальновживаних назв рослин змушує перекладача знати й орієнтуватися в культурі, історії, ботаніці та етимології мови оригіналу.

Слід зазначити, що загальновживані фітоніми не завжди відображають ботанічні реальності. Наприклад, багаторічна трав'яниста рослина родини злакових має десяток видів, однак в повсякденному мовленні французи не застосовують всіх офіційних назв цієї рослини, а вживають лише одну загальновідому назву agrostis (m) – польовиця, не переймаючись при цьому про ботанічні відмінності між окремими видами рослини. До таких прикладів відносимо наступні фітоніми: bouillon-blanс (m) – ведмеже вухо, campanules (m, pl) – дзвіночки, carthame (m) – сафлор, cirse (m) – будяк, cognassier (m) – айва.

Якщо наукові фітоніми мають лише один варіант запису рослини, то народні найменування характеризуються великою кількістю назв як у французькій так і в українській мовах. Так, renouée (f) des oiseaux або traînasse (f) ми перекладаємо як гусячий шпориш або пташина гречка. Французькому дендроніму (назви дерев) érable (m) у повсякденному мовленні надають такі назви, як érable (m) de montagne – клен гірський, érable blanc –білий клен, faux platane (m) – клен несправжньоплатановий.

Французький загальновживаний флоронім (назви квіток) rue (f) des jardins знаходить широке застосування в українській місцевості, тому він і має кілька схожих назв – рута садова чи рута городня. Це стосується й іншого виду цього фітоніму rue (f) odorante, яку місцеві жителі називають рута запашна або рута пахуча [2]. Або ж рослина raisin-d'ours (m) commun та її народні назви raisin (m) d'ours, busserole (f). Для перекладу подібного фітоніму ми консультуємося з його латинською назвою Arctostáphylos úva-úrsi, де родова назва означає “ведмідь” (оскільки вони їдять плід рослини), а видовий епітет – “виноград”. Аби зберегти мотиваційну ознаку та культурне забарвлення фітоніму, ми перекладаємо його як мучниця звичайна, мученик або ведмежа ягода, ведмежі вуха.

У ході дослідження ми виявили, що французькі фітоніми, які мають кілька синонімів у народному мовленні, передаються українською мовою лише одним або двома поняттями. Таким чином, сальвію українець може назвати й шавлія, а французу ця ж рослина відома під назвами на sauge (f) sclarée, sauge (f) toute bonne або sauge (f) orvale. Або назва рослини absinthe (f) de mer мотивована місцем проростання та зовнішніми характеристиками, тому і має кілька загальновживаних назв absinthe (f) maritime, armoise (f) maritime, petite absinthe (f), які українській аудиторії відомі як полин приморський [2]. У приведених прикладах ми не перекладаємо синонімічні ряди народних назв рослин окремо, оскільки вони близькі за значенням і різниці між ними немає.

Для перекладу народних фітонімів використовують також прийомом опис значення або експлікації, при якому лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці [6]. У французькій ботанічній лексиці такий прийом застосовується при перекладі фітонімів, які належать даній країні або регіону та зрозумілі лише місцевим жителям. Наприклад: Sabot (m) de Vénus – Зозулині черевички. Назва рослини має свої витоки зі стародавньої легенди, про богиню краси Венеру, яка загубила свої черевички, що перетворилися на прекрасну квітку. Справа в тому, що ця квітка дійсно дуже схожа на витончену туфельку. Тому в народі її назвали “sabot de Vénus”, що буквально означає “черевички Венери”. Foie (f) de bœuf (foie (f) de langue) – печіночниця звичайна – гриб поширений на півдні Франції, місцеві жителі називають цю рослину “печінка (язик) бика” (буквально), адже м'якуш гриба за своєю текстурою та формою схожа на печінку, в розрізі має червоний відтінок із світлими прожилками [1].

Перевагою калькування над описовим перекладом є те, що експлікація багатослівна, а у випадку калькування кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, отже, реалізується принцип економії мовних засобів [6].

Характерно, що до складу ботанічної лексики входять переважно ті народні найменування, які найповніше відображають особливості форми, смаку, кольору, характер цвітіння та інші властивості рослини. Так, квітка з науковою назвою Physalis має такі народні номінації як amour (m) en cage, coqueret (m) du Pérou, pommier (m) d’amour, cerises (f, pl) de terre, lanternes (f, pl) japonaises. Така кількість синонімів пояснюється тим, що батьківщиною фізалісу є територія Перу і Болівії. У перекладі з грецької фізаліс означає «пузир». Його часто порівнюють з томатами. Характерною ознакою рослини є плід-ягода, схожий на японський паперовий ліхтарик, оболонку або чохол. В українській мові Фізаліс називають мексиканський помідор, золота ягода, перуанська вишня, ананасова вишня [1].

Отже, одним із важких завдань для перекладача вважається адекватна передача назв рослин з іноземної мови на рідну. Труднощі зумовлюються, в основному, двома причинами, а саме, різними конотаціями, пов'язаними з тими чи іншими представниками флори, і відсутністю в активному словнику української мови слів, які позначають французькі добре відомі фітоніми.

Проведене дослідження дозволило встановити найпоширеніші прийоми перекладу французьких фітонімів, причому спостерігаються особливості відтворення українською мовою окремо наукових і народних назв, а саме застосування таких способів як конкретизація, генералізація, калькування та транскодування при перекладі наукових назв рослин й методу експлікації або опису значення для передачі народних фітонімів.

Література:

1. Анненков Н. / Анненков Н. Ботанический словарь. – СПб.: Тип. Имп. Акад. наук, 1876. – 411 с.

2. Давыдов Н.Н. / Давыдов Н.Н. Ботанический словарь русско–английско–немецко– французско– латинский. – М., 1960. – 335 с.

3. Комиссаров В.Н. / Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. – М.: ЭТС, 2002. – 424 с.

4. Миньяр-Белоручев Р.К. / Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: МЛ, 1996. – 208с.

5. Маслова В. А. / Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Маслова В. А. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с.

6. Швейцер А. Д. / Швейцер А. Д. Эквивалентность и адекватность перевода / А. Д. Швейцер // Тетради переводчика: Научно-теоретический сборник. Вып. 23 / [под ред. С. Ф. Гончаренко]. – М.: Высш. шк., 1989. – 176 с.