Психологія и соціологія/ 5. Психолого-виховні проблеми розвитку особистості в сучасних умовах.

Наход С.А.

Дніпропетровський гуманітарний університет, м. Дніпропетровськ

Психологічні фактори формування комп’ютерної залежності у дітей

На сучасному етапі розвитку суспільства комп'ютерні технології активно застосовуються не тільки в якості засобів передачі, обробки та зберігання інформації, але і як засіб розваги. При взаємодії з комп'ютером ігрова дія відбувається в специфічному середовищі віртуальної реальності, яка особливо приваблива для дітей молодшого шкільного та підліткового віку [1]. Спілкування з комп'ютером для багатьох з них замінює традиційні форми дозвілля, ігри з однолітками, спілкування з батьками. Відбувається зміна середовища існування сучасної людини, що супроводжується трансформацією свідомості, раціоналізацією психічної діяльності, емоційним відчуженням, десоціалізацією, деструктивними змінами психіки [2].

На сьогодні залишаються відкритими питання стосовно впливу комп’ютерних ігор на формування змін, що відбуваються в структурі та формі особистості дітей молодшого шкільного віку.

Існують спеціальні дослідження, хоча і нечисленні, присвячені вивченню психологічних аспектів ігрової комп'ютерної активності, в тому числі проблеми формування залежності від комп'ютерних ігор в різних вікових групах (Ю.Д.Бабаєва, А.В.Войскунський, Ю.М, Євстигнєєва, Е.О.Смірнова, В.С.Собкіна, Л.І.Шакірова, А.Г.Шмельов та ін.) Якщо досліджується негативний вплив комп'ютерних технологій, то, як правило, обговорюється проблема ігрової комп'ютерної залежності, яка є особливим варіантом феномена ігрової залежності [5].

В ході проведення дослідження за методикою К.Янг, модифікованою Г.В.Гришиною [3] було встановлено, що ігрова комп’ютерна залежність у дітей молодшого шкільного віку, як психологічна форма залежності, визначається позитивним емоційним відношенням до комп’ютерної гри, низьким самоконтролем, високою цільовою спрямованістю на комп’ютерну гру, рівнем батьківського відношення до комп’ютерних ігор та наданням переваги віртуальному спілкуванню.

Аналіз статистичних розбіжностей особистісних якостей відбувався шляхом порівняння середніх показників у дітей з високим та низьким рівнем залежності від комп’ютерних ігор за шкалами методики «Багатофакторний особистісний опитувальник», розроблений Р.Б.Кеттелом та Р.В.Конаном окремо для дівчаток і хлопчиків.

Отримані дані дозволяють стверджувати наявність статистично значущих розбіжностей між показниками за факторами: А (Афетомії-Шизотимії), В («Інтелекту»), С («Сили-Слабкості «Я»), F («Сургенсії-Десургенсії»), G («Сили-Слабкості «Зверх-Я»), H («Самооцінки»), І («Премії-Харії»),О («Гіпотемії-Гіпертимії») на рівні р<0,05, що означає, що діти молодшого шкільного віку з високим рівень комп’ютерної залежності мають індивідуально-особистісні особливості, які проявляються в більш високих показниках за факторами емоційної нестійкості, збудливості, низького самоконтролю, напруженості.

Згідно з методикою КОС – 2, розробленою В.В.Синявським та В.А.Федорошиним отримані дані дозволяють стверджувати, що діти з природним рівнем комп’ютерної залежності визначених категорій мають більш високі показники комунікативних та організаторських здібностей.

Проведений кореляційний аналіз показав значущий зв'язок: між рівнем комп’ютерної залежності та показниками шкал опитувальника Р.Б. Кеттела: зворотньопропорційний зв'язок з показниками А,С; прямопропорційний зв'язок з фактором І на рівні р<0,05; між показниками рівня комп’ютерної залежності та рівнем комунікативних та організаційних здібностей спостерігається зворотньопропорційний зв'язок на рівні р<0,01.

Результати дослідження соціально-психологічних факторів розвитку ігрової комп’ютерної залежності в молодшому шкільному віці показують, що існує різниця у виконанні батьками своїх обов’язків в сім’ях 10-річних хлопчиків. Більш високі середні показники Р1 (виконання батьками своїх обов’язків) у першої групи дітей говорять про уважне ставлення батьків до дитини, контроль її поведінки та організація дозвільної діяльності. Відсутність різниці за показниками шкали Р1 у дівчаток незалежно від віку свідчить про більш відповідальне відношення до своїх обов’язків у батьків досліджуваної групи дітей.

Показники за шкалою Р2 ( відношення батьків до комп’ютерних ігор) у всіх груп дітей відрізняються на рівні статистичної значущості, при чому при переході із однієї вікової групи в іншу змінюється рівень значущості показників (від р<0,05 до р<0,01). В результаті проведеної бесіди з батьками відносно причин позитивного відношення до комп’ютерних ігор, основними мотивами купування або скачування були названі наступні: організація дозвілля дитини, впевненість в розвивальній функції будь-якої комп’ютерної гри, засіб заохочення, засіб навчання визначеним моделям поведінки, розвитку навичок та вмінь, можливість для психічного розвантаження дитини. Проблема комп’ютерної залежності не розглядається батьками як проблема.

Оцінка соціометричного статуса дитини проводилась за кількістю отриманих ним виборів, в залежності від чого діти були віднесені до однієї з наведених груп: «лідери», «бажані», «прийняті», «ізольовані». Аналіз показників шкал рівня ігрової комп’ютерної залежності дає нам можливість спостерігати найбільші показники у дітей, які відносяться до соціально несприятливих груп, зі статистичною перевагою значень у «прийнятих» на рівні статистичної значущості при р<0,05.

Виходячи із отриманих даних, можемо зробити висновок, що до першої та другої статусної групи відноситься більша частина молодших школярів з низьким рівнем комп’ютерної залежності (31%). Стосовно дітей з залежним рівнем ігрової комп’ютерної залежності спостерігається значна кількість дітей, яка відноситься до несприятливих груп (13%). В цілому емоційний клімат всієї групи не можна назвати сприятливим, тому що немає чіткого переважання чисельності «лідерів» та «бажаних» над сумою «прийнятих» та «ізольованих». Таким чином, можна відмітити, що положення дітей з високим рівнем ігрової залежності не є однозначним: 10% таких дітей («лідери» та «бажані») займають високий статус в групі і є бажаними в системі міжособистісних відносин, 3% дітей є статусно ізольованими.

Достатньо високий статус дітей, які мають ігрову комп’ютерну залежність, пояснюється перед усім тим, що в навчальному колективі на сьогодні комп’ютерні ігри є дуже популярним видом дозвілля. Прагнення молодшого школяра привернути до себе увагу однолітків, зацікавити їх і визвати симпатію може проявляться по-різному: це може бути демонстрація особистісних якостей, одними із яких є досягнуті результати в комп’ютерній грі.

Крім того слід відмітити, що в процесі спостереження за дітьми, було виявлено, що стиль спілкування хлопчиків та дівчаток, які мають високий рівень залежності не однакові: хлопчики більш товариські, вони активніше вступають в контакти з іншими дітьми, разом обговорюють результати комп’ютерних ігор і т.д.

Статева різниця за рівнем соціометричного статусу не стільки кількісна, скільки якісна. Власний успіх в комп’ютерній діяльності більш значущий для хлопчиків, ніж для дівчаток. Ігрова діяльність дівчаток виглядає більш пасивною, вибірковою, менш агресивною. Хлопчики з високим рівнем ігрової залежності тяжіють к екстенсивному, тобто кількісному спілкуванню, а дівчатка – к інтенсивному, тобто якісному спілкуванню.

В групі комп’ютерних гравців вже в молодшому шкільному віці виробляються та апробуються специфічні навички соціальної взаємодії. У таких дітей спостерігається своя термінологія, свій стиль спілкування.

Проведений кореляційний аналіз показав значущий зв'язок між показниками рівня комп’ютерної залежності та показниками дитячо-батьківських відносин:

· зворотньопропорційний зв'язок на рівні р<0,01 за фактором Р1, який говорить про педагогічну занедбаність, яка проявляється в несумлінному виконанні батьками своїх обов’язків, а також в безконтрольному відношенні батьків до комп’ютерних ігор дітей, що впливає на формування зацікавленості дитини такими видами дозвілля і як наслідок виникнення ігрової комп’ютерної залежності;

· прямопропорційний зв'язок на рівні р<0,05 за фактором Р2, що свідчить про залежність рівня ігрової комп’ютерної залежності дітей від відношення їх батьків до такої захопленості дітей: схвалення дій дітей підвищує рівень їх залежності від комп’ютерних ігор.

Перспективними напрямками розробок нашого дослідження бачимо у використанні математичної моделі теорії переробки інформації пам’яттю [4] для вивчення кількісних показників мнемічних процесів та вивченні когнітивних процесів у дітей з різним рівнем ігрової комп’ютерної залежності.

Література

1. Аркадьев Г. И. Психологические проблемы современных подростков в пространстве информационных технологий / Развитие личности. – 2000. -№ 2 - С. 141-147.

2. Войскунский А.Е. Психологические исследования деятельности человека в Интернете // Информационное общество. – 2005. - № 1. - С. 36-41.

3. Гришина А. В. Психологические факторы формирования игровой компьютерной зависимости в младшем подростковом возрасте / А. В. Гришина // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – 2008. – № 88. – С. 77–81.

4. Приснякова Л.М. Нестационарная психология: монография – Киев : Дніпро, 2001. – 255с.

5. Рыженко С. К. Взаимосвязь игровой компьютерной активности с личностными особенностями младших подростков / С. К. Рыженко // Образование и саморазвитие. – 2008. – Т. 4, № 10. – С. 160–165.