Рябчук І.О.

Національний авіаційний університет, Україна

Переклад газетно-інформаційних повідомлень

Сучасна людина не уявляє свого життя без користування всесвітньою інформаційною системою, саме тому постає потреба у якісному перекладі засобів передачі інформації, до яких, зокрема, належать газетні матеріали.

В останні десятиліття урізноманітнюються підходи й напрямки лінгвістичного дослідження мови засобів масової інформації. Розгляд системи сучасних функціональних стилів літературної мови, їхньої жанрової різноманітності спирається на врахування екстралінгвістичних чинників. Саме сфера вживання, особливості призначення й специфічна ситуація спілкування свідчить про існування публіцистичного стилю або, як уточнюють дослідники останнім часом, інформаційного стилю. Для більш точного визначення стильових особливостей певних жанрів термін «інформаційний» є найбільш оптимальним, оскільки в ньому знаходить свою безпосередню реалізацію мовна функція повідомлення, інформування, тоді як у власне публіцистичних текстах актуалізується апелятивна функція мови.

З-поміж характерних ознак газетно-інформаційного стилю можна виділити: економію мовних засобів, лаконічність викладу тексту в поєднанні з інформаційною насиченістю; відбір мовних засобів за принципом їх зрозумілості для читача; наявність суспільно-політичної лексики, переосмислення лексики інших стилів; використання типових кліше; жанрову різноманітність і пов’язану з цим різноманітність стилістичного використання мовних засобів: багатозначності слів, фразеології, мовних зворотів, зокрема метафори, метонімії, поширене використання іронії. В текстах сучасних газет відбувається якісне й кількісне нагромадження нових експресивних та емоційних засобів і прийомів, які потім часто використовуються, особливо в "жовтій пресі", а саме: активно функціонують тропи й фігури мовлення, дотепні каламбури, оказіоналізми, формується пряме звертання до читача за типом «ти-звертань», оригінально трансформуються фразеологізми, алюзії, пародії, надзвичайно експресивним є синтаксис, в якому часто використовуються парцеляція, еліпсис, вставні конструкції та ін., створюються оригінальні заголовки. Відмітною рисою «жовтої» преси, її рекламною «зброєю» стає гра зі змістом, що називається мовною грою, мета якої полягає в залученні уваги читача за допомогою мовного жарту, гумору, гостроти.

Дослідники зазначають, що інформативна функція та функція впливу є найбільш важливими й визначальними для текстів газетно-інформаційного стилю. Взаємодія цих функцій і становить мовну специфіку газетно-інформаційного стилю.

Перед розглядом актуальних проблем перекладу газетно-інформаційного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в «чистому вигляді». Переклад, здебільшого, замінюється коротшим реферативним викладом матеріалу.

Першою проблемою перекладу англомовних газетних видань є виявлення характерних особливостей і відмінностей між українською та англійською пресою, оскільки незнання таких відмінностей може призвести до помилкового перекладу, через відсутність адаптації англомовного газетного матеріалу для українського читача.

Для практичної роботи перекладача найістотнішими є наступні характерні риси американської преси: розмовно-фаміл’ярний характер низки матеріалів; емоційна забарвленість, яка досягається шляхом вживання жаргонізмів, перифраз; офіційність титулів та звертань; специфічність газетних заголовків; вживання термінів, неологізмів та сленгу.

У газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним. Це передбачає наявність у реціпієнта фонових знань, що дозволять йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається. Так, наприклад, кожному американському читачу добре відомо, що Amtrak – це залізнична компанія, або Frick Collection – художній музей в м. Нью-Йорк.

Найбільш важливим у перекладі матеріалів газетно-інформаційного характеру є переклад заголовка, оскільки це перше, на що потенційний покупець газети звертає свою увагу, і, саме через це, перекладачі мають розуміти, що автори англомовних статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору, а отже, намагатися перекласти заголовок так, щоб він мав такий самий функціональний вплив, при цьому беручи до уваги особливості українськомовної преси. Оскільки автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов’язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили вище, не завжди вдається перекласти газетний заголовок з першого погляду, оскільки, або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом способами.

Іншою актуальною проблемою перекладу матеріалів газетно-інформаційного характеру є часте вживання в тексті статті фразеологізмів. Переклад фразеологізмів є особливою проблемою, адже дослівний переклад в даному випадку не є можливим, оскільки тоді втрачається образність, яку передає даний фразеологізм. Звідси випливає необхідність розгляду фразеологізмів у якості єдиного семантичного цілого, оскільки їх заміна словами в прямому значенні може спричинити зникнення звичних читачу образів. Перекладач має розглядати фразеологізми, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник-фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної єдності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує – перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології.

Переклад газетно-інформаційних матеріалів є достатньо творчим процесом, але перекладач має враховувати: мету тексту, характер користувача, мовні якості тексту оригіналу, культурні та індивідуальні можливості мови в культурному аспекті користувача та багато іншого.

Література:

1. Антонова А.П., Боганова Г.В. О газете. Москва, “Высшая школа”, 1965, с.-219

2. Алєксеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. – СПб.: “Союз” 2001. – 288с.

3. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для ВНЗ–4-е изд., исп. та доп. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 384с.

4. Бархударов Л. С. Уровни языковой иерархии и перевод. – Тетради переводчика, вып. 6, 1969. – С. 9-12.

5. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 140 с.

6. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., Освіта, 1987 – 234 с.

7. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.П. Кочерган. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 368 с.

8. Кухаренко В. А. Інтерпритація тексту. – Л.: Освіта, 1979. – 328 с.

9. Суворов С.П. Особенности стиля английских заголовков (По Материалам Daily Worker). – В сб.: Язык и стиль. – М.: Наука 1965. – с.193.

10. Христо Кафтанджиев. Тексты печатной рекламы / Х. Кафтаджиев. – М.: ТЕСЕЙ, 1995. – 130 с.