Право / Адміністративне і фінансове право

М.А. Шевченко

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя О.С. Дудченко

Правові засади діяльності дитячо-юнацьких спортивних шкіл в Україні

Фізична культура – складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності. Соціальна цінність спорту визначається його дійовим стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення. Отже, основними завданнями фізичної культури і спорту є постійне підвищення рівня здоров’я, фізичного та духовного розвитку населення, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.

Правові засади функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл визначаються Конституцією України [1], Законом України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 року [2], Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» від 5 листопада 2008 р. № 993 [3].

Відповідно до ст. 49 Конституції України держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя [1].

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» від 5 листопада 2008 р. № 993 дитячо-юнацька спортивна школа – позашкільний навчальний заклад спортивного профілю, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, що в установленому порядку визнаний в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд України [3].

З раннього дитинства діти дізнаються про спорт, він допомагає жити. Ще з дитячого садка вихователі навчають дітей легким вправам. В школі, на уроках фізичної культури діти займаються спортом, комусь він подобається, а комусь навпаки. В учнів є можливість займатися у спортивних школах, розвивати свої спортивні здібності. Згідно з ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» від 5 листопада 2008 р. № 993 спортивна школа у своїй структурі має відділення з певних видів спорту, інші підрозділи, що передбачені її статутом та відповідають меті діяльності спортивної школи. Спортивна школа у місті повинна мати у штатному розписі не менше ніж вісім посад тренера-викладача, у сільській місцевості – чотири (спортивна школа для інвалідів – відповідно чотири і три), а також власну або орендовану матеріально-технічну базу, науково-методичне і медичне забезпечення, необхідні кошти, зокрема фонди оплати праці. У комплексних дитячо-юнацьких спортивних школах діють відділення не менш як з двох видів спорту.

Дуже добре, що в дітей є можливість займатися у спортивних школах, розвивати в собі все нові й нові здібності. Тренери завжди допомагають, бачачи на що треба звернути більшу увагу, де треба допрацювати. Багато талановитих людей проживають в маленьких селищах, в них не має можливості розвивати свої здібності, але вони прагнуть до цього і їх старання не повинні бути марними. Хочеться вірити, що наші села не будуть занепадати, а навпаки розвиватимуться і у дітей які там зростають з’явиться більше можливостей.

У містах ситуація значно краща, існує маса приватних спортивних клубів, різних секцій, тренажерні зали в яких займаються як малеча так і дорослі, яких об’єднує одна мета чи просто бажання займатися спортом.

За статистикою, в Україні працює багато спортивних шкіл, але не всі вони діють в повному обсязі. Існує маса проблем : фінансування, педагогічний колектив, застарілі зали, мала територія і т.д.

Відповідно до ст. 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» від 5 листопада 2008 р. № 993 відділення з певного виду спорту спортивної школи включає:

- групи початкової підготовки, в яких здійснюється відбір обдарованих вихованців для подальшої спеціалізації в обраному виді спорту, забезпечується підвищення у них інтересу до регулярної рухової активності, розвиток здібностей, формування морально-етичної і вольової поведінки, опанування вихованцями основ техніки і тактики обраного виду спорту;

- групи попередньої базової підготовки, в яких здійснюється підготовка вихованців до тренувальних та змагальних навантажень, необхідних для досягнення високих спортивних результатів, забезпечується підвищення рівня фізичної підготовки та поліпшення спортивних результатів вихованців;

- групи спеціалізованої базової підготовки, до яких залучається оптимальна кількість перспективних вихованців з метою спеціалізованої спортивної підготовки для досягнення ними високих спортивних результатів;

- групи підготовки до вищих досягнень для забезпечення досягнення вихованцями високих спортивних результатів на всеукраїнських та міжнародних змаганнях, підготовки резерву до національних збірних команд України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 року № 3808-XII в Україні діють центри олімпійської підготовки – заклади фізичної культури і спорту, які забезпечують підготовку спортсменів національних збірних команд з олімпійських видів спорту шляхом проведення постійно діючих навчально-тренувальних зборів на спортивних спорудах, де створені умови для проживання, харчування спортсменів, належного медичного та наукового забезпечення їх підготовки, та участь спортсменів у відповідних змаганнях.

Отож, в Україні правові засади діяльності дитячо-юнацьких спортивних шкіл визначаються Конституцією України, Законом України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» від 5 листопада 2008 р. № 993. Проте, деякі питання функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл потребують свого правового унормування, особливо це стосується питань, пов’язаних з фінансуванням та матеріальним забезпеченням зазначених закладів. Водночас, нам є чим гордитися, наші спортсмени мають можливість брати участь у різних змаганнях, для цього в них є всі можливості, займати призові місця та прославляти свою неньку Україну. Кожного року ми приймаємо участь у змаганнях в межах України, на світовій арені, і маємо приємні результати, наші чемпіони здобувають першість, виборюють винагороди, медалі, грошові призи, масу оплесків, а головне повагу, до себе як до особистості і до своєї держави.

Література:

1. Конституція України : Закон України від 28.06.1996. – [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.

2. Про фізичну культуру і спорт : Закон України від 24 грудня 1993 року № 3808-XII. – Редакція від 05.12.2012. [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3808-12/page3.

3. Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 993. Редакція від 05.11.2008. [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993-2008-п.